У складі Російської імперії

1. Відбувалася концентрація промислового виробництва.

На початку XX ст. Україна за рівнем концентрації промислового виробництва в основних галузях не лише домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі. Приклади концентрації виробництва: • п'ять найбільших південних металургійних заводів (Юзівський, Дніпровський, Олександрійський, Петров-ський, Донецько-Юр'євський) виробляли майже 25% загал ьноросійського чавуну;

і 4

15

• на.великих підприємствах в Україні працювало понад 44% усіх робітників, тоді як у США лише 33%.

2. Концентрація виробництва привела до утворення монополій. Саме на території України виникли перші в Російській імперії монополістичні об'єднання. Ще 1887 р. було утворено найбільший у харчовій промисловості синдикат цукрозаводчиків, який об'єднував 171 завод із 219 діючих і понад 90% усього виробництва цукру. НапочаткуХХст.першімонополіївиниклиуметалургійній, кам'яновугільній, залізорудній промисловості.

3. Першими монополіями в Україні були: •«Продвагон» (1901 р.) (організований для залізничних

перевезень);

• «Продамет» (1902 р.) (зосередив у своїх руках дві третини виробництва чавуну та сталі у Південній Україні);

• «Трубопродаж» (1902 p.), •«Цвях» (1903 p.),

•«Продвугілля» (1904 р.) (входило 18 окремих акціонер­них товариств; контролювали 60% видобутку кам'яного вугілля у Донецькому басейні).

4. Розширювалася мережа банків.

5. Відбувався нерівномірний промисловий розвиток окремих регіонів України.

• Південь України швидко розвивався як промисловий регіон.

• Південно-західний регіон орієнтувався на сільське гос­подарство.

• На Лівобережжі зберігалися залишки кріпацтва і воно відставало від інших регіонів.

6. Відбувалася спеціалізація промислових районів:

• Донбас став центром вугільної промисловості;

• Нікольський басейн - марганцевої;

• Кривий Ріг — залізорудної;

• Правобережжя, Лівобережжя - цукрової.

У складі Австро- Угорської імперії

1. Відбувався процес концентрації виробництва.

Зросла кількість великих підприємств за рахунок роз­орення і поглинання ними дрібних, а тому кількість під­приємств зменшилася вдвічі.

2. Інтенсивно розвивалися ринкові відносини.

2. Тривав процес виникнення великих монополістичних об'єднань (особливо акціонерних товариств).

3. У 1903 р. в Галичині налічувалося 24 акціонерних об'єд­нання, 1912 р. їх було вже ЗО.

Вітчизняний та іноземний капітал в економіці українських земель

1. Монополістичні об'єднання України були тісно пов'язані з іноземним капіталом. Західну буржуазію приваблювали:

• величезні природні багатства;

• дешева робоча сила;

• широкий ринок;

• високий прибуток.

2. Зростав вплив іноземного капіталу:

• іноземний капітал, переважно англійський, домінував у металургійній, машинобудівній, гірничій промисловості;

• у вугільній промисловості 63% основного капіталу перебу­вало у володінні іноземних компаній, у металургії — 90%;

• могутній синдикат «Продвугілля» фактично цілком контролювали французькі інвестори і капітал іноземних фірм становив 87%;

•до Першої світової війни в українську промисловість було вкладено 400 млн іноземних інвестицій;

• підприємства синдикату «Продамет» зосереджувалися в руках трьох французьких, двох німецьких, трьох бельгій­ ських і п'яти російських банків;

•у Криворізькому басейні в 1913 р. залізорудні підпри­ємства, в яких брав участь іноземний капітал, становили 31 %, у металургії - 90%.

Розвивалася в Україні легка та харчова промисловість, зо­крема борошномельна, м'ясна, цукрова, власниками яких

6

17

М ІН n ⁽іп українські підприємці. Найбагатшим укра-

iu і. н і п і і ■•• 1.11 тич 11 ком і банкіром був Михайло Терещенко. Нін мнпінніі чималі кошти на розвиток української культури.