ВАРІАНТ № 1

Частина 1

1. Міжнародний договір як джерело повітряного права.

2. Особливий «міжнародний режим регулювання використання природних ресурсів Місяця».

3. Льотна придатність повітряних суден за законодавством України.

1.Питання

Міжнародний договір — угода двох або кількох держав про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у різних відносинах між ними, наприклад, міжнародний договір про видачу злочинців (екстрадиція).

Міжнародний договір – юр. форма досягнення між суб. ПП згоди у письмовому виді про утворення чи зміну певного правили як норми ПП.

Існують різні найменування такої угоди: договір

Угода

Конвенція

Протокол до конвенції

МД бувають багатосторонніми і двосторонніми

Двосторонні – угоди про повітряні сполучення, що укладаються між двома державами і регулюють регулярні повітряні сполучення, міжнародні повітряні сполучення, а в окремих випадках і нерегулярні.

Багатосторонні -  у яких беруть участь три і більше суб'єкти; Слід виділити так звані загальні багатосторонні договори, що укладаються між декількома державами, але з питань, що становлять інтерес для більшості держав-членів світового співтовариства.

Примеры первых - Варшавская конвенция 1929 г., Конвенция о международной гражданской авиации 1944 г., Монреальская конвенция 1999 г. и Кейптаунская конвенция 2001 г[1].

Особую группу образуют многосторонние Конвенции по борьбе с актами незаконного вмешательства: Токийская конвенция 1963 г., Гаагская конвенция 1970 г., Монреальская конвенция 1971 г. и Протокол к ней 1988 г. К двусторонним относятся соглашения о воздушном сообщении. Большинство из них охватывает только регулярные международные воздушные сообщения, но в некоторых случаях они могут регулировать нерегулярные международные воздушные сообщения[2].

2. Питання Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах

Стаття 11

1. Місяць і його природні ресурси є спільним спадком людства, що відбито в положеннях цієї Угоди, і, зокрема, у пункті 5 цієї Статті.

2. Місяць не підлягає національному присвоєнню ні шляхом проголошення на нього суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими засобами.

3. Поверхня або надра Місяця, а також ділянки його поверхні або надр або природні ресурси там, де вони знаходяться, не можуть бути власністю якоїсь держави, міжнародної міжурядової або неурядової організації, національної організації або неурядової установи або будь-якої фізичної особи. Розміщення на поверхні Місяця або в його надрах персоналу, космічних апаратів, обладнання, установок, станцій і споруд, включаючи конструкції, нерозривно пов'язані з його поверхнею або надрами, не створює права власності на поверхню або надра Місяця або їх ділянки. Викладені вище положення не завдають шкоди міжнародному режиму, згаданому в пункті 5 цієї Статті.

4. Держави-учасниці мають право на дослідження і використання Місяця без будь-якої дискримінації на основі рівності і згідно з міжнародним правом і положеннями цієї Угоди.

5. Держави-учасниці цим зобов'язуються встановити міжнародний режим, включаючи відповідні процедури, для регулювання експлуатації природних ресурсів Місяця, коли буде очевидно, що така експлуатація стане можливою найближчим часом. Це положення здійснюється згідно з Статтею 18 цієї Угоди.

6. З метою сприяння встановленню міжнародного режиму, згаданого в пункті 5 цієї Статті, держави-учасниці інформують Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, а також громадськість і міжнародну наукову спільноту в максимально можливій і практично здійсненній мірі про будь-які природні ресурси, які вони можуть виявити на Місяці.

7. Основні цілі міжнародного режиму, який має бути встановлено, містять:

a) упорядковане і безпечне опанування природних ресурсів Місяця;

b) раціональне регулювання цих ресурсів;

c) розширення можливостей у справі використання цих ресурсів;

і

d) справедливий розподіл між усіма державами-учасницями благ, одержуваних від цих ресурсів, з особливим урахуванням інтересів і потреб країн, що розвиваються, а також зусиль тих країн, які прямо або непрямо зробили свій внесок у дослідження Місяця.

8. Будь-яка діяльність щодо природних ресурсів Місяця проваджується таким чином, щоб це відповідало цілям, вказаним у пункті 7 даної Статті, і положенням пункту 2 Статті 6 цієї Угоди.