1. ( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.

Соціальна психологія — наука про взаємозв'язок соціального і психічного, їх взаємодію, взаємозалежність, взаємовпливи на рівні окремої людини, спільності; про соціально-психологічні явища, які виникають у процесі соціальної взаємодії і характеризують індивіда і групу.

Соціальна психологія – галузь психології, яка займається вивченням закономірностей діяльності людини в умовах взаємодії в соціальних групах. Основні проблеми соціальної психології: закономірності спілкування та взаємодії людей, діяльність великих (нації, класи) і малих соціальних груп, соціалізація особистості та розвиток соціальних установок. Основні проблеми СП: закономірності спілкування та взаємодії людей, діяльність великих (нації, класи) і малих соціальних груп, соціалізація особистості та розвиток соціальних установок.

Процес уточнення предмета соціальної психології можна уявити як хронологічне виокремлення певних періодів:

1. Накопичення соціальною психологією знань у сфері суспільних і природничих наук (давні часи - сер XIX ст.);

2. Виокремлення соціальної психології із соціології і психології та перетворення на самостійну галузь знання (2-га пол XIX-поч XX ст.);

3. Оформлення соціальною психологією як самостійної науки з усіма атрибутами, характерними для неї (20-ті рр XX ст.).

Предмет соціальної психології - вивчення закономірностей і механізмів виникнення, функціонування і уяву реальності, яка формується у процесі суб’єктивних соціальних відносин і соціальних спільностей.

У визначення предмету соціальної психології є багато проблем: Шеріф: «Соціальна психологія є науковим вивчення досвіду і поведінки індивіда у зв’язку з впливом на нього соціального стимулу. Д. Маєрс: «Соціальна психологія – це наука про те, як люди думають одне про одного». А.Олпорт: «зрозуміти і пояснити, який вплив здійснює на думки, почуття і поведінку індивідів реальна, уявна або передбачувана присутність інших».

Звідси 3 спільні пункти: одиниця аналізу – індивід; предмет вивчення визначається як вплив на індивіда інших індивідів; предмет вивчається у відповідності з правилами особливого способу пізнання.

Дві основні дискусії у визначенні предмету соціальної психології:

1. 20-ті рр. – детермінація психічного;

2. 50-60-ті–соціального.

Звідси соціальна психологія розглядається як наука з двоїстою природою: з одного боку - психологічні властивості людей, які виявляються у взаємодії з іншими, з другого – особливості соціально-психологічних процесів і феноменів, які породжують ці психол властивості.

Г.Андреєва: «предмет соціальної психології – закономірності поведінки і діяльності людей, які обумовлені включеністю їх в групи, а такоє психологічні характеристики цих груп».

Отже, оскільки предметом соціальної психології є соціально-психологічна реальність, яка складається в процесі її суб'єктивного відображення людиною, то цей предмет не може бути чимось сталим.

Соціально-психологічні явища - феномени, що виникають у результаті взаємодії суб’єктів комунального процесу (окремих індивідів і спільностей) у певних умовах, відтворюють соціально-психологічну реальність, спонукають і регулюють поведінку, сприяють організації різних форм діяльності та спілкування, здійснюють обмін інформацією і переживаннями.

Основними соціально-психологічними явищями є: спільність, спосіб життя, стереотип, спілкування, конфлікт, настрій тощо. Виникають і поширюються вони внаслідок дії навмисно створюваних (чутки, різноманітні об’єднання тощо) і тих, що виникли і розвинулися стихійно (мода та ін.) механізмів, універсальними механізмами соціально-психологічних явищ є наслідування, навіювання, зараження, переконання тощо. Соціально-психологічні явища класифікують за змістом (нормальні і деформовані), ступенем стійкості (динамічні – наприклад, різні види спілкування; динаміко-статистичні – наприклад, настрої; статистичні – наприклад, традиції, звичаї) та ін. На сучасному етапі можна виокремити такі форми, в яких існують соціально-психологічні явища: житейська (буденна), зразки мистецтва, літератури, наука, мислительна парадигма, психотехніка.