6. Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):
1. Опишіть малюнок:
2. Опишіть малюнок:
Б. Задачі для самоконтролю:
1. Пацієнтці, 40 років, проведено операцію видалення амелобластоми нижньої щелепи справа шляхом резектування нижньої щелепи з екзартикуляцією до рівня зуба 35. Проведено одночасну первинну кісткову пластику ортотопічним ліофілізованим гомотрансплантатом нижньої щелепи. Пацієнтці до операції було накладено бімаксилярні шини з зачіпними гачками. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Загоєння первинним натягом. Функціональний та косметичний ефекти через два місяці оцінювалися як задовільні. Чим пояснюється вибір ортотопічного гомотрансплантату?
(Відповідь: немає необхідності виконувати операцію по забору автотрансплантату, що зменшує об’єм операційної травми, аллотрансплантат має форму щелепи, тобто буду збережено нормальний контур обличчя, що дає задовільний косметичний ефект після операції).
2. Пацієнту, 22 років, з приводу дефекту кута нижньої щелепи, розміром до 6 см виконано операцію відновлення щелепи гребенем клубової кістки, яку отримали у пацієнта. Який це вид трансплантації?
(Відповідь: автотрансплантація).
3. Пацієнтка, 20 років, звернулася у клініку зі скаргами на дефект тіла нижньої щелепи. Планується операція по заміщенню дефекту кістковим трансплантатом від близнюка. Який це вид трансплантації?
(Відповідь: ізотрансплантація).
В. Матеріали для тестового контролю. Тестові завдання з однією правильною відповіддю (α=ІІ):
1. Сегментарні дефекти нижньої щелепи:
А. центральні;
В. серединні;
С. ангулярні;
D. субтотальні;
Е. суглобового відростку нижньої щелепи.
(Правильна відповідь: Е).
2. Темп дистракції фрагментів кістки має збігатися з:
А. темпом росту кісткового регенерату;
В. темпом утворення остеоцитів;
С. темпом утворення остеобластів;
D. темпом утворення остеокластів;
Е. І фазою остеогенезу.
(Правильна відповідь: А).
3. Дефекти гілки, кута та тіла нижньої щелепи розміром до 10—12 см усувають:
А. філатовським стеблом;
В. зустрічними трикутними клаптями;
С. ротаційними клаптями;
D. вільним автологічним кістковим трансплантатом;
Е. силіконовими імплантами.
(Правильна відповідь: D).
Г. Навчальні завдання 3-го рівня (нетипові завдання):
1. Пацієнт, 35 років, звернулася в клініку зі скаргами на утруднене вживання їжі, невиразність мовлення, деформацію нижнього відділу обличчя справа. З анамнезу відомо, що два роки тому отримав вогнепальне поранення нижнього відділу щічної ділянки справа, лікувався у шпиталі. Рана м’яких тканин повністю зарубцювалася, однак залишився дефект в ділянці нижньої щелепи справа. З перенесених захворювань зазначає дитячі інфекції. При огляді на шкірі виявляється втягнутий рубець у правому під нижньощелепному трикутнику, рухомий. Відкривання рота вільне, однак має місце порушення прикусу через зміщення фрагментів нижньої щелепи праворуч. При рентгенологічному дослідженні нижньої щелепи виявлено дефект тіла нижньої щелепи справа розміром 3-3,5 см у ділянці відсутніх зубів 45, 46. Краї кісткових фрагментів склерозовані та зміщені.
1. Складіть план лікування пацієнта.
2. Які вимоги необхідно виконати для зниження вірогідності відторгнення кісткового трансплантату?
(Відповідь: 1. план лікування: клініко-рентгенологічне дослідження, з’ясувати стан пульпи зубів, які межують з дефектом нижньої щелепи справа; аналіз стану м’яких тканин у ділянці дефекту нижньої щелепи справа, чи достатньо місця для створення гарного ложа кісткового трансплантату; вирішити питання звідки взяти кістковий трансплантат; якому методу фіксації фрагментів нижньої щелепи надати перевагу. 2. для успішного лікування слід забезпечити добре виражену муфту м’яких тканин, ложе для трансплантату; раціональну фіксацію фрагментів нижньої щелепи з гарним післяопераційним доглядом пацієнтів. Спостереження у динаміці впродовж 1 -1,5 місяців. ).
2. Пацієнт, 55 років, звернувся у клініку з метою подальшого лікування. З анамнезу відомо, що 5 років тому була проведена радикальна операція з приводу видалення злоякісної пухлини у ділянці альвеолярного відростку нижньої щелепи справа. Дефект м’яких тканин щічної ділянки справа було закрито філатовським стеблом.
1. Які відомості з анамнезу слід уточнити.
2. Які додаткові методи обстеження слід провести.
3. Від чого залежить план лікування?
4. Які протипоказання існують для кістково-пластичних операцій?
(Відповідь: 1. чи була проведена променева терапія та її доза. 2. клініко-рентгенологічне обстеження. 3. план лікування залежить від з’ясування загального стану пацієнта (клінічний аналіз крові, сечі, флюорографія грудної клітки) 4. За наявності дефекту у ділянці альвеолярного відростку нижньої щелепи справа питання про кісткову пластику може бути проблематичним за наявності важкої супутньої патології з урахуванням віку пацієнта та перенесеної променевої терапії, що значно знижує регенераторні властивості організму, а також за наявності будь-яких патологічних процесів у ділянці операції (запалення, рецидив пухлини та ін.) Кісткова пластика не проводиться за нестачі м’яких тканин для ложа трансплантату.).
3. Пацієнту, 35 років, десять років тому була проведена операція видалення пухлини у ділянці нижньої щелепи зліва, після якої залишився дефект тіла нижньої щелепи зліва. Фрагменти змістилися у зустрічному напрямку, рухомі. Кісткова пластика не проводилась, тому що пацієнт мав захворювання шлунково-кишкового тракту. Лікувався в гастроентеролога. У даний час звернувся з проханням провести кістково-пластичну операцію у ділянці тіла нижньої щелепи зліва.
1. Складіть план додаткового обстеження та лікування.
2. Назвіть особливості догляду та харчування пацієнтів у післяопераційному періоді.
(Відповідь: 1. необхідне обстеження у гастроентеролога, клініко-рентгенологічне обстеження у ділянці дефекту нижньої щелепи зліва для виключення рецидиву пухлини. При плануванні операції кісткової пластики необхідно визначення справжнього розміру дефекту, а також вибір трансплантату та метод фіксації фрагментів нижньої щелепи. 2. пацієнти після кістково-пластичних операцій на нижній щелепі потребують спеціального трубочного калорійного харчування (3000 Ккал) + 800 мг аскорбінової кислоти щоденно. Слід рясно зрошувати порожнину рота розчинами антисептиків, водою 5-6 разів на день.