- •1. 1. (Т. 86) Функції соціогуманітарних наук.
- •1. 2. (Т. 40) Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •1. 3. (Т. 74) Сутність демократії як форми державного правління.
- •1. (П. 32) Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •2. (П. 20) Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •2.1. (Т. 36) Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •2.2. (Т. 17) Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •2. (П. 22) Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •3.1. (Т 58) Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •3.2. ( Т 13 ) Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •3.3. ( Т 62 ) Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •1. ( П 19 )Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •( П 27 ) Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •4.1. ( Т 67 ) Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько- північно-атлантичну цивілізацію.
- •( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •( П 48 )Способи кодування даних якісних досліджень.
- •( П 47 ) Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Питання з теоретичної частини: (50 ) 1.Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси.
- •Питання з практичної частини:
- •1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
- •2. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •Питання з теоретичної частини:
- •( 78) 2. Сучасні соціологічні концепції міста.
- •Питання з практичної частини: (51) 1. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •( 41) 2. Поняття регресії. Види регресій.
- •2. Теоретичні витоки феноменології.
- •3.Елементи комунікаційної моделі (відправник, повідомлення, канал передачі, отримувачі, контекст відносин, соціальне оточення).
- •1.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •3. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •3. Фактори, що впливають на становище особистості в структурі особистісних стосунків.
- •2.Питання з практичної частини:
- •2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку.
- •2. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства.
- •3. План програми по зв’язках з громадськістю.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв’язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Конституція України про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (20)
- •Вчення п. Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності. (4)
- •2.Питання з практичної частини:
- •Особливості написання прес-релізу. (37)
- •2.2.Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана). (16)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •3. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом
- •3. Парадигмальний статус соціологічної науки
- •1. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •2. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •23.2. (Т. 30) Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •23.3. (Т. 73) Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •1. (П. 43) Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •2.( П 23 )Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
- •( Т 68 ) Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •( Т 5 ) Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а.Щуца.
- •II. Питання з практичної частини
- •(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •( 90) 2.Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •2. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •3. Місто як системний організм. Зміст та структура сучасного міста.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань. (37)
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації (87)
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології. (84)
- •2.Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •1.Питання з теоретичної частини
- •3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
Факторний аналіз(ФА) – група методів аналізу кореляцій безпосередньо виміряних змінних. Якщо є дві скорельовані ознаки – ця кореляція не пояснюється як причино – наслідкова(коефіцієнт Гурмана), то можна висунути припущення про існування 3-ї ознаки(прихованої) такої, яку можна спостерігати чи виміряти – це фактор, що визначається наявністю кореляції. Застосування ФА передбачає скорочення кількості показників(змінних) та визначення структури взаємозв’язків між показниками(змінними), тобто класифікацію показників, інтерпретацію факторів. Тут розглядається виокремлення з множини вимірюваних характеристик об’єкта нових чинників, які адекватніше відображають його властивості. При аналізі якісні відмінності між факторами визначаються кількісними особливостями ознак, що входять до них. Чим менший внесок ознаки у формування фактора, тим менше він значущий для вивчення спостережуваного явища.
Основана мета аналізу полягає, щоб виявити приховані спільні фактори, що пояснюють зв’язки між спостережуваними ознаками(параметрами) об’єкта. Кількість досліджуваних ознак може бути великою, а взаємозв’язки складними. Аналіз слугує для перевірки гіпотези про те, що існує невелика кількість чинників, які впливають на вимірювані параметри. Ці чинники(нові ознаки) не можна виміряти безпосередньо, вони є лінійними комбінаціями поверхневих, вбирають в себе більшу частину заг. мінливості спостережуваних ознак і тому передають осн. частину інформації, отриманої в початкових спостереженнях. Такі виявлені фактори наз. загальними, бо вони впливають на всі ознаки, а не на одну ознаку чи її групу. Якщо вплив факторів проявляється в кількісних виміряних ознаках, останні можуть виявляти тісний зв’язок між собою(корельованість), тому заг кількість факторів може бути значно меншою, ніж кількість вимірюваних ознак, яку дослідник обирає довільно.
Отже, головними цілями ФА є:1.Скорочення кількісних ознак(редукція даних);2. визначення структури взаємозв’язків між змінними, тобто їх класифікація.
Ітерація являє собою повний цикл розробки, від вимог під час аналізу до реалізації та тестування. Ітерація – це завершений етап, в результаті якого випускається версія (для внутрішнього або для зовнішнього користування) продукту, що реалізує частину запланованих функцій. Після отримана версія від ітерації до ітерації нарощується до отримання завершеного продукту. Під час кожної ітерації виконуються особливі робочі процеси, хоча в різних фазах головний упор робиться на різних роботах. Ітерація — це повторюване переобчислення формул на робочому аркуші, поки не буде дотримана конкретна числова умова. Якщо формула посилається на одну з власних клітинок, потрібно визначити, скільки разів формула має переобчислюватися. Циклічні посилання можуть переобчислюватися нескінченно. Проте можна контролювати максимальне число ітерацій (повторів) та кількість прийнятних змін.
Білет № 25