- •1. 1. (Т. 86) Функції соціогуманітарних наук.
- •1. 2. (Т. 40) Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •1. 3. (Т. 74) Сутність демократії як форми державного правління.
- •1. (П. 32) Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •2. (П. 20) Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •2.1. (Т. 36) Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •2.2. (Т. 17) Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •2. (П. 22) Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •3.1. (Т 58) Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •3.2. ( Т 13 ) Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •3.3. ( Т 62 ) Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •1. ( П 19 )Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •( П 27 ) Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •4.1. ( Т 67 ) Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько- північно-атлантичну цивілізацію.
- •( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •( П 48 )Способи кодування даних якісних досліджень.
- •( П 47 ) Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Питання з теоретичної частини: (50 ) 1.Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси.
- •Питання з практичної частини:
- •1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
- •2. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •Питання з теоретичної частини:
- •( 78) 2. Сучасні соціологічні концепції міста.
- •Питання з практичної частини: (51) 1. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •( 41) 2. Поняття регресії. Види регресій.
- •2. Теоретичні витоки феноменології.
- •3.Елементи комунікаційної моделі (відправник, повідомлення, канал передачі, отримувачі, контекст відносин, соціальне оточення).
- •1.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •3. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •3. Фактори, що впливають на становище особистості в структурі особистісних стосунків.
- •2.Питання з практичної частини:
- •2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку.
- •2. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства.
- •3. План програми по зв’язках з громадськістю.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв’язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Конституція України про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (20)
- •Вчення п. Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності. (4)
- •2.Питання з практичної частини:
- •Особливості написання прес-релізу. (37)
- •2.2.Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана). (16)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •3. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом
- •3. Парадигмальний статус соціологічної науки
- •1. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •2. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •23.2. (Т. 30) Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •23.3. (Т. 73) Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •1. (П. 43) Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •2.( П 23 )Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
- •( Т 68 ) Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •( Т 5 ) Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а.Щуца.
- •II. Питання з практичної частини
- •(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •( 90) 2.Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •2. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •3. Місто як системний організм. Зміст та структура сучасного міста.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань. (37)
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації (87)
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології. (84)
- •2.Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •1.Питання з теоретичної частини
- •3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
2.Питання з практичної частини:
(40) 1. Поняття прес-релізу, його цільове призначення.
Прес-реліз - повідомлення для преси, інформаційне повідомлення, що містить в собі новина про організацію (можливо і приватну особу), що випустила прес-реліз, виклад її позиції щодо будь-якого питання і передане для публікації в ЗМІ.
Як правило, містить офіційну позицію організації у вигляді реакції на той чи інший інформаційний привід. Офіційні державні органи іноді випускають прес-релізи у формі «відповідей на запитання».
Перший прес-реліз в історії був випущений 30 жовтня 1906 «батьком» сучасного PR Айві (Ivy Lee) і пов'язаний з досить трагічним випадком на залізниці Пенсільванії.
Прес-реліз є головним PR-документом в будь-якій організації. Прес-реліз дозволяє організації інформувати ЗМІ про важливі події, що відбулися в організації і є цікавими або необхідними для висвітлення їх широкої громадськості та / або конкретної цільової аудиторії. Прес-релізи розповсюджуються серед журналістів на брифінгах і прес-конференціях, або розсилаються через засоби зв'язку.
Технологія підготовки та написання прес-релізу
Прес-реліз варто писати, якщо є дійсно цікава новина, інакше швидше за все неінформативний і непотрібний прес-реліз журналістами буде залишений без уваги, а робота над таким прес-релізом виявиться безглуздою. Щоб матеріал прес-релізу був надрукований в потрібних ЗМІ, бажано, щоб матеріал у прес-релізі відповідав такими правилами:
інформація прес-релізу повинна бути цікава і потрібна аудиторії того видання, куди направляється прес-реліз;
інформація повинна бути актуальною, на "злобу дня»;
інформація повинна бути близька читачам, суспільно значимою. Добре, якщо інформацію можна зв'язати з якою-небудь суспільно важливою проблемою;
інформація повинна бути «свіжої»;
добре, якщо в прес-релізі присутні слова одного або декількох лідерів думок на дану тему.
Чим краще і більше відповідає прес-реліз вищенаведеними правилами, тим більш імовірно, що його опублікують у пресі, а не викинуть в корзину. Якщо організація раз по раз буде надсилати неінформативні прес-релізи, то про інших матеріалах, що виходять з тієї ж організації, у журналістів складеться відповідну думку.
Найпоширенішим методом написання прес-релізу є прив'язка новини до певної дати, в тому числі і реально не існує. Це може бути День народження компанії, День 100-го покупця, День 100-денного існування фірми і т. д.
Структура прес-релізу
Заголовок і лід прес-релізу є найбільш важливими у всьому цьому документі. Саме по перших рядках журналіст визначає, чи цікава ця новина його виданню або її можна викинути. Тому заголовок повинен бути яскравим, щоб максимально зацікавити будь-кого, хто його почне читати. Лід - це перший абзац. Він повинен складатися з одного речення, в якому коротко викладається суть новини (події і т. п.). Тут важливо зазначити інформацію в наступному порядку: хто є учасником події, що сталася, новини і т. д., що за подія, новина, коли і де воно відбулося або відбудеться, чому воно відбулося і як воно сталося.
Прес-релізи бувають декількох різновидів.
Прес-реліз-анонс - інформація в такому прес-релізі повідомляє про подію, яка тільки має статися. Вчасно розісланий такий прес-реліз забезпечить присутність представників преси на події. Крім викладення суті майбутньої події в цьому прес-релізі можна дати відповідну передісторію цієї події, яка допоможе зацікавити пресу.
Прес-реліз-новина (ньюс-реліз) - несе в собі інформацію про вже доконаний подію. Тут можна додати і короткі коментарі діючих або зацікавлених осіб.
Інформаційний прес-реліз - інформує про поточний, ще не завершеній подію. У цьому прес-релізі дається тільки звіт про поточні зміни або новий поворот подій, припускаючи, що суть цієї події вже відома.
Прес-реліз не повинен містити оціночних даних або інформації рекламного характеру, він повинен бути невеликим за обсягом (не більше двох сторінок) і містити в собі інформацію тільки про одну-єдину новини. Інформація в пресі-релізі повинна відповідати вимогам того видання, куди був відправлений прес-реліз.
Комюніке (фр. communiqué, від лат. Communico - повідомляю) - офіційне повідомлення про результат міжнародних переговорів, угоді, ключові події в житті країни, наприклад про хід військових операцій, нарадах, зборах, самітах. У контексті міжнародних відносин комюніке може бути як повідомленням одного боку, так і спільним актом сторін переговорів, при цьому викладаються як позитивні моменти, так і розбіжності і особливі думки. Спільне комюніке не має статусу міжнародного договору, але в той же час може містити положення, які сторони можуть розглядати в такій якості. Якщо в комюніке вказана інформація про домовленість, яка не висловлене в будь-якій іншій офіційній формі, її розглядають як міжнародного договору. Спільні комюніке з договірними зобов'язаннями характерні для соціалістичних країн.
(21) 2. Міри центральної тенденції, їхні математичні якості та співставимість.
Середня величина – узагальнювальний показник, який характеризує типовий рівень варіюючої ознаки, в розрахунку на одиницю однорідної сукупності і може не збігатися з жодним з індивідуальних значень ознаки. Виражається у одиницях виміру ознаки.
Середня буде надійною і характеризуватиме типовий рівень ознаки лише за умови, що сукупність якісно однорідна! Важлива властивість середньої полягає в тому, що в ній взаємно компенсуються індивідуальні відмінності елементів, які зумовлені дією випадкових факторів і узагальнюються типові риси. Умовою правильного використання середніх величин є і обґрунтований вибір їх форми (виду). Залежно від особливостей досліджень та характеру вихідних даних, а також певної математичної дії над емпіричними значеннями ознаки (підсумовування, множення,коренювання, степенювання) застосовують відповідний вид середніх величин.
Усі види середніх поділяють на два класи:
степеневі середні – середня арифметична, середня гармонійна, середня
геометрична, середня квадратична; кожна може бути проста і зважена;
структурні (позиційні) середні – мода і медіана.
Одним з найпоширеніших видів степеневих середніх у прикладній статистиці є середня арифметична, оскільки для більшості явищ характерна адитивність (підсумовування) обсягів (зарплата, витрати, виробництво, тираж, продаж тощо). Її застосовують при вивченні закономірностей розподілу, коли обсяг ознаки для всієї сукупності є сумою індивідуальних значень її окремих елементів.
Середня арифметична проста ( хсер ) обчислюється для незгрупованих даних таким чином: потрібно скласти всі індивідуальні значення ознаки ( х ) і суму поділити на їх кількість (n):
Середня арифметична зважена розраховується для згрупованих даних, коли відома частота повторення однакових значень ознаки (варіантів) у сукупності. Виконують такі операції: множення кожного варіанта ( х ) на його частоту ( ƒ ) – число, що вказує скільки разів цей варіант повторюється, підсумовування отриманих добутків і ділення суми на суму частот: Якщо варіанти ознаки подаються у вигляді інтервалу (від..до), то слід знайти
серединне значення кожного з інтервалів як півсуму двох меж.
Структурним середнім надають перевагу в умовах недостатньої кількості вихідних даних або при використанні рангових та номінальних шкал.
У середніх узагальнювальних показниках, якими є степеневі середні, не видно ні найбільш визначних досягнень, ні відставань, оскільки середня нівелює (стирає, ігнорує) усі індивідуальні особливості. Тому їх доповнюють особливими показниками – модою та медіаною, які є конкретними описовими характеристиками статистичного ряду.
Мода (Мо) – значення ознаки, яке найчастіше зустрічається в сукупності, тобто має найбільшу вагу (частоту, частку). Мода має практичне значення у соціологічних, маркетингових та інших дослідженнях, оскільки вказує, яке значення ознаки є найбільш ймовірним, масовим – найбільш поширена думка, рейтинг популярності , споживчий попит тощо.
Зверніть увагу, іноді трапляються сукупності, в яких два, або навіть декілька варіантів повторюються однакову кількість разів. Наявність декількох мод свідчить про неоднорідність сукупності за досліджуваною ознакою – про об’єднання в одній сукупності різноякісних одиниць. Такі розподіли називають бімодальними.
Медіана (Ме) – значення варіюючої ознаки, яке поділяє впорядкований ряд даних на дві рівні частини: 50% одиниць досліджуваної сукупності матимуть значення ознаки менше, ніж медіана, а 50% – більше. Це серединне (центральне) значення. Сума відхилень варіант від медіани є найменшою величиною.
ВАРІАНТ № 11