- •1. 1. (Т. 86) Функції соціогуманітарних наук.
- •1. 2. (Т. 40) Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •1. 3. (Т. 74) Сутність демократії як форми державного правління.
- •1. (П. 32) Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •2. (П. 20) Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •2.1. (Т. 36) Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •2.2. (Т. 17) Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •2. (П. 22) Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •3.1. (Т 58) Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •3.2. ( Т 13 ) Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •3.3. ( Т 62 ) Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •1. ( П 19 )Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •( П 27 ) Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •4.1. ( Т 67 ) Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько- північно-атлантичну цивілізацію.
- •( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •( П 48 )Способи кодування даних якісних досліджень.
- •( П 47 ) Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Питання з теоретичної частини: (50 ) 1.Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси.
- •Питання з практичної частини:
- •1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
- •2. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •Питання з теоретичної частини:
- •( 78) 2. Сучасні соціологічні концепції міста.
- •Питання з практичної частини: (51) 1. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •( 41) 2. Поняття регресії. Види регресій.
- •2. Теоретичні витоки феноменології.
- •3.Елементи комунікаційної моделі (відправник, повідомлення, канал передачі, отримувачі, контекст відносин, соціальне оточення).
- •1.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •3. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •3. Фактори, що впливають на становище особистості в структурі особистісних стосунків.
- •2.Питання з практичної частини:
- •2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку.
- •2. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства.
- •3. План програми по зв’язках з громадськістю.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв’язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Конституція України про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (20)
- •Вчення п. Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності. (4)
- •2.Питання з практичної частини:
- •Особливості написання прес-релізу. (37)
- •2.2.Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана). (16)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •3. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом
- •3. Парадигмальний статус соціологічної науки
- •1. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •2. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •23.2. (Т. 30) Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •23.3. (Т. 73) Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •1. (П. 43) Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •2.( П 23 )Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
- •( Т 68 ) Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •( Т 5 ) Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а.Щуца.
- •II. Питання з практичної частини
- •(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •( 90) 2.Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •2. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •3. Місто як системний організм. Зміст та структура сучасного міста.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань. (37)
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації (87)
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології. (84)
- •2.Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •1.Питання з теоретичної частини
- •3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
2.Питання з практичної частини:
( 60) 1. Якісні підходи у дослідженнях Чиказької соціологічної школи. (60)
Розквіт якісної соціології пов’язують з розвитком Чиказької школи в 20-30-і рр.. - Такими іменами, як У. Томас і Ф. Знанецький, Р. Парк, Е. Бургес, Е. Богардуса, П. Янг, К. Шоу та ін Відомі їхні дослідження з відхиляється та кримінології, етнічних проблем і урбаністики (проблеми міських околиць), а також теоретичні роботи по case study і історіям життя, використання особистих документів і автобіографій. Ними проводився також ряд експериментів у порівнянні можливостей якісних і кількісних методів.
Головною своїй практичній завданням школа з моменту створення поставила наукове забезпечення рішень, прийнятих місцевими органами влади, зокрема муніципальною владою Чикаго. Ось чому в переліку її досліджень значне місце займали такі проблеми, як девіантна і маргінальне поведінку, що вивчається на прикладі роботи в'язниць графств, суду для неповнолітніх, виконання закону про бідність. Об'єктом дослідження були пенітенціарна система, життя в готелях, бродяги, міські райони пороку, банди, самогубства, психічні захворювання, «сухий закон», релігійні секти. Ще один значний пласт дослідної роботи чиказьких соціологів - формування громадської думки та ефективність соціальних процесів в умовах інтенсивної урбанізації. Тому ними активно вивчалися засоби масової інформації; колективне самовираження та культурні зміни як результат діяльності газет, релігійних організацій, кіно, радіо; економічні фактори та інститути, такі, наприклад, як мережа великих універмагів, валютний ринок, страйку, динаміка цін на землю. Багато уваги приділялося етнічним трупам. Так, широку популярність здобули роботи з вивчення єврейського гетто в Чикаго, фінською громади в Мічігані, поселень менонітів в Канзасі.
( 26) 2.Наукова та статистична гіпотези дослідження: порівняльна характеристика.
Наукова (експериментальна) |
Статистична |
Наукові гіпотези формулюються як передбачуване рішення проблеми. |
Статистична гіпотеза — просто судження стосовно невідомого параметра. Статистичною називають гіпотезу про вид невідомого розподілу або про параметри відомих розподілів. Статистична гіпотеза - затвердження відносно невідомого параметра, сформульоване на мові математичної статистики. |
повинна задовольняти принципам фальсифікації (якщо в ході експерименту вона спростовується) і верифіковані (якщо в ході експерименту вона підтверджується) |
Гіпотези повинні бути чітко формалізовані в математичних термінах. |
наукова гіпотеза використовується для організації дослідження |
статистична — для організації процедури порівняння параметрів, що вимірюються в дослідженні |
Наукові гіпотези поділяються на теоретичні та емпіричні. Теоретичні гіпотези висувають для подолання внутрішніх суперечностей у теорії або для усунення неузгодженості (розбіжності) між теорією та експериментальними даними. Емпіричні гіпотези — це припущення, що робляться для вирішення проблеми методом експериментального дослідження. Вони не обов’язково мають базуватися на теорії.
• контргіпотеза • третя конкуруюча експериментальна гіпотеза • точна експериментальна гіпотеза, яка розподіляється на: експериментальна гіпотеза про максимальну (або мінімальну) величину; експериментальна гіпотеза про абсолютні й пропорційні відносини; експериментальна гіпотеза з одним відношенням; комбінована експериментальна гіпотеза |
Параметричною називають статистичну гіпотезу властивості випадкової величини якої оцінюють кількісно, а непараметричною -якісно.
Нульовою (основною, робочою) називають гіпотезу, яку потрібно перевірити. її позначають (Н0). Альтернативною (конкуруючою) називають гіпотезу, протилежну нульовій і позначають через (На). |
перевіряють результатами експерименту, які відповідають на запитання: буде гіпотеза істиною чи ні. |
Перевіряється за даними вибіркового спостереження припущення про властивість певних параметрів генеральної сукупності (змінна в генеральній сукупності розподілена за нормальним законом). Суть перевірки статистичної гіпотези зводиться до вибору 3 можливих двох взаємовиключаючих (альтернативних) рішень одного вірного. Якщо вибіркові дані узгоджуються з нульовою гіпотезою, вона приймається, а якщо ці дані суперечать нульовій гіпотезі, вона відхиляється. Перевіряють нульову гіпотезу відносно альтернативної за даними вибіркового спостереження. |
первинна |
Вторинна, використовується для спростування (підтвердження) наукової |
БІЛЕТ № 14