Розвиток техніки

М. Курако (1872-1920) - розробив і впровадив у життя про­ект доменної печі, що відповідала кращим європей­ським зразкам.

Л.Лутугін (1864-1915) - склав карту геологічної будови Донбасу, яку 1911 р. на Всесвітній виставці відзначено золотого медаллю. За професією Л. Лутугін - гірничий інженер і багато працював для промислового розвитку Донбасу.

Історична наука

М. Ірушевський (1866-1934) - його праці початку XX ст. об'єктивно висвітлювали основні події минулого Украї­ни. Велику популярність мали праці «Очерк історії укра­їнського народу» (1904 р.) та ілюстрована історія України (1911р.).

Одночасно М. Грушевський працював над створенням багатотомної «Історії України - Руси», яка стала пер­шим фундаментальним викладом української історії від стародавніх часів до середини XVII ст. М. Грушевський очолював Наукове товариство імені Шевченка, яке по­чало діяти в Києві й відігравало велику роль. Завдяки невтомній праці Михайла Грушевського, Івана Франка Наукове товариство до 1914 р. випустило близько 3 тис. різноманітних видань. З 1898 р. Товариство почало ви­давати Літературнр-науковий вісник, на сторінках яко­го друкувалися твори молодих літераторів і публіцистів. Воно друкувало також наукові праці українською мовою, зазнаючи цензурних переслідувань і заборон. О. Єфименко (1848 - 1918) - перша жінка-історик, доктор історії. Написала працю «Історія українського народу».

І. Лучицький (1845 — 1918) — досліджував розвиток аграрних відносин багатьох країн. У 1912 р. написав працю «Стан землеробських класів у Франції напередодні революції і аграрна реформа 1789 - 1793 pp.». Багато працював у за­кордонних архівах. ) \. Баталій (1857 - 1932) — автор багатьох праць з історії Хар­кова, Харківського університету, з історії культури Сло­бідської України. О. Левицький (1848 - 1922) - глибоко вивчав народний по­бут, звичаї та обряди населення України в далекому ми­нулому. Написав яскраві праці «Нариси народного життя у Малоросії XVII ст.», «Волинські оповідання» тощо. IVI. Довнар-Запольський (1867-1934) - досліджував період Великого князівства Литовського, становище руських земель періоду феодалізму, а також почав вивчати істо­рію декабристів. Написав такі праці, як «Таємне товари­ство декабристів», «Ідеали декабристів». IVI. Аркас (1852-1909) - написав узагальнювальну книгу «Іс­торія України - Руси», видану українською мовою 1908 р. Видано досить великим тиражем для того часу — 7 тис. примірників — і її дуже швидко розкупили. На власні кошти М. Аркас відкрив народну школу з українською мовою навчання, але влада її заборонила.

Мовознавство Б. Грінченко (1863 - 1910) - зробив значний внесок у роз­виток української лінгвістики. У 1907 - 1909 pp. вийшов його чотиритомний «Словник української мови».

A. Кримський (1871-1942) - у 1905 - 1908 pp. написав три­ томну «Українську граматику». Вільно володів майже шістдесятьма мовами, а також знав усі діалектні особли­ вості української мови.

B. Гнатюк (1871 — 1926) — вивчав фольклор українців Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Упорядку­ вав і видав фольклористичні та етнографічні праці.

68

69