- •Такі чинники:
- •У складі Російської імперії
- •У складі Російської імперії
- •1. Відбувалася концентрація промислового виробництва.
- •4. Розширювалася мережа банків.
- •5. Відбувався нерівномірний промисловий розвиток окремих регіонів України.
- •6. Відбувалася спеціалізація промислових районів:
- •На західноукраїнських землях
- •Робітничий рух
- •Під владою Російської імперії
- •Студентський рух
- •Ліберальний рух
- •Види кооперації:
- •Мета створення кооперативів
- •Висновки
- •Під владою Російської імперії
- •Партії ліберального спрямування
- •Висновки
- •Селянський рух
- •Наслідки маніфесту
- •Висновки
- •«Просвіти»
- •II Державна дума
- •Уроки революції
- •Значення революції
- •Недоліки реформи
- •Причини
- •Висновки
- •Розвиток техніки
- •Історична наука
- •М едицина
- •Ботаніка
- •Антропологія
- •Засуджували війну
- •Підтримували у війні Росію
- •4 Серпня 1914 р. У Львові емігрантами
- •П одії в Україні в Україні виникають
- •V Місцеві ради робітничих і солдатських депутатів,
- •1. Радикальна
- •2. Поміркована
- •1. Українська партія соціалістів революціонерів-есерів
- •Рішення Конгресу
- •Наслідки
- •Причини скликання з'їзду:
- •Зміст і Універсалу
- •Значення
- •Суть Універсалу
- •Наслідки II Універсалу
- •Значення II Універсалу
- •Причини заколоту
- •Наслідки
- •III Універсал
- •Оцінка III Універсалу
- •Вимоги Раднаркому Росії
- •IV Універсал
- •IV Універсал оголосив м. Грушевський на відкритому
- •Зміст IV Універсалу
- •Брестський мирний договір
- •27Січня (9лютого) 1918р.
- •Приклади негативної оцінки
- •Позитивні наслідки
- •Негативні наслідки
- •Внутрішня політика
- •Члени уряду:
- •4. Вирішення земельного питання:
- •Чому в 1918 р. Німці не встановили звичайного окупаційного режиму і допустили існування спочатку Центральної Ради, а потім - уряду гетьмана?
- •Питання теми
- •Причини падіння Гетьманату
- •Становище нової влади
- •Директорія і махновці
- •Денікінський режим
- •Рух опору денікінцям
- •Причини поразки Директорії
- •Внутрішня політика зунр:
- •Р еформа освіти:
- •Зовнішня політика зунр
- •Погляди Євген Петрушевича
- •Причини падіння зунр
- •Північна Буковина
- •Висновок
- •Б ілий терор
- •Червоний терор
- •П ромисловість
- •Торгівля й фінанси
- •Недоліки Варшавської угоди
- •Другий зимовий похід
- •Політичні чинники:
- •Соціально-економічні чинники:
- •Національні чинники:
- •Поміркуймо разом
- •Завдання для учнів
- •План уроку
- •Самостійна робота учнів
- •Завдання
- •Повсякденне
- •Причини
- •Кіномистецтво
- •Завдання індустріалізації
- •Джерела індустріалізації
- •Труднощі індустріалізації
- •Сталінські репресії в науці
- •Соціальне становище населення
П ромисловість
Прискорено націоналізацію підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості, тобто практичну ліквідацію приватної власності на засоби виробництва та підприємництва.
Державне керівництво економікою.
Уведення загальної трудової повинності та створення трудових армій.
Усі громадяни від 15 до 50 років повинні були працювати.
Мілітаризація виробництва і праці.
Зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працівників.
Ліквідація матеріальних стиімулів до праці.
Торгівля й фінанси
Заборона приватної торгівлі, перехід до прямого товарообігу.
Згортання товарно-грошових відносин.
Установлення твердих цін на товари.
Карткова система постачання міського населення.
Розміри продовольчого пайка визначалися за «класовою ознакою», тобто робітники отримували більше, ніж службовці. Проте і в робітників пайок був незначним — 300-400 г хліба на добу.
Скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт.
Методи впровадження політики «воєнного комунізму»:
червоний терор; ,
жорстка централізація;
•утворення комітетів бідноти як опорних пунктів більшовиків на селі;
утворення продзагонів;
реквізиції, конфіскації;
кругова порука.
Наслідки політики «воєнного комунізму»
Занепад економіки та господарської діяльності.
Скорочення обсягів угідь, що обробляли селяни.
Встановлення відкритої військової диктатури в політичній сфері.
Посилення командних методів керівництва економікою.
За рахунок пограбування селян та примусової прані робітників було забезпечено обороноздатність Червоної армії.
Погіршення умов життя народу.
Різке падіння купівельної спроможності грошей та перехід до натурального способу ведення господарства.
Посилення соціальної напруги.
Розгортання повстанського руху проти політики більшовиків.
У квітні 1919 p.. в Україні відбулося 98 антирадянських виступів, а в червні — липні — вже 328.
Продовольча диктатура
(встановлено в Україні 12 квітня 1919р. декретом ВУЦВК)
Продовольча диктатура ~ державна монополія на продовольчі товари.
Усім продовольством розпоряджалися лише державні органи.
На принципах «воєнного комунізму» будувалася продовольча справа в Україні.
Оголошено державну монополію на найважливіші продовольчі товари — хліб, цукор, чай, сіль. Цими продуктами розпоряджалися лише державні органи.
Народний комісаріат продовольства оголошувався єдиним органом, який мав право заготовляти і розподіляти продовольчі товари.
Розподіл відбувався за «класовим принципом»: більше - вищим чиновникам державного і партійного апара-
238
239
т у, червоноармійцям, робітникам воєнних підприємств, майже нічого - так званим «нетрудовим елементам» і членам їх сімей.
• Вводилася продовольча розкладка.
* Створювалися в містах продовольчі органи, які у про веденні хлібозаготівель спиралися на сільську бідноту і робітничі продовольчі загони.
•Заборонялося приватну торгівлю продуктами харчування.
Українські політичні партії в 1918-1920 pp.
1. Комуністична партія більшовиків України (КП(б)У, ство рена у 1918р.
Діяла як складова частина РКП (б). Першим секретарем ЦК КП(б)У став Г. П'ятаков.
Спочатку населення підтримувало КП (б)У, бо їх приваблювали більшовицькі гасла: «Фабрики - робітникам», «Земля - селянам», «Мир - народам» тощо.
2. В Україні діяли легальні партії, які мали розходження з лінією РКП (б):
• Українська комуністична партія боротьбистів - УКП(б). Утворилася внаслідок розколу УПСР, ліва частина якої
виокремилась у партію УПСР - боротьбистів (за назвою центрального органу - газети «Боротьба»). Лідери: В. Блакитний, Г. Гринько, О. Любченко, О. Шумський. Виступали за радянську владу в Україні, зближалися з КП (б)У. Але з більшовиками були розбіжності з питання національного самовизначення України. Боротьбисти домагалися утворення незалежної від Росії радянської України, яка перебувала б з РСФРР у дружніх стосунках. У 1920 р. під тиском РКП (б) УКП (б) розпустила свої політичні організації та ввійшла до складу КП(б)У
• Українська комуністична партія (УКП), утворилася у 1920 р. на базі лівого крила Української соціал-демокра- тичної партії.
Ця партія не стала масовою. РКП(б) дозволила легальне існування УКП, враховуючи її малочисельність та незначний вплив на політичне життя. Згодом її було змушено самоліквідуватися, а членів увійти до складу КП(б)У. •Група «демократичного централізму» в РКЩб (децис-тів), на чолі якої стояв Т. Сапронов, виступала проти воєнних методів керівництва господарським життям і самою партією. У 1920 р. було відкликано з України всіх лідерів децистів, а в Україну приїхало близько 900 відповідальних партійних працівників з Росії, які почали перереєстрацію республіканської партійної організації. Керувало чисткою тимчасове бюро ЦК КП(б)У на чолі з С Косіором.
ЦК КП(б)У було розпущено і призначено перереєстрацію членів компартії України, після чого її склад зменшився на третину. Так КП(б)У позбавилася «неслухняних» членів партії.
Висновки
Політика радянського уряду в Україні спрямована на утвердження більшовицького режиму.
Економічною політикою більшовиків був «воєнний комунізм», що призвів до розриву економічних зв'язків між містом і селом, посилення централізму, втрати приватної ініціативи, до занепаду господарської діяльності в Україні та соціальної напруги.
Майже вся Україна була охоплена антибільшовицьким повстанським рухом, найбільшу активність серед якого виявляло селянство.
4. Усі небільшовицькі комуністичні партії України повірили обіцянкам більшовицьких лідерів і були змушені самороз- пуститися. Форсовано формувалася однопартійна система.
240
241
Р адянсько-польська війна та Україна Варшавська угода
(21 квітня 1920 р.)
С. Петлюра вів переговори з Польщею про створення спільного антибільшовицького фронту в Україні. У квітні 1920 р. було підписано три таємні конвенції (угоди) - політичну, торговельно-економічну, військову, відомі під загальною назвою Варшавська у года.
Причини підписання Варшавської угоди
Польша намагалася відновити свою державу «від моря і до моря».
Перехід УГА на бік А. Денікіна значно ослабив українське. військо, їй потрібні були хоча б тимчасові союзники.
Продовження боротьби за відновлення в Україні влади УНР вимагало значних запасів зброї, боєприпасів.
4. Союз з Польщею відкривав для України перспективи співпраці з Антантою.
Зміст Варшавської угоди •Польська держава визнавала право УНР на незалежне існування.
Директорія і головний отаман С Петлюра визнавалися верховною (найвищою) владою в Україні.
Польща одержувала території Східної Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Холмщини, Підляшшя, Посяння, Лемківшини.
Польський уряд зобов'язувався не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України.
•Українському населенню в Польщі, як і польському в Україні, гарантувалися національно-культурні права.
24 квітня 1920 р. Між Польщею й УНР було підписано військову конвенцію, яка стала складником Варшавської угоди й передбачала спільні дії проти більшовицьких військ в Україні:
а) збройні сили Петлюри підпорядковувалися польському командуванню;
б) УНР давала згоду на підпорядкування залізниць поль ському управлінню і на спільну валюту;
в) Польща зобов'язувалася забезпечити петлюрівців озбро єнням та боєприпасами, а УНР польські формування на те риторії України — продовольством і фуражем;
г) УНР і Польща зобов'язувалися вести спільні дії проти Росії і радянської України.