- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
8. Спочатку прагнення — і душевні, і тілесні — у всіх людях ті самі. Усяка людина хоче їсти, пити, шукає суспільства собі подібних, шукає душевної і тілесної діяльності. Правда, вона і потім шукає усе те ж саме, але в способі задоволення цих прагнень уже помічається велика розмаїтість<...>
9. ...Спочатку це (прагнення душі до свідомої діяльності) тільки загальне прагнення, і душу задовольняє усяка свідома діяльність, тільки прийшлася б вона душі під силу. Але згодом людину природно захоплює та сфера діяльності, що вона сама же попередньо розробила і в якій потім душа її працює і ширше, і легше, і успішніше, чим у всіх інших. Але тому що ці сфери діяльності до нескінченності різноманітні... то звідси виникає нескінченна розмаїтість бажань, схильностей і пристрастей... У відношенні прагнення людини до свідомої діяльності розмаїтість людських бажань і схильностей ще набагато більше, ніж у відношенні задоволення потреб тілесних, котрі до деякої міри зберігають свою подібність в усіх людей<...>
12. Ще зрозуміліше стане нам це, якщо ми простежимо, хоча бігло, розвиток у душі якої-небудь пристрасті. Немає сумніву, що людина не народжується ні скупою, ні щедрою; але, дивлячись по тому, у чому знайде вона більше задоволення для своєї свідомої діяльності: у заощадженні грошей чи у витраті їх, — може утворитися в ній та чи інша схильність. Саме ж це розходження погляду, як надзвичайно влучно вказав Браун, може залежати навіть від випадковості, очевидно, дуже дрібної. Гроші — тільки символ чи знаряддя насолоди. Карбованець, залишаючись у нашій кишені, представляє собою безліч різноманітних насолод, той же самий карбованець, витрачений нами, дає нам одну насолоду, дуже невелику і часто незабаром забуту. Якщо хлопчику, наприклад, трапилося витратити свій перший гріш, про який він багато мріяв, на таке задоволення, що швидко зникло без сліду, і якщо дитя згадає той щасливий стан своєї душі, що він випробував, володіючи грошем, то душу його може наповнити жаль про витрачені гроші. Жаль же цей, повторюючись часто, може покласти в душі перші основи скнарості. Якщо ж хлопчик на свої перші гроші купив міцну і цікаву річ, що дає йому багато насолод, так що він забуде про щасливі хвилини, коли він був ще власником своїх грошей, то напрямок його схильностей може бути іншим<...>
19. Не тільки в одиничних особистостей, але й у цілих народів ми можемо помітити розмаїтість у душевному устрої, а звідси і розмаїтість відчувань, викликаних тими самими представленнями. Що розсердить і засмутить китайця, то може розсмішити француза, і навпаки: від чого француз прийде в сказ, то може дуже слабко подіяти на китайця. Душевний устрій народу також змінюється з плином історії, і що лякало наших предків, то смішить нас тепер... Що років п'ять тому назад зустрічалося в нашому суспільстві оплесками, то тепер може бути зустрінуте глузуванням. …Сприяти утворенню в душі дитя такого корінного устрою, що гідний людини, - ось найбільша задача виховання і вихователя.