- •Такі чинники:
- •У складі Російської імперії
- •У складі Російської імперії
- •1. Відбувалася концентрація промислового виробництва.
- •4. Розширювалася мережа банків.
- •5. Відбувався нерівномірний промисловий розвиток окремих регіонів України.
- •6. Відбувалася спеціалізація промислових районів:
- •На західноукраїнських землях
- •Робітничий рух
- •Під владою Російської імперії
- •Студентський рух
- •Ліберальний рух
- •Види кооперації:
- •Мета створення кооперативів
- •Висновки
- •Під владою Російської імперії
- •Партії ліберального спрямування
- •Висновки
- •Селянський рух
- •Наслідки маніфесту
- •Висновки
- •«Просвіти»
- •II Державна дума
- •Уроки революції
- •Значення революції
- •Недоліки реформи
- •Причини
- •Висновки
- •Розвиток техніки
- •Історична наука
- •М едицина
- •Ботаніка
- •Антропологія
- •Засуджували війну
- •Підтримували у війні Росію
- •4 Серпня 1914 р. У Львові емігрантами
- •П одії в Україні в Україні виникають
- •V Місцеві ради робітничих і солдатських депутатів,
- •1. Радикальна
- •2. Поміркована
- •1. Українська партія соціалістів революціонерів-есерів
- •Рішення Конгресу
- •Наслідки
- •Причини скликання з'їзду:
- •Зміст і Універсалу
- •Значення
- •Суть Універсалу
- •Наслідки II Універсалу
- •Значення II Універсалу
- •Причини заколоту
- •Наслідки
- •III Універсал
- •Оцінка III Універсалу
- •Вимоги Раднаркому Росії
- •IV Універсал
- •IV Універсал оголосив м. Грушевський на відкритому
- •Зміст IV Універсалу
- •Брестський мирний договір
- •27Січня (9лютого) 1918р.
- •Приклади негативної оцінки
- •Позитивні наслідки
- •Негативні наслідки
- •Внутрішня політика
- •Члени уряду:
- •4. Вирішення земельного питання:
- •Чому в 1918 р. Німці не встановили звичайного окупаційного режиму і допустили існування спочатку Центральної Ради, а потім - уряду гетьмана?
- •Питання теми
- •Причини падіння Гетьманату
- •Становище нової влади
- •Директорія і махновці
- •Денікінський режим
- •Рух опору денікінцям
- •Причини поразки Директорії
- •Внутрішня політика зунр:
- •Р еформа освіти:
- •Зовнішня політика зунр
- •Погляди Євген Петрушевича
- •Причини падіння зунр
- •Північна Буковина
- •Висновок
- •Б ілий терор
- •Червоний терор
- •П ромисловість
- •Торгівля й фінанси
- •Недоліки Варшавської угоди
- •Другий зимовий похід
- •Політичні чинники:
- •Соціально-економічні чинники:
- •Національні чинники:
- •Поміркуймо разом
- •Завдання для учнів
- •План уроку
- •Самостійна робота учнів
- •Завдання
- •Повсякденне
- •Причини
- •Кіномистецтво
- •Завдання індустріалізації
- •Джерела індустріалізації
- •Труднощі індустріалізації
- •Сталінські репресії в науці
- •Соціальне становище населення
Висновки
Більшість українських партій формувалися за національним принципом, а не за соціальним.
Лідером формування національних партій була українська інтелігенція.
Політичні партії відображали інтереси різних груп населення.
Погляди членів партії були різними. Одні виступали за незалежну Україну; другі - за автономію національно-культурну; треті - за автономію національно-територіальну.
Українські національні партії були слабкими організаційно, не мали практичного досвіду революційної боротьби.
Спільні риси й відмінності національно-територіальної та національно-культурної автономій
Національно-культурна |
Національно-територіальна |
автономія |
автономія |
Спільне |
|
Створюються, щоб забезпечити національні потреби |
|
національних меншин у різних аспектах |
|
Відмінності |
|
1. Надає права національним мен- |
1. Має власну конституцію, |
шинам на частині території дер- |
до компетенції якої нале- |
жави, де ця меншина компактно |
жить організація і діяльність |
проживає: |
місцевих органів влади, за- |
• користування й навчання рідною |
безпечення громадського |
мовою чи вивчення рідної мови в |
порядку. Формується за |
державних навчальних закладах |
політико-національним або |
або через національно-культурні |
політико-територіальним |
товариства; |
принципом. |
• розвиток національних культур- |
2. Створюються свої |
них традицій; |
державні органи влади й |
• дотримання своїх звичаїв; |
управління. |
• використання національної |
3. Забезпечуються політичні |
символіки; |
права національних мен- |
• сповідування своєї релігії; |
шин |
• задоволення потреб у літературі, |
|
мистецтві, засобах масової |
|
інформації тощо. |
|
2. Національні меншини не ство- |
|
рюють своїх органів влади Й |
|
управління, а мають право обира- |
|
тися або призначатися на будь-які |
|
посади законодавчої, виконавчої, |
|
судової влади та місцевого самовря- |
|
дування, |
|
3. Адміністративний устрій загаль- |
|
нодержавний |
|
44
45
П одії революції 1905-1907 pp. в Україні
Причини революції
1. Існували пережитки феодалізму.
• самодержавна форма правління;
* поміщицьке землеволодіння; •станові привілеї.
Російська імперія була економічно відсталою. Рівень життя населення залишався низьким. Царизм не бажав і не міг продовжити курс на подальші реформи.
Самодержавна форма правління нищила будь-які прояви вільнодумства; політичні та профспілкові організації були заборонені, демократичних свобод не було.
Не втратило гостроти аграрне питання.
Зберігалося поміщицьке землеволодіння, малоземелля та безземелля селян. Існувала можливість пригноблювати селян старими, феодальними методами.
Жорстока експлуатація робітників, довгий робочий день, низька заробітна платня, відсутність нормальних умов праці, безробіття.
Тяжкий національний гніт, жорстоке визискування населення національних окраїн.
Втрата авторитету й послаблення царизму у зв'язку з поразкою в російсько-японській війні 1904—1905 pp., невдоволення політикою царя Миколи II.
Характер революції: буржуазно-демократична.
Завдання революції:
повалення самодержавства і встановлення демократичної республіки;
проголошення політичних прав і свобод громадян;
ліквідація поміщицького землеволодіння і перерозподіл земель, докорінна зміна умов життя селян;
встановлення 8-годинного робочого дня, мінімальних розмірів заробітної платні, пенсій, необхідного соціального захисту;
5) ліквідація національного гніту. Особливості революції
Це була перша революція XX ст., коли протиріччя капіталізму дуже загострилися і Російська імперія стала вузлом цих протиріч.
Хоча революція й буржуазна, буржуазія не могла у ній відігравати вирішальної ролі, як це було у країнах Європи раніше, оскільки була недостатньо організованою і занадто прив'язаною до царизму.
У цій революції існували три політичних табори — революційний, контрреволюційний, ліберально-буржуазний.
Різною була тактика партій:
більшовики виступали за збройне повстання як основний засіб вирішення завдань революції;
есери — за збройну боротьбу й терор;
меншовики, кадети, лідери українських національних партій — за парламентський шлях через вибори в Державну думу;
чорносотенні партії - за збереження наявного ладу.
Рушійні сили революції:
робітники, селяни, підприємці, студенти, інтелігенція, армія.
Привід до початку революції - розстріл мирної демонстрації в Санкт-Петербурзі 9 (22) січня 1905 p., події «кривавої
неділі». . ■
Основні етапи революції (революція тривала 2,5 року). Перший етап (9 (22) січня 1905 р. - вересень 1905 р.) - по чаток і розвиток революції, її наростання.' Другий етап (жовтень - грудень 1905 р.) - найвище підне сення революції, перехід до збройного по встання. ; . Третій етап (січень 1906 р. - 3 червня 1907 р.) - період спа ду революції, коли вона повільно відступала під натиском царизму. . '
46
47
З акінчення революції (3 червня 1907 р.) — розгін II Державної думи, шо ввійшов в історію з назвою Третьо-червневого контрреволюційного перевороту, який засвідчив остаточну поразку демократичної революції в Росії.
Революційний рух в Україні Робітничий рух
Січень—лютий 1905 р. У відповідь на події в Петербурзі по всій Україні прокотилася хвиля страйків. Страйкували робітники Києва, Житомира, Катеринослава, Горлівки, Юзівки, Єнакієвого, Маріуполя, Бердичева та інших міст. В Україні відбулося 177 страйків, страйкувало 170 тис. осіб.
Квітень — серпень 1905 р. В Україні відбулося понад 300 робітничих страйків, у яких взяло участь понад 110 тис. робітників.
У багатьох місцевостях підприємці та царські власті були змушені піти на поступки:
поліпшити умови праці;
збільшити заробітну плату;
скоротити робочий день тощо.
•Травень 1905 р. Перші політичні страйки і демонстрації у Харкові, Катеринославі, Миколаєві, які закінчилися сутичкою з поліцією та військами.