- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава VI Вроджені прагнення
3. До... вроджених несвідомих прагнень варто віднести, по-перше, прагнення до індивідуального існування, куди відносяться як харчове прагнення, так і всі інстинкти індивідуального самозбереження; по-друге, прагнення до суспільного і родового існування, куди відноситься і статевий інстинкт; по-третє, прагнення до свідомої діяльності, що виражається насамперед тугою бездіяльності. Перші два роди прагнень ми можемо характеризувати назвою рослинних, тому що вони виходять з потреб рослинного організму, третій же рід властивий тільки істотам, обдарованим життям і тому прагнучим жити<...>
Прагнення до індивідуального існування — це потреба в їжі, сні, тілесних рухах, у волозі, повітрі, визначеній температурі, інстинкти самозбереження і самозахисту.
Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
Яким би не здавалося нам розумним прагнення до суспільства в людині і скільки б потім людина не вносила у це прагнення ясного розрахунку тих користей, що витягає вона із громадського життя, але, вдивившись уважно у факти, ми повинні визнати, що в основі цього прагнення до суспільства лежить природний інстинкт, що діє в людині перш, ніж стають у неї можливими егоїстичні розрахунки. Тим більше це очевидно, що той же інстинкт громадськості діє й у тварин...
Аристотель, здається, перший назвав людину твариною суспільною, а за ним багато письменників повторювали цю фразу. ...Ми повинні однак помітити, що... не тільки людина, але і багато тварин живуть суспільствами, а деякі — такими суспільствами, просторість і складний устрій яких мимоволі вражають саму людину.
З. Вже в першій частині нашої антропології, розглядаючи організми, ми знайшли два роди їх: організми одиничні й організми суспільні. Ми знайшли також, що організми суспільні такі ж самостійні явища природи, як і організми одиничні, і що походження як тих, так і інших однаково невідомо і що організми суспільні тим відрізняються від організмів одиничних, що... члени організму…зв'язані між собою не матеріальним зв'язком, але умовами життя і розвитку. Ми знайшли, що існування суспільних організмів можна вже помітити в царстві рослин, у тих дводомних , що, не будучи зв'язані між собою матеріально, проте необхідні один для одного, так що родове їхнє існування визначається сусідством двох екземплярів різної статі... До цього ж розряду явищ ми приліпили явища родини, роду, племен і рас — явища, загальні людині, тваринам і рослинам<...>
5. Звичайно прагнення до родового існування бачать тільки в одному, так названому статевому потягу, але це несправедливо. Звичайно, статевий потяг і статеві інстинкти самим очевидним образом сприяють до родового продовження існування, але не одні вони. З'єднання тварин у великі і стрункі суспільства ніяк не можна приписати одним статевим потягам, з яких також ніяк не можна вивести і турбот батьків про своє потомство. Безстатева робоча бджола може бути кращим доказом цього. ...Статеві потяги розвиваються у відомий період віку і проходять разом з ним, тоді як інстинкт громадськості проявляється набагато раніше появи статевих потягів і переживає їх. ...Інстинкт громадськості набагато ширше статевого інстинкту... статевий інстинкт є тільки один з видів інстинкту громадськості<...>
...Розбираючи явище інстинктивної материнської любові в жінці, ми... не змішуємо її, з одного боку, з статевими інстинктами, а з іншого боку - уже з чисто людською любов'ю, не властивою тваринам.
У материнській любові є тільки одне загальне з статевими інстинктами, а саме те, що як материнська любов, так і статеві інстинкти виходять з органічної потреби громадськості, що відчувається душею в різних формах: і у формі прагнення різних статей друг до друга, і у формі материнської любові, і у формі прагнення до товариства, і у формі зближення істот одного роду без розходження статі, і у формі потреби ласк. Що ж стосується відмінності інстинктивної материнської любові, загальної всьому живому, від материнської любові жінки, то це розходження укладається в тім, що тоді як інстинктивна любов припиняється... материнська, чисто людська любов, не знає собі межі<...>
10. ...Перше (харчове) прагнення з усіма своїми формами — голодом, спрагою, потребою дихання, прагненнями до визначеної температури, до світла, із всіма інстинктами самозбереження, — очевидно, призначено природою до збереження і розвитку одиничного організму, як рослинного, так і тваринного...
Друге прагнення — прагнення до громадськості, виходячи з тих же органічних станів, з яких виходять усі інстинкти, мабуть, призначено природою для збереження і розвитку родового і суспільного існування організмів<...>
12. Людина скрізь є для нас уже людиною, а не твариною, проте це не повинно нам заважати відрізняти в людині те, що спільне у неї з тваринами, від того, що складає її людську особливість. <...>
ІЗ....Тварина не усвідомлює світового значення тих інстинктів, яким воно задовольняє, людина помалу досягає до цієї свідомості... Психолог... повинний аналізом відрізнити, що в складних суспільних явищах належить самосвідомості людини і що - її тваринному інстинкту
15. ...Людина, як і тварина, повиніться голосу природи, але тоді як для тварин цей голос тільки спонукальні звуки, для людини в міру її розвитку голос цей перетворюється в зрозуміле слово, а разом з тим і закон необхідності перетворюється в закон розумний, виконуваний тому, що він розумний, а не тому тільки, що йому не можна не коритися.