Брестський мирний договір

(у момент підписання його називали Берестейський)

Укладено між Українською Народною Республікою

і державами Четверного союзу (Німеччиною,

Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною)

27Січня (9лютого) 1918р.

• УНР виходила з Першої світової війни, стан війни між УНР і Німеччиною та її союзниками припинявся.'

• УНР визнано незалежною рівноправною державою.

• Кордони між УНР і Австро-Угорщиною визначалися за угодами довоєнного часу.

• Кордони з Польщею планувалося визначити дальшими переговорами спільною комісією з урахуванням етніч­ного складу та бажань населення.

• Сторони відмовлялися від претензій на відшкодування збитків, спричинених війною.

• Передбачався обмін військовополоненими та понов­лення взаємних економічних відносин.

• Німеччина й Австро-Угорщина зобов'язувалися допо­могти. УНР відновити контроль над усією територією України.

170

171

У ряд УНРзобов'язувався:

•протягом першої половини 1918 р. постачити Німеччи­ні та Австро-Угорщині 60 млн пудів хліба, 2750 тис. пудів м'яса, 400 млн шт. яєць, 3 млн пудів цукру, багато карто­плі, сала, іншої сільськогосподарської продукції та про­мислову сировину.

Німеччина зобов'язувалася:

• постачати Україні сільськогосподарські машини, вугіл­ ля, сіль та інші дефіцитні в Україні промислові товари. Взаємні поставки було регламентовано Господарським договором між УНР, Німеччиною й Австро-Угорщиною, підписаним 23 квітня 1918 р.;

•надати збройну допомогу у боротьбі проти більшови­ків;

• надати УНР позику в розмірі 1 млрд крб.

Росія зобов'язувалася:

• вивести свої війська з території України;

• припинити будь-яку діяльність, спрямовану проти уря­ ду УНР.

Оцінка Брестського договору Приклади позитивної оцінки

• «Трактат дав Україні мир гідний і почесний, повернув їй західні українські землі, не тільки окуповані під час війни, а й раніше від неї відірвані...» (Голова Централь­ної Ради М. Грушевський).

• «Умовами згоди досягнуто з нашого боку найбільшого, чого тільки можна досягти» (член уряду, міністр УНР М. Ткаченко).

•« Заключний мировий договір з Україною являється... не імперіалістичним. Він був заключений дійсно без анексій і контрибуцій. Він здійснював щодо україн­ського народу принцип національно-державного само­определения» (генеральний писар Центральної Ради і міністр внутрішніх справ УНР П. Христюк).

Приклади негативної оцінки

• « Мир цей був би дуже корисним і для української дер­жави і для її уряду, коли б цей мир виявився не збігом сприятливих обставин, а наслідком нашої сили й волі... Але такої сили не було і тому він весь був у руках нім­ців...» (В. Винниченко, який до кінця січня 1918 р. очо­лював уряд Центральної Ради).

• «Ми потерпіли велику невдачу...головне через нашу ізо­льованість од світу і ту блокаду, в яку кинула нас Антан­та» (С. Петлюра).

• Центральна Рада, шукаючи порятунку для України від більшовицької експансії, віддала її під окупацію Німеч­чини й Австро-Угорщини.

Висновок

Ці оцінки свідчать про досягнення і прорахунки першої «школи» новітньої української дипломатії у Бресті 1918 р.

Значення Брестського договору

1. Це перший мирний договір у ході Першої світової війни, вагомий крок на шляху її припинення.

2. Україна одержала визнання на міжнародній арені.

3. Договір дав Можливість Україні стати повноправним суб'єктом міжнародного права.

4. Брестський договір був великим успіхом української ди­пломатії, який започаткував міжнародне дипломатичне ви­знання Української держави.

5. Україна одержала можливість продовжувати процес дер­жавотворення.

6. Договір забезпечив установлення дипломатичних відно­син УН Р з центральними державами.

Висновки

1. Брестський мир - це безперечна перемога української де­легації, у неї не було іншого виходу, бо країни Антанти не.

визнавали її і не допомагали.

173

2. Д оговір було підписано тоді, коли Центральна Рада вже виїхала з Києва до Житомира під впливом наступу більшо­вицьких військ.

3. Лише опинившись під загрозою повної втрати україн­ської державності, керівники Центральної Ради змирилися зі вступом німецьких військ в Україну.

Вступ військ Німеччини й Австро-Угорщини на територію УНР

Після підписання Брестського договору українська де­легація звернулася до країн Четверного союзу з проханням надати Україні збройну допомогу проти експансії з боку ра­дянської Росії.

21 лютого 1918 р. Німецькі війська вступили на територію України, які згодом підтримали частини австро-угорської армії. Загальна чисельність інтервентів становила 450 тис. осіб. На київському напрямку наступало 23 німецькі, на одеському— 10 австро-угорських дивізій.

До кінця квітня 1918 р. всю Україну було звільнено від радянських військ.

До столиці знову повернулася Центральна Рада.

В Україні німці фактично встановили окупаційний режим.

1. Німці безконтрольно хазяйнували в окремих галузях гос­подарства.

2. Видавали власні нормативні акти, що мали чинність в Україні:

• 6 квітня 1918 р. вийшов наказ головнокомандувача ні­мецьких військ в Україні Ейхгорна про повний засів зе­мельних площ;

• селяни не мали права брати більше поміщицької землі, ніж могли обробити;

• селянам заборонялося перешкоджати в засіві поміщикам;

• запроваджено військово-польові суди.

Поява такого наказу була спричинена побоюванням німців щодо неможливості отримати в Україні потрібної їм кіль-

кості хліба. Річ у тому, що селяни своїми силами не могли засіяти всю орну землю. Тому німці наказували відновити поміщицьке землеволодіння і заборонили селянам пере­шкоджати поміщикам засівати землю.

Центральна Рада розцінила ці заходи як грубе втручання в економічне життя України і закликала український народ не підтримувати незаконних дій німців. Назрівав конфлікт окупаційних військ з Центральною Радою, Окупаційний режим пішов на зближення з консервативними колами України. .

їхній вибір упав на Павла Скоропадського, якому німці обіцяли підтримку, якщо він:

• визнає Брестський мир;

• розпустить Центральну Раду;

• не буде скликати Установчих зборів;

• не допустить виборів до будь-яких законодавчих органів;

• поновить приватну власність.

Спираючись на німецькі збройні сили, до влади в Украї-. ні прийшов гетьман П. Скоропадський.

Останнє засідання Центральної Ради

(29 квітня 1918 р.)

У березні 1918- р. Центральна Рада затвердила герб УНР - тризуб та жовто-блакитний прапор. Схвалено новий територіально-адміністративний поділ України на 32 землі. Прийнято рішення про вивчення всіма службовцями укра­їнської мови в тримісячний термін, ліквідацію всіх написів та оголошень російською мовою. Законом заборонялося застосування найманої праці на селі, приватної власності на землю, що викликало незадоволення заможних селян.

29 квітня 1918 р. Відбулося останнє засідання Централь­ної Ради, на якому: 1) Прийнято Конституцію УНР.

Проект Основного Закону підготувала спеціальна консти­туційна комісія на чолі з М. Грушевським. Він складався з 8 розділів і 85 статей.

174

175

З а Конституцією Україна проголошувалася суверенною, незалежною державою.

Законодавча влада належала Всенародним зборам, обраним на три роки.

Всенародні збори обирали Раду народних міністрів та Гене­ральний суд.

Населенню надавалися широкі громадянські й політичні права, незалежно від статі, віросповідування, національ­ності, рівня освіти, майнового стану.

2. Конституція мала стати основою для подальшого ство­рення законодавства та розбудови держави.

3. М. Грушєвського було обрано президентом У HP. Практичного значення для українського державотворення рішення останнього засідання Центральної Ради не мали, бо через кілька годин її було розігнано окупантами і вона припинила своє існування.

Підсумки першого етапу революції

З поваленням Центральної Ради завершився перший етап Української революції.