Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті

16. Усі людські пристрасті і всі почуттєві стани людської душі завжди мають у собі щось особливе, властиве тільки людині, що йде з її людських особливостей. Так, наприклад, насолоду може випробувати і людина, і тварина, але радіти може тільки людина, тому що до радості неодмінно домішується насолода майбутнім, погляд уперед, і при цьому, у нескінченну далечінь. Як тільки ж ми побачимо, хоча б у віддаленому майбутньому кінець нашої радості, так вона і почне затуманюватися<...> створила цілий величезний і складний світ потреб і, звикаючи до з дитинства, часто потім стогне під їхньою вагою.

Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти

1. ...Дві особи, що володіють зовсім різним розумовим розвитком і зовсім різним запасом знань, як по кількості, так і по якості, можуть бути дуже подібні по характеру... Люди, однаково розвинуті й однаково володіють знаннями, можуть бути зовсім різного характеру. У людини дуже освіченої може бути характер дуже незначний, і в людини не дуже освіченої — характер дуже сильний. З цього ми бачимо, що поняття характер складається, головним чином, зі спостережень над особливостями діяльності почуття і волі, незалежно від розумового багатства чи розумової бідності людини. ...Зла і добра людина, моральний і аморальний можуть мати однаково слабкий чи сильний, постійний чи рвучкий, холоднокровний чи запальний, рішучий чи нерішучий характер і т.д. Отже, у поняття характер не входять ні розумовий, ні моральний стан людини: не входить самий зміст відчувань і бажань, а тільки форма їхнього прояву. ...Поняття характер витягається винятково зі спостережень над особливостями людської діяльності, і притім, не над змістом цієї діяльності... але над її формами. От чому ми відносимо вивчення утворення характеру до області волі. У характері саме виявляється особливість дії волі в різних індивідах. Від цього вираження сила характеру і сила волі часто вживаються як синоніми, хоча це вживання і не зовсім правильне...

2. ...Говорячи про характер, люди називають його поганим і гарним зовсім не в тому змісті, у якому говорять про гарне чи погане здоров'я. Характером людини пояснюють його вчинки, але сам характер ставлять часто йому в провину... Виховання, з одного боку, радить придивлятися і пристосовуватися до характеру вихованця, а з іншого, — дає правила, яким чином виховувати характер у людині. З цього ми вправі вивести, що загальнолюдська психологія... бачить у характері в той самий час і щось природжене людині, і те, що формується в ній протягом її життя, — і цей погляд зовсім справедливий<...>

5. ...Ще Галлен розділив характери людські за чотирма темпераментами: на сангвінічні, холеричні, меланхолійні і флегматичні. ...У житті ці чотири види характерів ніколи не зустрічаються окремо, а завжди риси одного перемішані з рисами іншого<...>

13. Придивіться ж до дійсних характерів, що потрапляються вам на очі, вивчайте їх уважно, докладно, без всякої упередженої теорії, і ви побачите, як багато невірного в цих горезвісних картинах темпераментів. Візьмемо, наприклад, характер Руссо і подумаємо, до якого з чотирьох темпераментів можна його віднести. Він захоплюється задоволенням, як сангвінік; біжить від суспільства, як меланхолік; дратівливий і мстивий, як людина жовчного темпераменту; швидкий на дружбу і ненадійний у ній — знову ж як сангвінік; нетерплячий, щоправда, у всьому, але крім того, що його дійсно захоплює. Важко, здається, назвати його флегматиком, а тим часом він так повільно і терпляче виробляє свої твори, що, випливаючи з опису темпераментів, це міг би зробити тільки найсильніший флегматик. Недовірливий і підозрілий до смішного, він навіть може бути названий іпохондриком, не тільки меланхоліком; але подивіться, скільки істинно дитячої веселості і довірливості виявляється в ньому при нагоді! Він схильний плакати над такими дрібницями, над якими інший сміється; але його жарт веселий і колючий. Він поблажливий до своїх недоліків, як щирий сангвінік, але не поблажливий до недоліків інших, як людина вкрай жовчного характеру. Його прихильності мінливі, і в той же час ми бачимо, що до глибокої старості дожили в ньому прихильності і ненависті дитинства. І, крім того, як не схоже дитя Руссо, веселе, довірливе, пустотливе, на похмурого старого, що утік від людей на незаселений острівець швейцарського озера! ...Тут ви бачите, що життя розуму і серця перемішало риси всіх темпераментів у саму строкату, але цілком зрозумілу картину.

14. ...До того ж самому результату у відношенні темпераментів прийдете ви, вивчаючи характер першої близької вам людини, і особливо вивчаючи його не в один який-небудь момент, що дало б вам самі помилкові результати, але спостерігаючи над тим, як він виявлявся в довгий період часу, якщо не усе життя. Постійно ви зу­стрінете людей, що уражають вас переміною своїх схильностей і в той же час наполегливістю якої-небудь однієї з них, людей дратівли­вих в одному і дуже флегматичних в іншому, що легко прощають одне і ніколи не прощають інше, егоїстів і в той же час готових на самопожертвування, людей, що люблять суспільство й у той же час уникають його, і т.д.; словом, ви зустрінете в кожнім характері протиріччя знаменитим картинам темпераментів.

15. Вихователь... практично переконується, що ті самі риси характеру, що приписуються як уроджені тому чи іншому темпераменту, бувають дуже часто наслідком виховання. Інакше вихователь не говорив би вам безупинно, що можна залякати дитя і зробити його боязким, що можна зробити дитя ту­пим, ледачим, злим, і що все це залежить від виховного впливу родини, школи і взагалі життя. Однак же і вихователь знає, що є щось таке, уроджене в людині й що можна відчути в способі його мислення, відчування і діяльності, що приноситься кожною дитиною як щось готове, і що може бути чи підсилено, чи послаблено впливами життя і виховання, але не може бути цілком викоренено, і що, у всякому разі, виховання повинне прийняти... З цього ми можемо вивести, навпаки, що в знаменитих картинах темпераментів є своя частка правди, але що цієї правди нелегко дошукатися <...>