1.Питання з теоретичної частини:
Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
1990 – заснов. Інститут соціології НАН УКраїни на основі вдділів інституту філософії НАН України, які за тематикою працювали на межі соціології і філософії.
Утоворились відділи: відділ історії, теорії і методології соціології, - відділ економічної соціології, - відділ соціальної експертизи, - В. Соціальної психології, - В соціал-політ процесів, - В. Соціології культури і масової комунікації.
Інтитут очолює доктор екон наук В.М.Ворона
2001 – постанова № 275 «Про розвиток соціолог. Науки в Україні». Постанова 683 від серпня 2002 «про додаткові засоби забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади»
ССГН (секція суспільно-гуманітарних наук) НАН України впроваджує результати наук досліджень у напрямках: 1)здійснена підготовка пропозицій і программ за дорученням презид Укр, ВРУ,КабМіну. 2) вченими Були розроблені проекти політичного реформування Укр; коніцепція розвитку гуманітарн сфери Укр.; концепція інформаційної політики 3) провідні вчені постійно готують аналітичні документи, матеріали для През Укр і ВРУ.
Інститут економіки – аналіт матеріали по вдосконаленню аграрної політики, - матеріали по розвитку науково-техніч та економічного співробітництва в умовах глобалізації та інформ суспільства. Проекти: - державна стратегія регіонального розвитку, - концепції стратегії перебудови охороного комплексу.
Інститут держави і права ім. Корецького: - співпраця з правов і судовими органами, - участь у роботі держ та урядових комісій, - більшість вчених працюють радинакми і помічниками депутатів, - співроб інституту входять до складу комісій презид Укр з питань громадянств, - входять до комітету законод ініціатив През Укр.
Було підготовлено 450 законів і інормативних актів, розробл Цивільний і Господарчий кодекс Укр..
Для вищих органів держ влади, міністерств і відомств вченими ССНГ біло підготовлено низку пропозицій і рекоменд. З питань історичних стосунків Укр з сусідніми державами.
2003 – інститут політ і етнонаціон досліджень підготутвав доповідь про певні питання розувитку відносин з сусідніми країнами в контексті держав політики Укр щодо етнонаціональних меншин.
Інститут демографії та соціальних досліджень – вивч проблеми погіршення демографічної ситуації. Підготовлено слухання по темі «Демографічна криза в Україні:причина і наслідки.»
Інститут мовознавства ім О.Потебні Дослідження: - у співдружності з кібернетиками сформовані компьютерні лексикографічні і текстові масиви укр мови; - випущено 7томник укр мови; - словник укр мови (20 томів). Зараз веджеться робота над проектом «Міжвідомча наукова програма».
Інститут археології: - розробів ЗУ «Про охорону археологічної спадщини», - постійні моніторинги стану архітект-археологічних пам’яток давнього Києва; - дослідження на території Подолу і Києво-Печерської Лаври
Соціологія В.М.Ворона поставив завдання дослідж загальних закономірностей і тенденцій розвитку соціальної структури укр суспільства, соц поведінки та відносин різних верств, проблем соціальної інтеграції і диференціації. Всі проблеми Були об’єднанні у проекті «Українське суспільство на межі ХХІ ст»
Проблеми, що вивчаються: - соціал. Диференціація і чтратифікація, - соціал мобільності, - соціодіагностики, - дсоціал експертизи, - соціал наслідки економічного реформування, - формування нових мотивацій і ціннісних мотивів різних верств населення України зумовлених перехідним станом суспільства
За роки незалежного розвитку України в НАН України сформовано самодостатній національний комплекс соціогуманітарних наук, основним завданням якого є фундаментальні дослідження проблем конституційного права та становлення парламентаризму, ефективної виконавчої вертикалі влади, формування незалежної судової системи в Україні; з'ясування форм та інститутів демократії, ринкової економіки, багатопартійності і духовної свободи.
Вченими_істориками, філософами, соціологами, політологами та правознавцями зроблено помітний внесок у дослідження політико_правового, соціально_політичного, етнокультурного та етнонаціонального розвитку сучасного українського суспільства, ролі та значення історичних традицій, питань громадянського суспільства, перспектив розвитку взаємовигідних відносин України з зарубіжними країнами. Вивчено політичні, правові, соціокультурні чинники руху України до інтеграції в Європейське співтовариство, визначено основні проблеми, зміст та особливості європейської інтеграції України, зокрема проаналізовано питання гармонізації правової системи України із законодавством, правовими стандартами і конституційно-правовими нормами ЄС, а також досвід нормативно_правового забезпечення діяльності опозиції у країнах ЄС. Висвітлено проблему європейської інтеграції як складової розвитку і реалізації української національної ідеї. Окреслено практичні принципи і досвід реалізації в Україні таких європейських цінностей, як толерантність, мультикультурність. Під керівництвом акад. НАН України І. Ф. Кураса вироблено практичні пропозиції щодо формулювання ідеологем, прийнятних для насе
лення різних регіонів України, зокрема, з таких питань, як державна єдність України, розвиток еко
номіки та технологічне оновлення виробництва, соціальний захист, збереження довкілля, культурних цінностей, європейський вибір, протистояння вульгаризації культури. З’ясовано природу регіональних розбіжностей у розумінні української національної ідеї та запропоновані заходи щодо їх подолання.
( 16) 3.Функції соціальних установок у регуляції соціальної поведінки особистості.
Особливості реагування індивіда на навколишнє середовище та ситуації, в яких він опиняється, пов'язані з дією феноменів, які позначають поняття “установка”, “атитюд”, “соціальна установка” та ін.
Установка особистості свідчить про її готовність діяти певним способом, що зумовлює швидкість її реагування на ситуацію і деякі ілюзії сприймання.
радиційно установку розглядають як готовність до певної активності. Ця готовність визначається взаємодією конкретної потреби із ситуацією, її задоволенням. Відповідно установки поділяють на актуальні (недиференційовані) та фіксовані (диференційовані, вироблені в результаті повторного впливу ситуації, тобто базуються на досвіді).
Важливою формою установки є соціальна установка (атитюд).
Атитюд (англ. attitude — ставлення, установка) — внутрішній стан готовності людини до дії, що передує поведінці.
Атитюд формується на підставі попереднього соціально-психологічного досвіду, розгортається на усвідомленому і неусвідомленому рівнях та регулює (спрямовує, управляє) поведінку індивіда. Він зумовлює стійку, послідовну, цілеспрямовану поведінку в ситуаціях, що змінюються, а також звільняє суб'єкта від необхідності приймати рішення і довільно контролювати поведінку в стандартних ситуаціях, може бути чинником, що зумовлює інертність дії та гальмує пристосування до нових ситуацій, котрі вимагають зміни програми поведінки.
На розуміння психологами-інтеракціоністами явища аттитюду принциповий вплив здійснило положення Дж. Міда про символічне опосередкування взаємодії людини та навколишнього світу. Згідно з таким підходом, соціальні установки розглядаються як певні психічні утворення, які виникають на основі засвоєння установок інших, референтних груп та осіб. І в структурному плані вони є елементами «Я-концепції» людини, певними визначеннями соціально бажаної поведінки. Отож соціальні установки в цьому розумінні — це усвідомлюваний, фіксований у знаковій формі тип поведінки, якому надається перевага. На думку Т. Ньюкома, соціальні установки грунтуються на погодженості суб'єкта розглядати певні об'єкти чи ситуації крізь призму соціальних норм та цінностей.
Загалом більшість авторів соціальну установку розглядають як стійке, фіксоване, ригідне утворення особистості, яке надає стабільність спрямованості її діяльності, поведінці, уявлень про світ і самого себе.
Загалом, соціальна установка —не пояснювальне поняття для визначення суб'єктивних орієнтацій індивіда як члена групи (суспільства) на ті чи інші цінності, соціальні об'єкти. Названі орієнтації диктують індивідові певні, соціально прийнятні способи поведінки..
Установка схиляє індивіда до певної форми реагування, оцінювання, готовності, до орієнтації діяльності згідно з певними цінностями, що може сприяти задоволенню - конкретної потреби. Повторення ситуацій поступово формує фіксовані установки особистості, які впливають на соціальне життя, життєву стратегію людини.