- •Такі чинники:
- •У складі Російської імперії
- •У складі Російської імперії
- •1. Відбувалася концентрація промислового виробництва.
- •4. Розширювалася мережа банків.
- •5. Відбувався нерівномірний промисловий розвиток окремих регіонів України.
- •6. Відбувалася спеціалізація промислових районів:
- •На західноукраїнських землях
- •Робітничий рух
- •Під владою Російської імперії
- •Студентський рух
- •Ліберальний рух
- •Види кооперації:
- •Мета створення кооперативів
- •Висновки
- •Під владою Російської імперії
- •Партії ліберального спрямування
- •Висновки
- •Селянський рух
- •Наслідки маніфесту
- •Висновки
- •«Просвіти»
- •II Державна дума
- •Уроки революції
- •Значення революції
- •Недоліки реформи
- •Причини
- •Висновки
- •Розвиток техніки
- •Історична наука
- •М едицина
- •Ботаніка
- •Антропологія
- •Засуджували війну
- •Підтримували у війні Росію
- •4 Серпня 1914 р. У Львові емігрантами
- •П одії в Україні в Україні виникають
- •V Місцеві ради робітничих і солдатських депутатів,
- •1. Радикальна
- •2. Поміркована
- •1. Українська партія соціалістів революціонерів-есерів
- •Рішення Конгресу
- •Наслідки
- •Причини скликання з'їзду:
- •Зміст і Універсалу
- •Значення
- •Суть Універсалу
- •Наслідки II Універсалу
- •Значення II Універсалу
- •Причини заколоту
- •Наслідки
- •III Універсал
- •Оцінка III Універсалу
- •Вимоги Раднаркому Росії
- •IV Універсал
- •IV Універсал оголосив м. Грушевський на відкритому
- •Зміст IV Універсалу
- •Брестський мирний договір
- •27Січня (9лютого) 1918р.
- •Приклади негативної оцінки
- •Позитивні наслідки
- •Негативні наслідки
- •Внутрішня політика
- •Члени уряду:
- •4. Вирішення земельного питання:
- •Чому в 1918 р. Німці не встановили звичайного окупаційного режиму і допустили існування спочатку Центральної Ради, а потім - уряду гетьмана?
- •Питання теми
- •Причини падіння Гетьманату
- •Становище нової влади
- •Директорія і махновці
- •Денікінський режим
- •Рух опору денікінцям
- •Причини поразки Директорії
- •Внутрішня політика зунр:
- •Р еформа освіти:
- •Зовнішня політика зунр
- •Погляди Євген Петрушевича
- •Причини падіння зунр
- •Північна Буковина
- •Висновок
- •Б ілий терор
- •Червоний терор
- •П ромисловість
- •Торгівля й фінанси
- •Недоліки Варшавської угоди
- •Другий зимовий похід
- •Політичні чинники:
- •Соціально-економічні чинники:
- •Національні чинники:
- •Поміркуймо разом
- •Завдання для учнів
- •План уроку
- •Самостійна робота учнів
- •Завдання
- •Повсякденне
- •Причини
- •Кіномистецтво
- •Завдання індустріалізації
- •Джерела індустріалізації
- •Труднощі індустріалізації
- •Сталінські репресії в науці
- •Соціальне становище населення
Студентський рух
Початок XX ст. Пожвавився рух студентів, які вимагали свободи зборів, ліквідації поліцейського режиму в університетах і висловлювали незадоволення політикою царизму. У вищих навчальних закладах влаштовували збори, де ставили ці вимоги. Середина грудня 1900 р. Виступ студентів Київського університету. .. 11 січня 1901 р. За цей виступ 183 студенти Київського університету було віддано в солдати. У відповідь на це:
* студенти Харкова організували демонстрації протесту; •студенти всіх вищих навчальних закладів організували страйк.
24
25
1 902 p. Українські студенти долучилися до загал ьноросій-ського студентського страйку, в якому взяло участь 35 вищих навчальних закладів Російської імперії. Масові студентські виступи примусили владу скасувати «Тимчасові правила...» про віддачу студентів у солдати, затверджені 1899 р.
Царський уряд змушений був піти на часткові поступки, дозволивши під наглядом начальства • створювати гуртки, каси, бібліотеки.
Липень 1900р. Відбулося друге студентське віче у Львові, яке висунуло вимогу політичної самостійності України, зазначивши, що потрібна «лише самостійна, національна держава».
Студенти західноукраїнських земель протестували проти викладання польською мовою у Львівському університеті.
1901 р. Виступи студентів Львівського університету. Вони
вимагали скасувати обмеження на вільний розвиток українського народу, надати право українцям навчатися рідною мовою, створити групи з українською мовою викладання на всіх факультетах.
1902 р. 600 українських студентів оголосили бойкот Львів-
ському університету й на знак протесту проти польського шовінізму в ньому роз'їхалися для продовження навчання до університетів у Відні, Кракові, Празі.
Ліберальний рух
На початку XX ст. великої активності набув земський рух. Земства в цей час в Україні діяли лише на Лівобережжі й півдні України. Вони вимагали:
скликання загальноросійського Земського собору;
рішучого оновлення законодавства;
• надання всім громадянам політичних прав і свобод. 1901 р. У Полтаві скликано з'їзд умільців кустарних про мислів діячами Полтавського, Чернігівського, Хар-
ківського і Курського губернських земств. З'їзд ухвалив резолюцію з вимогою повної заборони тілесних покарань. У роботі з'їзду взяли участь видатні суспільно-політичні діячі — письменники й публіцисти В. Короленко, О. Русов та ін. Вони підтримували національно-визвольну боротьбу українського народу.
1904 р. Зросла роль земств під час відзначення 40-річчя судової реформи.
У містах і містечках відбувалися мітинги, демонстрації опозиційного характеру, нерідко з гаслами, спрямованими проти самодержавства. На честь цієї знаменної дати організовували бенкетні кампанії, на яких виголошували промови, нерідко спрямовані проти самодержавства. На цих бенкетах нерідко ухвалювали резолюції й тексти петицій про запровадження нових політичних реформ у рамках конституційної монархії.
1904 р. Демократична українська громадськість організувала кампанію за скасування законів 1863 і 1876 років щодо української мови.
Листопад 1904 р. Царський уряд був змушений дозволити скликати Земський з'їзд, на якому знову вимагали «народного представництва» з законодавчими правами.
Царські власті переслідували та звільняли з роботи прогресивних земських діячів і службовців.
|
|
Висновки |
|
|
Соціальні |
протиріччя |
початку XX ст. |
стали |
причиною по- |
дальшої активізації суспільно-політичного і національного |
||||
РУХУ |
|
|
|
|
26
27
Р озвиток кооперативного руху в Україні
Кооперація - добровільне об'єднання людей для спільної господарської діяльності.
Артіль - товариство повноправних осіб, що об'єднуються для спільної праці..