- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
3....Спостерігаючи людські характери в їхній розмаїтості, ми бачимо, що доброю звичкою є моральний капітал, закладений людиною у свою нервову систему; капітал цей росте безупинно, і відсотками з нього користується людина усе своє життя. Капітал звички від її застосування зростає і дасть людині можливість... усе плідніше... використовувати свою дорогоцінну силу свідомої волі і зводити моральний будинок свого життя усе вище і вище, не починаючи щораз своєї будівлі з фундаменту і не витрачаючи свідомості своєї волі на боротьбу з труднощами, що були вже раз переможені...
4.Але якщо гарна звичка це моральний капітал, то дурна тією ж мірою є моральна невиплачена позика, яка у стані заморити людину відсотками, що безупинно наростають, паралізувати її кращі починання і довести до морального банкрутства. Скільки чудових починань і навіть скільки відмінних людей упало під тягарем дурних звичок.
6. Вдивляючись у характери людей, ми легко відрізнимо характер природний від характеру, виробленого самою людиною. Є люди від природи з відмінними якостями, для яких усе гарне є природним потягом; але є і такі, котрі свідомо борються усе життя зі своїми дурними уродженими прагненнями і, долаючи їх помалу, створюють у собі добрий, хоча і штучний характер... Поки жива людина, вона може змінитися і з найглибшої безодні морального падіння стати на вищу ступінь моральної досконалості... >
8. ...Якщо б людина не мала здатності до навички, то не могла би піднятися на жодну ступінь у своєму розвитку, затримувана безупинно незліченними труднощами, які можна перебороти тільки навичкою, звільнивши розум і волю для нових робіт і для нових перемог. От чому те виховання, що упустило б прищеплення вихованцям корисних навичок і піклувалося тільки про їхній розумовий розвиток, позбавило б цей самий розвиток його найсильнішої опори... Навичка багато в чому робить людину вільною і прокладає її шлях до подальшого прогресу...
Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
1. Усі тварини більш-менш мають здатність до пам’яті:
птах знаходить дорогу у своє гніздо, бджола — у свій вулик; собака, яка кілька років не бачила господаря, впізнає його; миша, що потрапила раз у пастку, не потрапить у неї вдруге. Таким чином, говорячи про пам’ять, ми будемо говорити про явища, спільні для природи людини і природи тварини...
2. Тваринна, чи душевна, здатність пам'яті (на відміну від пам'яті духовної) представляє два елементи... елемент свідомий — ми усвідомлюємо те, що згадуємо, і елемент безсвідомий - ми не усвідомлюємо того, що зберігається в нашій пам'яті..
3. ...Період кращої пам'яті збігається з підлітковим віком і проходить досить швидко. Враження молодості зберігаються набагато глибше, ніж враження, отримані в старості...У перші сім чи вісім років нашого життя пам'ять наша засвоює стільки, скільки не засвоює у все наше інше життя <...>
22. Чим більше органів наших почуттів бере участь у сприйнятті якого-небудь враження чи групи вражень, тим міцніше лягають ці враження в нашу механічну, нервову пам'ять, міцніше зберігаються нею і легше потім пригадуються...
Якщо ви хочете, щоб дитя засвоїло що-небудь міцно, то змусьте брати участь у цьому засвоєнні можливо більшу кількість нервів; змусьте брати участь:
І. Зір, показуючи карту чи картину; але й в акті зору змусьте брати участь не тільки мускули ока безбарвними обрисами зображень, але й очну сітку дією фарб розфарбованої картини, чи пишіть слово чіткими білими буквами на чорній дошці і т. д.
ІІ. Закликайте до участі голосовий орган, змушуючи дитя вимовляти голосно і чітко те, що воно вчить, розповідати заучене по картинці чи по карті і т.д.
Закликайте до участі слух, змушуючи дитя уважно слухати те, що говорить ясно і голосно вчитель чи повторюють інші діти і зауважувати на зроблені помилки.
Закликайте до участі дотик, нюх і смак, якщо предмети, які вивчаються... це дозволяють.
При такому дружньому сприянні всіх органів в акті засвоєння ви переможете найледачішу пам'ять... Чим міцніше заляжуть у пам'яті дитяти перші образи, що даються навчанням, тим легше і міцніше будуть лягати наступні <...>
23. У різних людей різні частини нервового організму бувають розвинуті неоднаково: в одних сильніше розвинутий орган слуху, в інших — орган зору. Сила органу... укладається в його розбірливості, вразливості, у його більшій чи меншій здатності розрізняти дрібні відтінки вражень. Унаслідок цього в одних буває більше пам'яті слуху, в інших — більше пам'яті зору. <...>