- •Такі чинники:
- •У складі Російської імперії
- •У складі Російської імперії
- •1. Відбувалася концентрація промислового виробництва.
- •4. Розширювалася мережа банків.
- •5. Відбувався нерівномірний промисловий розвиток окремих регіонів України.
- •6. Відбувалася спеціалізація промислових районів:
- •На західноукраїнських землях
- •Робітничий рух
- •Під владою Російської імперії
- •Студентський рух
- •Ліберальний рух
- •Види кооперації:
- •Мета створення кооперативів
- •Висновки
- •Під владою Російської імперії
- •Партії ліберального спрямування
- •Висновки
- •Селянський рух
- •Наслідки маніфесту
- •Висновки
- •«Просвіти»
- •II Державна дума
- •Уроки революції
- •Значення революції
- •Недоліки реформи
- •Причини
- •Висновки
- •Розвиток техніки
- •Історична наука
- •М едицина
- •Ботаніка
- •Антропологія
- •Засуджували війну
- •Підтримували у війні Росію
- •4 Серпня 1914 р. У Львові емігрантами
- •П одії в Україні в Україні виникають
- •V Місцеві ради робітничих і солдатських депутатів,
- •1. Радикальна
- •2. Поміркована
- •1. Українська партія соціалістів революціонерів-есерів
- •Рішення Конгресу
- •Наслідки
- •Причини скликання з'їзду:
- •Зміст і Універсалу
- •Значення
- •Суть Універсалу
- •Наслідки II Універсалу
- •Значення II Універсалу
- •Причини заколоту
- •Наслідки
- •III Універсал
- •Оцінка III Універсалу
- •Вимоги Раднаркому Росії
- •IV Універсал
- •IV Універсал оголосив м. Грушевський на відкритому
- •Зміст IV Універсалу
- •Брестський мирний договір
- •27Січня (9лютого) 1918р.
- •Приклади негативної оцінки
- •Позитивні наслідки
- •Негативні наслідки
- •Внутрішня політика
- •Члени уряду:
- •4. Вирішення земельного питання:
- •Чому в 1918 р. Німці не встановили звичайного окупаційного режиму і допустили існування спочатку Центральної Ради, а потім - уряду гетьмана?
- •Питання теми
- •Причини падіння Гетьманату
- •Становище нової влади
- •Директорія і махновці
- •Денікінський режим
- •Рух опору денікінцям
- •Причини поразки Директорії
- •Внутрішня політика зунр:
- •Р еформа освіти:
- •Зовнішня політика зунр
- •Погляди Євген Петрушевича
- •Причини падіння зунр
- •Північна Буковина
- •Висновок
- •Б ілий терор
- •Червоний терор
- •П ромисловість
- •Торгівля й фінанси
- •Недоліки Варшавської угоди
- •Другий зимовий похід
- •Політичні чинники:
- •Соціально-економічні чинники:
- •Національні чинники:
- •Поміркуймо разом
- •Завдання для учнів
- •План уроку
- •Самостійна робота учнів
- •Завдання
- •Повсякденне
- •Причини
- •Кіномистецтво
- •Завдання індустріалізації
- •Джерела індустріалізації
- •Труднощі індустріалізації
- •Сталінські репресії в науці
- •Соціальне становище населення
IV Універсал
(9 січня 1918 р.)
Затверджено на засіданні Малої ради.
IV Універсал оголосив м. Грушевський на відкритому
засіданні в Будинку педагогічного музею
Причини прийняття IV Універсалу
•Втрата надій на створення федеративної демократичної Росії.
Початок громадянської війни в Україні (боротьби більшовиків проти Центральної Ради).
Початок наступу радянських військ проти УНР.
Необхідність самостійно виступити на мирних переговорах у Брест-Литовську.
Зміст IV Універсалу
Проголошувалася самостійна, вільна, суверенна держава українського народу — УНР.
Влада в УНР належить лише народу України.
164
З усіма сусідніми державами, як-то: Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші - Україна хоче жити у : злагоді та приязні.
Жодна сусідня держава не може втручатися вжиття самостійної Української Республіки.
Уряду доручалося завершити переговори з Німеччиною та її союзниками й укласти з ними мир.
Підтверджено всі демократичні права та свободи, проголошені в III Універсалі з доповненнями їх правом меншин на національно-персональну автономію.
Проголошувалося, що уряд бере під свій контроль найважливіші галузі торгівлі, банки, монополізує низку провідних галузей промисловості (виробництво і торгівлю залізом, тютюном).
Генеральний секретаріат перейменували у Раду народних міністрів.
Через тиждень після проголошення IV Універсалу В. Винниченко склав свої повноваження.
ЗО січня 1918 р. головою Ради Міністрів УНР став український есер В. О. Голубович.
Наслідки
•IV Універсал став важливою віхою українського
національно-визвольного руху. •Він ознаменував відродження самостійної незалежної
української національної держави.
Керівники Української революції відмовилися від автономістсько-федералістської позиції, позбулися ілюзорного сподівання на можливість існування української держави на засадах автономії та федералізму у процесі українського державотворення і перейшли на самостійницькі позиції.
Рішуче заявлено, що метою боротьби українського народу є незалежна держава, яка стоїть на сторожі інтересів народу.
15 січня 1918 р. було прийнято Закон про національно-персональну автономію, в якому проголошувалося, що І
165
к ожна з націй, які населяли Україну, має право на самостійну організацію, свого національного життя. Люди однієї національності могли об'єднуватися у спілки, які мали право законодавчої ініціативи і користувалися субсидіями з бюджету на національно-культурні потреби.
• Україна могла самостійно вести переговори з іншими державами, зокрема й про припинення війни та допо могу в боротьбі з більшовиками.
•Тепер молода українська держава виступила як самостійна сторона під час мирних переговорів у Брест-Литовську з Німеччиною та її союзниками.
• Цей важливий юридичний акт було проголошено надто пізно, коли Центральна Рада втратила значні свої по зиції, коли в країні відбувалася глибока економічна й політична криза.
Руйнація звичайного повсякденного
способу життя і настрої населення
за умов загострення політичного протистояння
У цей час посилюється зневіра народу в здатність Центральної Ради вирішити важпиві державні проблеми, бо вона непослідовно відстоювала права українського народу на незалежність, схилялася до компромісів з Тимчасовим урядом, що вело до втрати її авторитету.
Україну фактично не було кому захищати. Понад мільйон солдатів українізованих частин колишньої царської армії, які бажали служити в збройних силах України, було демобілізовано.
Зовсім не вирішувалися соціально-економічні питання, а тому Центральна Рада не змогла поліпшити становище людей, відновити роботу промисловості, яка перебувала в глибокому кризовому стані внаслідок війни.
Конфіскація земель і передача їх у руки селян здійснювалася повільно.
Залишалася в недоторканності стара банківська система.
166
Збережено старий судовий апарат, старе законодавство, систему освіти й навчання.
Характерна нерішучість і непослідовність Центральної Ради.
Не створено чисельної, регулярної і боєздатної армії.
Проти Центральної Ради повстали робітники столичного «Арсеналу», що значно ослабило позиції Центральної Ради під час наступу більшовицьких військ на Київ.
Під впливом переважаючих сил радянських військ Центральна Рада втрачала територію, вплив, владу.
10. Відсутність боєздатної армії та адміністративного апарату, неузгодженість політичних дій привели її до по разки.
11. Характерна слабкість українського національного руху, спричинена слабкістю національної самосвідомості.
Розпад армії
Окремі лідери Центральної Ради виступали проти створення регулярної армії (В. Винниченко).
Крім окремих частин добровольців, Україна наприкінці грудня 1917 р. майже не мала війська.
У листопаді 1917 р. на бік Центральної Ради перейшло близько 50% кораблів Чорноморського флоту, які підняли жовто-блакитні прапори.
Згодом було утворено Українське Морське міністерство, прийнято «Тимчасовий закон про флот УНР». Утім Центральна. Рада допустилася помилки, оголосивши службу на флоті добровільною.
Після Жовтневого перевороту у Петрограді Генеральний секретаріат наказав розрізненим частинам, що перебували за межами України, перебазуватися в УНР.
Великою небезпекою для Центральної Ради було пересування радянських військ з Росії через Україну на Дон, де виступили донські козаки під керівництвом Каледіна. Ешелони з матросами та червоногвардійцями зосереджувалися у Харкові.
167
З О листопада 1917 p. Генеральний секретаріат обеззброїв і вислав з Києва по-більшовицьки налаштовані частини міського гарнізону.
26 грудня 1917 р. Генеральний секретаріат схвалив постанову про створення армії УНР на засадах добровільності та оплати.
Розчленування України
Більшовики йшли на розчленування України, щоб утримувати владу безпосередньо на місцях. Вони створювали не національні, а територіальні утворення, так звані «регіональні республіки».
Народний Секретаріат УНР, утворений на Харківському з'їзді Рад, здійснював свій контроль над територією України, яка свого часу була окреслена «Тимчасовою інструкцією Тимчасового уряду», тобто на території «чотирьох з половиною» губерній України замість дев'яти.
17 січня 1918 р. Утворено Одеську радянську республіку.
ЗО січня. Проголошено Донецько-Криворізьку радянську республіку з центром у Харкові.
21 березня 1918 р. Утворено Радянську Соціалістичну Республіку Таврида.
Створено Донську радянську республіку, до складу якої увійшла частина українських земель.
Політика розчленування України свідчила про орієнтацію більшовиків на російський імперський центр.
Раднарком на чолі з В. Леніним боявся втратити контроль над процесом дроблення України на окремі республіки. Тому цю ідею створення «регіональних республік» згодом було відкинуто, вважаючи її небезпечною для справи соціалістичної революції в Україні.
У березні 1918 р. II Всеукраїнський з'їзд рад, що відбувся у Катеринославі, за вказівкою з центру заборонив відокремлювати від України будь-які області. Після цього «регіональні» республіки перестали існувати.
168 .
Мирний договір у Брест-Литовську
Перебіг мирних переговорів у Брест-Литовську
Ініціатива проведення мирних переговорів належала більшовикам. На пропозицію почати переговори відгукнулися Німеччина та її союзники. Делегація Ради Народних Комісарів радянської Росії хотіла представляти всю Росію.
Дата |
Перебіг подій |
2 (15) грудня 1917 р. |
У Брест-Литовську більшовицька делегація підписала з представниками командування німецького й австро-угорського Східного фронту договір про перемир'я, який передбачав підготовку й підписання мирного договору |
11 (24) грудня 1917 р. |
Про свій намір стати на шлях самостійних міжнародних відносин заявив Генеральний секретаріат УНР. Він звернувся до всіх воюючих і нейтральних держав з нотою, в якій заявив, що не визнає права Раднарко-му виступати на переговорах від імені народів усієї Росії і вестиме переговори з Німеччиною та її союзниками самостійно, і пропонує воюючим державам укласти мир без анексій та контрибуцій з урахуванням права націй на самовизначення |
13 (26) грудня 1917 р. |
Делегації Німеччини та її союзників висловили згоду на участь у мирних переговорах представників УНР |
169
Д ата |
Перебіг подій |
19 грудня 1917 р. (1 січня 1918 p.) |
Прибуття делегації Центральної Ради на Берестейські переговори. Склад української делегації: Всеволод Голубович — голова, члени делегації — М. Левитський, М. Любинський, М. Полоз, 0. Сев-рюк, С. Остапенко. Перегодом делегацію УНР у Брест-Литовську очолив Олександр Севрюк |
ЗО грудня 1917 р. (12 січня 1918 p.) |
Визнання німецьким урядом самостійності української делегації від Центральної Ради. Делегацію визнано єдиним представником українського народу |
Січень 1918 p. |
Делегація Росії зробила спробу замінити на переговорах представників Центральної Ради делегатами радянського уряду України. Підставою для цього послугувало те, що більша частина УНР опинилася під контролем більшовиків. Утім цю спробу російської делегації відкинули представники Центральної Ради, бо Україна на той час уже прийняла IV Універсал, згідно з яким УНР проголошувала про своє відокремлення від Росії. Учасники переговорів (зокрема й російська делегація на чолі з Л. Троцьким) визнали українську делегацію як самостійного й повноважного представника УНР |
28 грудня 1917 р. |
Розпочалося перше пленарне засідання мирної конференції у Брест-Литовську за участі близько 400 представників |
|
|
Причини укладення УНР мирного договору з Німеччиною та її союзниками
Украй загрозлива для України ситуація у зв'язку з вторгненням до неї трьох більшовицьких армій (М. Муравйо-ва, Р. Березіната І. Кудинського) вимагала від українського керівництва вивільнення сил, що перебували на Східному фронті, для відсічі агресії.
Підписання Росією у Бресті перемир'я з Німеччиною та її союзниками мало великий пропагандистський вплив, і керівники УНР, щоб не втратити підтримки українських вояків і цивільного населення, змушені були із запізненням наслідувати більшовиків і домагатися миру.
Спроби Центральної Ради порозумітися з Антантою, якій вона симпатизувала, не були підтримані останньою.