Студентський рух

Початок XX ст. Пожвавився рух студентів, які вимагали свободи зборів, ліквідації поліцейського режиму в університетах і висловлювали незадоволення полі­тикою царизму. У вищих навчальних закладах вла­штовували збори, де ставили ці вимоги. Середина грудня 1900 р. Виступ студентів Київського уні­верситету. .. 11 січня 1901 р. За цей виступ 183 студенти Київського уні­верситету було віддано в солдати. У відповідь на це:

* студенти Харкова організували демонстрації протесту; •студенти всіх вищих навчальних закладів організували страйк.

24

25

1 902 p. Українські студенти долучилися до загал ьноросій-ського студентського страйку, в якому взяло участь 35 вищих навчальних закладів Російської імперії. Масові студентські виступи примусили владу скасу­вати «Тимчасові правила...» про віддачу студентів у солдати, затверджені 1899 р.

Царський уряд змушений був піти на частко­ві поступки, дозволивши під наглядом начальства • створювати гуртки, каси, бібліотеки.

Липень 1900р. Відбулося друге студентське віче у Львові, яке висунуло вимогу політичної самостійності України, зазначивши, що потрібна «лише самостійна, націо­нальна держава».

Студенти західноукраїнських земель протестували проти викладання польською мовою у Львівському університеті.

1901 р. Виступи студентів Львівського університету. Вони

вимагали скасувати обмеження на вільний розвиток українського народу, надати право українцям навча­тися рідною мовою, створити групи з українською мовою викладання на всіх факультетах.

1902 р. 600 українських студентів оголосили бойкот Львів-

ському університету й на знак протесту проти поль­ського шовінізму в ньому роз'їхалися для продовжен­ня навчання до університетів у Відні, Кракові, Празі.

Ліберальний рух

На початку XX ст. великої активності набув земський рух. Земства в цей час в Україні діяли лише на Лівобережжі й півдні України. Вони вимагали:

• скликання загальноросійського Земського собору;

• рішучого оновлення законодавства;

• надання всім громадянам політичних прав і свобод. 1901 р. У Полтаві скликано з'їзд умільців кустарних про­ мислів діячами Полтавського, Чернігівського, Хар-

ківського і Курського губернських земств. З'їзд ухва­лив резолюцію з вимогою повної заборони тілес­них покарань. У роботі з'їзду взяли участь видатні суспільно-політичні діячі — письменники й публі­цисти В. Короленко, О. Русов та ін. Вони підтриму­вали національно-визвольну боротьбу українського народу.

1904 р. Зросла роль земств під час відзначення 40-річчя су­дової реформи.

У містах і містечках відбувалися мітинги, демон­страції опозиційного характеру, нерідко з гаслами, спрямованими проти самодержавства. На честь цієї знаменної дати організовували бенкет­ні кампанії, на яких виголошували промови, нерідко спрямовані проти самодержавства. На цих бенкетах нерідко ухвалювали резолюції й тексти петицій про запровадження нових політичних реформ у рамках конституційної монархії.

1904 р. Демократична українська громадськість організува­ла кампанію за скасування законів 1863 і 1876 років щодо української мови.

Листопад 1904 р. Царський уряд був змушений дозволити скликати Земський з'їзд, на якому знову вимага­ли «народного представництва» з законодавчими правами.

Царські власті переслідували та звільняли з ро­боти прогресивних земських діячів і службовців.

		Висновки
Соціальні	протиріччя	початку XX ст.	стали	причиною по-
дальшої активізації суспільно-політичного і національного
РУХУ

26

27

Р озвиток кооперативного руху в Україні

Кооперація - добровільне об'єднання людей для спільної господарської діяльності.

Артіль - товариство повноправних осіб, що об'єднуються для спільної праці..