- •Методичні рекомендації
- •Для самостійної роботи студентів
- •Методические рекомендации
- •Для самостоятельной работы студентов
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, уміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), що виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •1. Суб'єктивне обстеження пацієнта
- •3. Попередній діагноз
- •4. План обстеження хворого
- •5. Результати лабораторних, клінічних, біохімічних і спеціальних методів дослідження
- •6. Клінічний діагноз.
- •7. Диференціальний діагноз.
- •8. Остаточний діагноз
- •9. Етіологія і патогенез основного захворювання
- •10. Основні принципи лікування
- •11. Щоденник з відображенням динаміки захворювання і корекції лікарських призначень.
- •13. Прогноз захворювання. Реабілітація пацієнта. Рекомендації пацієнтові.
- •14. Результат захворювання
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •Та лікуванні захворювань снщс.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •1.Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5.Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Литература:
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7.Література:
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7.Література:
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, уміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Литература:
- •Показання та протипоказання.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література.
- •Методи заготовки стебла, міграції.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література.
- •Вільна пересадка шкіри та слизової оболонки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •Спеціальні методи обстеження тематичних хворих.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, уміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •Клініка, діагностика, лікування.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, уміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), що виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •2. Подовження тіла нижньої щелепи.
- •3. Подовження гілки та тіла нижньої щелепи.
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література.
- •Методи кісткової пластики і показання до них.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, уміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література
- •Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Базовий рівень підготовки.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.5. Види самостійної роботи студентів.
- •3.Тестові завдання з множинним вибором:
- •4. Задачі для самоконтролю:
- •7.Література:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, уміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •І деформацій кісток лицевого черепу.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •Та деформацій кісток лицевого скелету».
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5.Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •1.Актуальність теми.
- •2.Конкретні цілі:
- •3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5.Зміст теми:
- •7. Література:
- •Показання, протипоказання, забезпечення.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5. Організація змісту навчального матеріалу.
- •6.Види самостійної роботи студентів.
- •3. Тестові завдання з множинним вибором:
- •4. Задачі для самоконтролю:
- •4.6. Перелік індивідуальних завдань.
- •4.8. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю:
- •4.9. Перелік практичних завдань та робіт:
- •5.Оцінювання дисципліни.
- •7. Література.
- •3.Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття :
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті :
- •5.Зміст теми :
- •6. Матеріали для самоконтролю: а.Завдання для самоконтролю:
- •7. Література.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базовый рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •2.Конкретні цілі:
- •3.Базовий рівень підготовки.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2.Теоритичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи, завдання які виконуються на занятті:
- •4.5. Види самостійної роботи студентів.
- •3.Тестові завдання з множинним вибором:
- •7. Література.
- •3.Базовий рівень підготовки.
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2.Теоритичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні роботи, завдання які виконуються на занятті:
- •4.5. Види самостійної роботи студентів.
- •3.Тестові завдання з множинним вибором:
- •7. Література.
- •1.Актуальність теми:
- •2.Конкретні цілі:
- •3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •5. Зміст теми.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5. Зміст теми:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література:
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция)
- •4. Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1. Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.3. Практические работы (задания), выполняемые на занятии:
- •5. Содержание темы:
- •1. Субъективное обследование пациента
- •3. Предварительный диагноз
- •4. План обследования больного
- •5. Результаты лабораторных, клинических, биохимических и специальных методов исследования
- •6. Клинический диагноз.
- •7. Дифференциальный диагноз.
- •8. Окончательный диагноз
- •9. Этиология и патогенез основного заболевания
- •10. Основные принципы лечения
- •11. Дневник с отображением динамики заболевания и коррекции врачебных назначений.
- •13. Прогноз заболевания. Реабилитация пациента. Рекомендации пациенту.
- •14. Исход заболевания
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Література.
- •1.Актуальность темы.
- •7. Литература.
- •1.Актуальность темы.
- •2.Конкретные цели:
- •3.Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература:
- •1.Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3.Практические вопросы (задания), которые разбираются на занятии:
- •4.4. Практические навыки (задания), которые выполняются на занятии:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •1.Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3.Практические вопросы (задания), которые разбираются на занятии:
- •5.Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. ЛИтература.
- •1.Актуальність темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2.Теоретические вопросы к занятию:
- •5.Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. ЛИтература
- •1.Актуальність темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2.Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3.Практические вопросы (задания), которые выполняются на занятии:
- •5.Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •1.Актуальність темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2.Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3.Практические вопросы (задания), которые выполняются на занятии:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •1.Актуальность темы:
- •2.Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция)
- •4.Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •1.Актуальность темы.
- •2.Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция)
- •4.Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •Методы заготовки стебля, миграции.
- •1. Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели.
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4. Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1. Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3 Практические задания, которые выполняются на занятии:
- •5. Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •Свободная пересадка кожи и слизистой оболочки.
- •1. Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4. Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3. Практические работы (задания), которые выполняются на занятии:
- •5.Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература:
- •1.Актуальность темы.
- •2.Конкретные цели:
- •3.Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература:
- •1. Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература:
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция)
- •4. Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1. Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •5. Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •Клиника, диагностика, лечение.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4. Задание для самостоятельной работы Во время подготовки к занятию.
- •4.1. Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3. Практические работы (задание), которые выполняются на занятии:
- •5. Содержание темы:
- •2. Удлинение тела нижней челюсти.
- •3. Удлинение ветки и тела нижней челюсти.
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция)
- •4. Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1. Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •5. Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •2.Конкретные цели:
- •3.Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •5.Содержание темы:
- •4.5. Виды самостоятельной работы студентов.
- •7. Литература.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция)
- •4. Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1. Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •5. Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература.
- •1. Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература:
- •Современные методы хирургического лечения дефектов и деформаций костей лицевого скелета».
- •1. Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4. Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1. Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •5.Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература:
- •1.Актуальность темы.
- •2.Конкретные цели:
- •3.Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.Задание|задача| для самостоятельной работы во время подготовки к|до| занятию.
- •7. Литература:
- •1.Актуальность темы.
- •2.Конкретные цели:
- •3.Базовый уровень подготовки.
- •4.Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1. Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3. Практические работы (задания), которые выполняются на занятии:
- •5.Содержание темы:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература:
- •1.Актуальность темы.
- •4. Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •4.5. Виды самостоятельной работы студентов.
- •4.9. Перечень практических заданий и работ :
- •6. Литература.
- •1.Актуальность темы.
- •3.Базовый уровень подготовки.
- •4. Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •4.3. Практические работы (задания), которые выполняются на занятии:
- •5.Содержание темы:
- •7. Литература.
- •1. Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовый уровень подготовки.
- •4. Задания для самостоятельной роботы во время подготовки к занятию
- •6. Материал для самоконтроля:
- •7. Литература:
- •1.Актуальность темы.
- •2.Конкретные цели:
- •3.Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •5.Содержание темы:
- •4.5. Виды самостоятельной работы студентов.
- •3.Тестовые задания с множественным выбором:
- •4. Задачи для самоконтроля:
- •Лечения, результаты.
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2.Теоретические вопросы к занятию:
- •5.Содержание темы:
- •4.5. Виды самостоятельной работы студентов.
- •4. Задачи для самоконтроля:
- •1.Актуальность темы:
- •2.Конкретные цели:
- •3.Базовый уровень подготовки.
- •4.Задания для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •5. Содержание темы.
- •1. Актуальность темы.
- •2. Конкретные цели:
- •3. Базовые знания, умения, навыки, необходимые для изучения темы (междисциплинарная интеграция).
- •4. Задание для самостоятельной работы во время подготовки к занятию.
- •4.1.Перечень основных терминов, параметров, характеристик, которые должен усвоить студент при подготовке к занятию:
- •4.2. Теоретические вопросы к занятию:
- •6. Материалы для самоконтроля:
- •7. Литература:
5. Зміст теми:
Деформація лицевого черепа – це порушення морфологічних і функціональних співідношень елементів кісток обличчя, їх естетичних пропорцій, що об’єктивно проявляється у змінах форми, розмірів і розташування кісткових відділів лицевого черепа.
Частота деформацій нижньої щелепи у США близько 5 % населення мають скелетні форми деформацій нижньої щелепи. Інші деформації мають 0,5—4,3 % населення, тобто у 10 % населення відзначають деформації нижньої щелепи. У недоношених дітей деформації нижньої щелепи спостерігаються частіше, вони є у 27 % психічно неповноцінних осіб.
Етіологія.Деформації можуть бути спадковими і набутими. Виникають деформації унаслідок ендокринних, обмінних порушень, захворювань і пошкоджень зон росту нижньої щелепи; зміни функціонального завантаження (з посиленням або гальмуванням росту щелепи); після травми, у тому числі операційної; після запальних процесів, інфекційних захворювань, пухлин (судинних тощо); тривалих зовнішніх дій (шийний корсет, рубці шиї, «кривошия», опромінювання); порушення трофіки кісткової тканини (судинної, нервової).
Патогенез зумовлений такими факторами:
Пригнічення чи повне виключення (одномоментно або почергово) функції зон росту щелепи.
Обмеження рухомості нижньої щелепи і функціонального навантаження (зниження функціонального навантаження на щелепу).
Посилення функції зон росту, наприклад унаслідок травми (це може спричинити локальні гіперплазії, подовження тіла і гілки щелепи).
Порушення балансу «новоутворення — резорбція кістки» різними екзогенними та ендогенними впливами.
Класифікаціядеформацій нижньої щелепи. Основні види деформації нижньої щелепи у вигляді окремого патологічного стану або компонента клінічного синдрому: прогенія (макрогенія); мікрогенія (синдром П'єра—Робе- на); відкритий прикус; синдром 1—2 зябрових дуг; атрофія обличчя (хвороба Ромберга); напівщелепні деформації (напівщелепне подовження та напівще- лепна гіперплазія — кондилярна, гілки, половинна, тіла щелепи); щелепно- лицеві дизостози (черепно-щелепно-лицеві; черепно-ключичні; щелепно-ли- цеві) тощо.
За локалізацією деформації нижньої щелепи виділяють одно- та двобічні, симетричні або несиметричні, повні (у разі залучення всіх відділів щелепи) або часткові (локальні), зі зміною нормальної довжини щелепи або без такої зміни. Зрозуміло, що найскладнішими в лікуванні є повні двобічні деформації щелепи зі зміною її нормальної довжини.
Хірургічні методи лікування деформацій нижньої щелепи:
Місцева кісткова пластика — різні остеотомії, остеоектомії.
Компресійно-дистракційний метод.
Вільна, мікросудинна кісткова пластика (з використанням різних кісткових трансплантатів, замінювачів кісткової тканини тощо).
Контурна пластика обличчя (м'якими тканинами, кістками, пластмасовими імплантатами, гелем).
Типові місця остеотомії нижньої щелепи при деформаціях: виростковий відросток гілки щелепи, гілка, кут щелепи, тіло, ментальний та серединний відділи щелепи. Остеотомії і остеоектомії можуть бути одиночними, подвійними та потрійними; симетричними або несиметричними; без порушення безперервності нижньої щелепи або з її порушенням; а також поперечними, площинними та комбінованими.
Зміна форми та розміру нижньої щелепи практично завжди змінює площу дна порожнини рота та об'єм порожнини рота. Останнє є особливо важливим для положення язика та в прохідності верхніх дихальних шляхів. Вплив оперативного втручання на об'єм кісткової тканини остеотомії щелепи:
без зміни об’єму кісткової тканини (місцеві кістково-пластичні операції);
зі зменшенням об'єму кісткової тканини (з остеоектомією або подальшим застосуванням компресійного методу — доцільно за наявності достатнього в порожнині рота місця для язика);
зі збільшенням об'єму кісткової тканини (шляхом місцевої кісткової пластики, з пересадженням кістки або подальшим застосуванням дист- ракційного методу).
Остеотомії нижньої щелепи також передбачають: 1) збереження положення головки нижньої щелепи в суглобовій ямці; 2) покращення її положення, але, в будь-якому випадку потрібно запобігати перевантаженням та неправильному положенню головки щелепи.
Для збереження доопераційного положення головки щелепи в суглобовій ямці запропоновано кілька методів. Наприклад, до операції оголюють невелику ділянку верхньої щелепи або виличної кістки, накладають на неї та на гілку щелепи при закритому роті накісткову пластинку з 4 гвинтами (по 2 гвинта на кожну кістку) і знімають пластинку і гвинти. Після виконання двобічної операції та мобілізації середнього фрагмента нижньої щелепи обидві гілки щелепи за допомогою тих самих накісткових пластинок та гвинтів повертають у доопераційне положення, і при такому положенні гілок встановлюють серединний фрагмент у необхідне положення та фіксують його. Закінчують операцію типовим чином.
Зафіксувати доопераційний стан гілки щелепи можна також за допомогою такої самої накісткової пластинки, яку фіксують до гілки та до назубного фіксатора, розташованого на коронках молярів відповідного боку. В іншому операцію виконують аналогічно попередній методиці.
Прогенія
Прогенія — стан надмірного розвитку нижньої щелепи з її висто- янням уперед, супутніми анатомічними, функціональними та естетичними порушеннями). Частота прогенії становить 1,5— 4,3 % від усіх аномалій прикусу. Вона може бути істинною (справжньою) або несправжньою (фронтальна, вимушений прикус).
Визначають 3 ступені клінічної вираженості проявів істинної прогенії:
1-й ступінь – кут нижньої щелепи до 131°; сагітальна щілина між різцями щелеп може сягати 2 мм;
2-й ступінь – кут нижньої щелепи до 138°; сагітальна щілина між різцями щелеп може досягати 10 мм;
3-й ступінь – кут нижньої щелепи до 145°; сагітальна щілина між різцями щелеп більше 10 мм, може поєднуватися з відкритим прикусом.
Несправжня прогенія має дві форми:
фронтальна — зумовлена недорозвиненням верхньої щелепи або надмірним розвитком фронтальної ділянки нижньої щелепи;
вимушений прикус — виникає внаслідок різних незручностей, які перешкоджають правильному зімкненню зубів із звичкою висувати нижню щелепу вперед.
Клінічні ознаки істинної прогенії:
- збільшення всіх розмірів нижньої щелепи у вертикальному, передньо- задньому та поперечному напрямках;
- вистояння масивного підборіддя вперед;
- збільшення нижньощелепних кутів (більше норми в 127°);
- подовження нижньої третини обличчя;
- звуження обличчя;
- уявне западання середньої третини обличчя та вкорочення верхньої
губи;
- уявне вистояння та потовщення нижньої губи;
- поглиблення носо-губних складок, згладжування губо-підборідної
складки;
- сагітальна невідповідність у ділянці фронтальних зубів;
- порушення сагітального співвідношення між «ключами оклюзії» (16,
26, 36, 46 зубами);
- порушення вертикального співвідношення фронтальних зубів: глибоке
перекриття зубів, відкритий прикус і тощо;
- невідповідність розмірів зубних дуг у трансверзальному напрямку;
- аномалійне розташування окремих зубів або груп зубів, їх скупченість,
діастеми, треми і т.д.;
- варіації зубних дуг за формою та довжиною.
Лікування прогенії полягає у стійкій нормалізації, по можливості, всіх наявних відхилень від нормальної будови та функції нижньої щелепи, а також забезпечувати нормальний вигляд обличчя людини та корекцію її психологічного стану. Досягають зазначеного переважно спочатку хірургічними, а потім — ортодонтичними методами лікування (можлива також доопераційна ортодонтична підготовка пацієнта як етап лікування).
Операцій з корекції істинного збільшення нижньої щелепи розроблено досить багато. Численні автори радять виконувати операції в різних відділах нижньої щелепи: у ділянці альвеолярних відростків щелепи, шийки або основи виросткового відростка навіть із його резекцією, тіла щелепи, її кута та гілки.
Основні види операцій з усунення прогенії:
Поперечні, косі та ковзні остеотомії нижньої щелепи в ділянці її тіла, кута зі зміщенням щелепи назад.
Площинні остеотомії нижньої щелепи в ділянці її гілки і кута (Dai- Pont) або гілки (Н. Obwegeser) та їхні модифікації.
Комбіновані остеотомії нижньої щелепи.
Поперечні остеотомії з видаленням зуба й апаратна компресія тіла щелепи назубними внутрішньоротовими апаратами (В.І. Куцевляк, 1986), тобто зменшення розмірів тіла нижньої щелепи на ширину коронки видаленого 5 або 6 зуба.
Усі операції передбачають зміщення назад підборіддя щелепи за рахунок зменшення розмірів таких відділів щелепи: 1) лише гілки щелепи; 2) лише тіла щелепи; 3) гілки та кута щелепи; 4) лише підборіддя щелепи (геніопластика); 5) підборіддя з остеотомією інших ділянок щелепи.
Слід зазначити, що нормалізацію прикусу та співвідношення зубів забезпечують лише ті операції, які змінюють форму тіла щелепи (нижньощелепної дуги) та переміщують щелепу назад. Враховуючи малі розміри нижньої щелепи при її поперечному розсіченні, особливості остеогенезу і умови проведення операції тощо, доцільнішими є площинні остеотомії, що забезпечують значно більшу площину контакту остеотомованих фрагментів щелепи та надійне зрощення фрагментів у правильному положенні. Бажана площа площинного контакту фрагментів щелепи, яка забезпечує достатні умови для надійного їх зрощення, має становити близько 300 мм2.
Ось чому нині частіше застосовують операції в ділянці кута шелепи, зокрема площинні остеотомії в різних модифікаціях, і значно рідше — операції в ділянці тіла та гілки шелепи з її поперечним розсіченням.
Основні позитивні і негативні результати операцій:
І. Поперечні, косі та ковзні остеотомії, остеоектомії нижньої щелепи в ділянці її тіла, кута дають недостатню площу контакту ранових поверхонь фрагментів кістки, ненадійне зрощення фрагментів і високу вірогідність різних ускладнень:
- резекція суглобових відростків і переміщення щелепи назад. Виконують з позаротового доступу, але ця операція часто призводить до виникнення відкритого прикусу, значних анатомічних і функціональних порушень, а тому вона не є фізіологічною і нині її не застосовують;
- горизонтальна остеотомія гілки щелепи пилкою Джиглі (методика Kostecka). Виконують всліпу з двох проколів шкіри з обох країв гілки щелепи, а тому вона є дуже ризикованою з огляду на можливість травмування великих кровоносних судин та лицевого нерва, і також має нині історичне значення (мал. 1);
Мал.1. Схема горизонтальної остеотомії гілки шелепи пилкою Джиглі, введеної через проколи шкіри (Kostecka)
- зовнішньоротова вертикальна клиноподібна остеоектомія гілки щелепи (В.Ф. Рудько) — висікання клиноподібного фрагмента гілки щелепи дозволяє змістити щелепу назад та одночастно зменшити нижньощелепний кут, але поздо вжні розпили гілки знижують надійність цієї операції.
ІІ. Площинні остеотомії нижньої щелепи в ділянці її гілки забезпечують велику площу контакту між остеотомованими поверхнями кістки, що зумовлює високу надійність зрощення кісток у правильному положенні та стійкість отриманого результату. Операції виконують з позаротового та внутрішньоротового доступів. Останній доступ є більш косметичним, хоча і складніший технічно:
- коса остеотомія гілки щелепи (операціяTrauner, Н.Obwegeser) — дає змогу змістити тіло щелепи назад, збільшити площу контакту фрагментів щелепи та забезпечити більш надійне, порівняно з поперечною остеотомією, зрощення її фрагментів. На основі ідеї цієї операції згодом стали розробляти її численні модифікацїї;
- площинна остеотомія в ділянці гілки та кута щелепи (операція Dal-Pont) та різні її модифікації є сьогодні найбільш застосовуваними операціями для реконструкції нижньої щелепи, бо вони забезпечують майже максимально можливу площу контакту поверхонь фрагментів щелепи після їх переміщення у правильне положення (мал.2);
Мал.2. Основні варіанти площинної остеотомії нижньої щелепи: а — за Trauner— Н. Obwegeser; б — модифікація Dal-Pont
численні площинні остеотомії інших авторів (В.Ф. Рудька, Митрофанова та інших) є модифікаціями операції Dal-Pont. Вони дещо змінюють або вдосконалюють основну операцію відповідно до конкретних клінічних умов, не змінюючи її суті, але значно поліпшують можливості утримання серединного фрагмента щелепи в потрібному положенні на період зрощення її фрагментів (мал. 3);
площинні остеотомії з фігурними розпилами зовнішньої кортикальної пластинки щелепи та створенням кісткових прогиупорів на зовнішніх кортикальних пластинках контактуючих фрагментів щелепи для запобігання їх післяопераційному зміщенню в попереднє положення розтягнутими на 0,15— 0,2 від вихідної їх довжини основними жувальними м'язами.
в
а
б
- З варіанти сходинкових остеотомій (В.А. Богацкий) у ділянці тіла нижньої щелепи передбачають одночасне переміщення тіла щелепи назад (1-й варіант) з корекцією відкритого (2-й варіант) або глибокого (3-й варіант) прикусу в передньому відділі щелеп та збереженням судинно-нервового пучка. Кожний варіант операцій передбачає відкриття судинно-нервового пучка шелепи, поперечну сходинкову остеоектомію з урахуванням необхідного напрямку та величини переміщення серединного фрагмента щелепи назад(1-, 2-й та 3-й варіанти) і кута переміщення серединного фрагмента вгору-вниз (2-й та 3-й варіанти) з подальшою фіксацією нової форми щелепи різними методами (мал.4);
Мал.
4.
Схема
варіантів остеотомії нижньої щелепи
(В.А. Богацкий): а—в
—
варіанти
проведення операції залежно віл типу
прикусу
- площинна остеотомія в ділянці кута та тіла щелепи може бути виконана зі збереженням на малих фрагментах гілок щелепи їх нижнього краю (Л. Крекманов,1990), що також забезпечує надійне утримання досягнутого під час операції положення серединного фрагмента щелепи.
4. Поперечні остеоектомії з видаленням зуба з наступною апаратною компресією тіла щелепи: видаляють 5 або 6 зуб. З внутрішньоротового доступу виконують ектомію кортикальної кістки в ділянці видаленого зуба зі збереженням спонгіозної кістки та нижньощелепного судинно-нервового пучка, фіксують на зубах компресійний апарат, і через 5—10 діб після операції починають компресію фрагментів щелепи до досягнення повного контакту між фрагментами щелепи (В.І. Куцевляк). Після зменшення розмірів тіла нижньої щелепи на ширину коронки видаленого 5 або6 зуба(5—10 мм) компресійний апарат слугує як ретенційний.
Одночасно з основними операіями усунення прогенії, які супроводжуються зменшенням об'єму порожнини рота, виконують додатково резекцію передньої третини язика для запобігання рецидиву, деформації, що можуть розвинутися внаслідок тиску великого язика на щелепу у напрямку вперед (мал.5).
Мал. 5. Схема резекції язика при над, мірному розвитку нижньої щелепи
Мікрогенія
Мікрогенія («маленьке підборіддя») — недорозвинення всіх або деяких відділів нижньої щелепи, що призводить до її загальних малих розмірів і ретропозиції щелепи, підборіддя. Мікрогенія може бути вродженою і набутою.
Можливе недорозвинення (у довжину, ширину) різних відділів нижньої щелепи: тільки виросткового відростка, тільки гілки щелепи, тільки тіла щелепи, одночасне недорозвинення тіла та гілки щелепи.
Класифікація мікрогенії: одно- (60 %) та двобічна(40 %); симетрична(13,3 %) або несиметрична(86,7 %). Частота вкорочення різних відділів нижньої щелепи є різною. Так, коротшає: тільки гілка шелепи— у4 % випадків; тіло і гілка щелепи — у 96 % випадків; лише тіло щелепи — випадків відзначено не було.
Розвиток мікрогенії спричинюють: травма зон росту щелепи, запалення (остеомієліт) із загибеллю її зон росту; тривале носіння шийного корсета із стримуванням росту щелепи; невідомі фактори тощо. Мікрогенія може бути самостійним захворюванням або компонентом інших тяжких захворювань та синдромів (анкілозу скронево-нижньощелепного суглоба, синдрому 1—II зябрових дуг, синдрому П’єра— Робена, асептичного некрозу головки щелепи, двобічних переломів головок нижньої щелепи, що неправильно зрослися, однобічної атрофії обличчя та інших дизостозів).
Клінічна картина.Врождену мікрогенію діагностують вже при народженні дитини (переважно як компонент якого-небудь синдрому). Набута мікрогенія починає проявлятися ктінічно вже з 5—6-го місяця після народження. Основні ознаки мікрогенії є типовими.
Двобічна симетрична мікрогеніяпроявляється двобічним симетричним недорозвиненням щелепи, розміщенням підборіддя по середній лінії, кутів нижньої щелепи — вище від їх нормального положення. Наявне недорозвинення задніх відділів верхньої щелепи, віялоподібне положення нижніх різців та сагітальна щілина між зубами (якщо вони є) до 1—2 см, середні лінії зубів збігаються, язик нормального розміру не поміщається в порожнині рота внаслідок її малого об'єму, відзначають ротове дихання і ознаки гіпоксії, рот може бути на гіі ввід критим, відкривається повністю (за відсутності анкілозу скронево-нижньощелепного суглоба) або частково (при анкілозі скронево-нижньощелепного суглоба), скупченість зубів, каріозну хворобу тощо. Уночі - хропіння, язик часто западає, що змушує батьків або родичів будити дитину та повертати її обличчям униз, або пальцями, інструментом виводити запалий язик з глотки для відновлення дихання (ССА — синдром сонних апное).
Двобічна несиметрична мікрогенія. До клінічної картини двобічної симетричної мікрогенії додається зміщення підборіддя в бік на різну величину, можливе зміщення кутів щелепи вгору на різну величину, несиметричне недорозвинення задніх відділів верхньої щелепи, різний об'єм м'яких тканин щік – він є більшим на тому боці, куди є зміщене підборіддя.
Однобічна мікрогенія — зміщення підборіддя у хворий бік є більш вираженим, значна різниця в об'ємі м'яких тканин щік, середні лінії зубів не збігаються, відзначають їх скупченість, каріозну хворобу (мал. 39, кольорова вклейка). Відкривання рота залежить від стану суглоба та активності жувальних м'язів.
Рентгенографічно визначаються різні розміри тіла, гілки та вінцевого відростка (довжина, та інколи ширина гілки) щелепи на здоровому та ураженому боці, скупченість зубів тощо.
Лікування —консервативне (лише ортодонтичне) та хірургічне, але
обов'язково з післяопераційним ортодонтичним лікуванням. Воно залежить від віку пацієнта, ступеня тяжкості його загального та місцевого стану тощо.
Ортодонтичне лікування можна застосовувати лише в період росту лицевого черепа та за умови незначного симетричного недорозвинення щелепи, коли необхідно впливом ортодонтичних апаратів активувати ріст щелепи або адаптувати прикус у межах незначного переміщення зубів.
Хірургічні методи застосовують за неефективності ортодонгичного лікування або після закінчення росту лицевого черепа, тобто в разі необхідності подовження тіла та гілки щелепи на значну величину, зміни нижньощелепного кута, запобігання розвитку вторинних кісткових деформацій верхньої щелепи та грудної клітки, відновлення нормального дихання тощо.
Для цього застосовують різні оперативні методи та підходи. Але, враховуючи те, що відновлення повноцінного дихання є головним завданням лікування, потрібно вказати, що операції в межах тіла та гілки щелепи мають різний ефект щодо збільшення, тобто нормалізації об'єму та площі дна порожнини рота (трикутника Бонвіля) і переміщення язика вперед, усунення звуження язиком ротоглотки та розблокування верхніх дихальних шляхів. Приблизно в 1,7 разу ефективнішими є операції подовження щелепи, які виконують у ділянці тіла нижньої щелепи.
Ураховуючи необхідність збільшення об'єму порожнини рота для нормалізації положення язика і виведення його вперед (це можна вирахувати по площині дна порожнини рота), оптимальний вид оперативного втручання обирають залежно від клінічної картини мікрогенії, локалізації вкороченого
відділу щелепи, стану зубів тощо.
Основні операції подовження різних відділів нижньої щелепи.
1. Подовження гілки нижньої щелепи.
Площинна остеотомія заднього відділу гілки щелепи (за Катцом) — з під- нижньощелепного доступу відкривають зовнішню поверхню гілки щелепи, від вирізки щелепи паралельно задньому її краю виконують вертикальну остеотомію зовнішньої кортикальної пластинки гілки, площинну остеотомію, зміщують униз великий фрагмент гілки на потрібну величину та здійснюють остеосинтез при новому положенні фрагментів (мал. 6).
Площинні остеотомії заднього відділу гілки нижньої щелепи можна проводити по-різному. Ступінь подовження гілки та тіла щелепи, переміщення щелепи вперед залежить від клінічної ситуації, напрямку розпилів зовнішньої кортикальної пластинки щелепи та ступеня переміщення фрагментів гілки (мал. 7).
Мал. 6. Схема площинної остеотомії заднього відділу гілки щелепи і її подовження (Катц):
1,2— етапи операції; А — розмір подовження гілки шелепи
Мал.7. Схема варіантів площинної остеотомії гілки щелепи і розтини зовнішньої кортикальної пластинки: а — паралельно задньому краю гілки (подовження гілки та тіла щелепи), б — в напрямку вперед (переміщення щелепи вперед більше, ніж у випадку а), в — перпендикулярно нижньому краю щелепи (подовження гілки щелепи без переміщення щелепи вперед)
Площинна остеотомія заднього відділу гілки щелепи з дистракцією жу-
вальних м'язів (В.О. Маланчук, І.Г. Скворцова, 1989): операцію виконують аналогічно попередній, однак відшаровують від гілки щелепи власне жувальний м'яз лише в задній половині гілки, після остеотомії гілки зводять великий фрагмент щелепи вниз одночасно з дистракцією (розтягуванням) жувальних м'язів на 0,15—0,2 від їх початкової довжини, і проводять остеосин- тез трансплантата, який виконує роль розпірки щелепи (мал. 8).
Мал.8. Схема дистракції жувальних м'язів при подовженні гілки щелепи: А — довжина м'яза до оперенії; В - довжина м'яза після операції; С — величина збільшення довжини м'яза (В.А. Маланчук, И.Г. Скворцова, 1989)
Після загоєння рани при відкриванні рота жувальні м'язи поступово розтягуються додатково, унаслідок чого їх довжина збільшується на 0,3—0,33 від початкової довжини м'яза. Таким чином вдається подовжити і кістку (гілку шелепи), і жувальні м'язи, тобто зберегти природне біомеханічне співвідношення між довжиною кістки та довжиною м'язів, забезпечити умови оптимального їх функціонування.