2. ( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.

У будь-якій країні світу, будь то Китай або Індія, Росія чи Німеччина, гуманітарна наука виконує історично сформовані значущі соціокультурні функції. Вона відповідає за розвиток історичної свідомості нації, за підтримку і розвиток національної мови, за формування правової та політичної культури громадян, за інтелектуальне забезпечення управління і суспільних перетворень. Гуманітарні, ширше - соціогуманітарні науки - відповідають в значній мірі за розвиток всієї культурної традиції націй і людства в цілому, оскільки саме вони формують уявлення людей про шляхи суспільного розвитку, пропонують ефективні способи вирішення складних соціальних проблем. Наука, в тому числі і соціогуманітарна, генерує раціональну свідомість, а за допомогою освіти і освіти широко поширює їх у суспільстві. Саме завдяки науці у свідомості людей затверджується повагу до істини і об'єктивності, вкорінюється традиція раціонального вирішення різноманітних проблем, з якими стикаються люди, соціальні групи, цілі соціуми і все людство. У тих випадках, коли соціогуманітарна наука відсторонюється правлячими елітами від її природних функцій, витісняється з просвіти та освіти, її місце, як правило, займають інтелектуальні сурогати - націоналістичні ідеології, релігійний фанатизм,окультизм і інші варіації обскурантизму. У житті успішно країн, що розвиваються гуманітарні та соціальні науки відіграють істотну роль. Без фахівців гуманітарного профілю (юристів, психологів, соціологів, економістів тощо), які мають хорошу університетську підготовку, у західних країнах не робиться жодна справа. Потреба у фахівцях гуманітарного профілю теж різко зросла. Це видно по відкривається кафедрам, факультетам, університетам. А значить, потрібні підручники, журнали, словники, енциклопедії, наукові монографії.У перспективі суспільна потреба в гуманітарних фахівцях обов'язково повинна призвести до зростанню попиту суспільства і на соціогуманітарну науку. Але зараз значення соціогуманітарних наук слабо зізнається швидко і хаотично змінюються керівництвом країни. Хоча фахівцям, звичайно, абсолютно ясно, що без гуманітарних наук і гуманітарної освіти неможливе ефективне вирішення найгостріших проблем країни.

Чинники, які сприяють розвитку соціогуманітарних наук :

• Демократизація наукового і суспільного життя.

• Утвердження атмосфери інтелектуальної свободи і самостійності вітчизняної наукової думки.

• Атмосфера відмови від застарілих стереотипів мислення, формування плюралізму поглядів.

• Відкритість сучасної української соціогуманітарної науки до надбань світової науки.

2. ( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.

Соціальна психологія — наука про взаємозв'язок соціального і психічного, їх взаємодію, взаємозалежність, взаємовпливи на рівні окремої людини, спільності; про соціально- психологічні явища, які виникають у процесі соціальної взаємодії і характеризують індивіда і групу.

Соціальна психологія – галузь психології, яка займається вивченням закономірностей діяльності людини в умовах взаємодії в соціальних групах. Основні проблеми соціальної психології: закономірності спілкування та взаємодії людей, діяльність великих (нації, класи) і малих соціальних груп, соціалізація особистості та розвиток соціальних установок.

Предмет соціальної психології — вивчення закономірностей і механізмів виникнення, функціонування і вияву реальності, яка формується у процесі суб'єктивного відображення людиною об'єктивних соціальних відносин і соціальних спільностей.

Розвиваючись у єдності теоретичних і практичних аспектів, соціальна психологія постійно поглиблює і розширює свій предмет, паралельно розв'язуючи конкретні соціально-психологічні проблеми, тим самим виконуючи різноманітні теоретичні і прикладні завдання: - розв'язання загальних наукових проблем, пов'язаних із формуванням знань про соціально-психологічну реальність, поясненням процесу суб'єктивного відображення об'єктивної дійсності,

- розробленням соціально-психологічних концепцій про взаємодію між людьми та соціальними спільностями, методологію, методи, способи соціально-психологічних досліджень (соціально-психологічні прояви особистості, сфера спілкування, міжособистісних стосунків та групових процесів, соціально-психологічні явища у макросередовищі та ін.);

- вивчення проблем, пов'язаних зі змінами соціально-психологічної реальності, аналізом шляхів і засобів упливу на механізми її становлення, розвитку та функціонування;

- теоретичне осмислення місця і ролі людини, що розвивається, у суспільстві, яке також змінюється; виявлення конкретних соціально-психологічних характеристик особистості, найпоширеніших її соціально-психологічних типів, комунікативних програм поведінки;

- дослідження відносин і спілкування, у тому числі в екстремальних і конфліктних умовах, а також у зв'язку з утвердженням у соціумі нової системи цінностей і форм власності;

- вироблення теоретичних основ соціально-психологічної діагностики, консультування та надання допомоги.

Практична частина ( Білет №4 )