2.Питання з практичної частини:

(30)1.Основні етапи розвитку якісної методології в соціальних науках.

Методи якісної обробки емпіричних даних застосовують тоді, коли треба провести класифікацію, диференціацію, категоризацію на основі заданих критеріїв. Якісний аналіз означає такий характер здійснення соціальних досліджень, при якому основний акцент робиться на теоретичних ресурсах соціології, індивідуальному досвіді, спостереженні й інтуїції, традиційних засобах філософії й логічному аналізу категорій і понять, історичних зіставленнях тощо. Тобто, в якісній методиці акцентується увага не на кількості проведених досліджень, а на їх якості, а особливо якості отриманої інформації.

Розквіт якісної методології пов’язаний з розвитком Чикагської школи в 20-30-ті рр.( У.Томас і Ф, Знанецький, Р. Парк, тощо). Якісну парадигму іноді називають гуманістичною соціологією, а також інтерпритативною чи розуміючою. Її можна назвати також мікросоціологією або “фрагментарною”, так як при такому підході увага концентрується на мікроаналізі конкретних взаємодій(інтеракцій).

На відміну від структуралізму, в якісній методології індивіди розуміються як агенти соціальної дії. Тому, якісну соціологію називають, також, суб’єктивною. За словами М.Вебера про те, що соціолог – якісник виявляє, які значення придає суб’єкт своїй дії. Ці значення інтерпретуються дослідником і пояснюються для конструювання типових моделей людської поведінки.

Символічний інтеракціоналізм вніс в якісну соціологію уявлення про мову, як основу для інтерпретації змісту соціальної комунікації. Згідно цього підходу інтеракції в суспільстві забезпечуються за допомогою мови, через обмін жестами, символами.

В феноменологічній традиції ці думки розвинуті до уявлення про те, що зрозуміти мотиви поведінки людини можливо лише через уяву про його біографічну ситуацію, за словами Щюца, його “життєвого світу”. Люди суб’єктивно конструюють соціальну реальність, вносять в кожну соціальну систему свої мотиви і моделі поведінки.

Етнометодологія спирається на дослідження значення поведінки шляхом емпіричного спостереження за життям кожної людини. І це використовується як джерело пізнання практики кожного для окремих соціальних груп.

Таким чином, загальна стратегія якісного підходу міститься у відкритому, пошуковому, неструктурованому характері аналізу проблемної ситуації. Увага дослідника направлена на укріплення, розгляд окремих суб’єктів в поєднанні їх об’єктивного і суб’єктивного соціального досвіду. Тому, використання якісних методів виявляється пріоритетом, якщо в центрі уваги дослідника знаходиться вивчення об’єктивних і суб’єктивних факторів. Якісна методика дозволяє також вивчити нові явища чи процеси, які не мають масового розповсюдження, особливо в умовах різких соціальних змін.

(53)2.Типи помилок при перевірці статистичних гіпотез.

Статистична гипотеза — гіпотеза, яка стосується виду або параметрів розподілу випадкової величини і яку можна перевірити на підставі результатів спостереження у випадковій вибірці.

Статистичні гіпотези перевірять за даними вибіркового спостереження, які у зв'язку з обмеженістю обсягу вибірки зумовлюють можливість прийняття неправильних висновків. Тому існує потреба у статистичній перевірці правильності прийнятого рішення. В результаті перевірки статистичних гіпотез можна виявити два випадки, коли було прийняте неправильне рішення, тобто здійснено два роди помилок.

Помилка першого роду - відхилена нульова гіпотеза, хоча насправді вона є вірною.

Помилка другого роду - прийнята нульова гіпотеза, коли насправді правильної є альтернативна гіпотеза.

Тобто, помилка першого роду полягає в тому, що гіпотеза перевірювана відхиляється, тоді як вона правильна. Помилка другого роду полягає у тому, що гіпотеза приймається, тоді як вона хибна, а правильною є деяка гіпотеза Ця гіпотеза, яка протиставляється гіпотезі називається альтернативною. При цьому, хоча множина альтернативних гіпотез може бути нескінченною, висувається тільки одна альтернативна гіпотеза

Ймовірність допустити помилку першого роду a - характеризує ризик 1, який ще називають рівнем значущості, а ймовірність допустити помилку другого роду Р - характеризує ризик 2. Так як a більше нуля, тому завжди існує ризик допустити помилку р.

Статистичним критерієм називається правило, за яким нульова гіпотеза або приймається або відхиляється. Для цього використовують випадкову величину, розподіл якої відомий.

Перевірка гіпотези у випадку застосування параметричних критеріїв складається з наступних етапів:

- оцінки вихідної інформації та описання статистичної моделі вибіркової сукупності;

- формулювання нульової та альтернативної гіпотез;

- встановлення рівня значущості, за допомогою якого контролюється помилка першого роду;

- вибір найпотужнішого критерію для перевірки нульової гіпотези, який контролюватиме ймовірність появи помилки другого роду;

- обчислення фактичного значення критерію;

- встановлення табличного значення критерію;

- зіставлення фактичного і табличного значення критерію з метою формулювання висновків за результатами перевірки нульової гіпотези.

Перевірка статистичних гіпотез дозволяє розв'язати задачі двох основних типів: а) про істотність відмінностей між параметрами статистичних сукупностей; б) оцінити вірогідність відмінностей між середніми, дисперсіями, коефіцієнтами кореляції, регресії та ін.

Білет № 22