- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
6. ...Факти науки свідчать... що сама форма мозку і черепа залежить від духовного життя людства і що не формі і розвитку свого мозку і місткості черепа зобов'язана людина своїми духовними перевагами, а навпаки своєму духу і його життю, що працює в нервовому організмі, зобов'язана людина формою свого черепа і розвитком свого мозку<...>
Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
Відновлення тваринного організму в цілому і зокрема здійснюється тільки під час бездіяльності усього його організму чи тієї його частини, що має потребу у відновленні...
Швидкість, з якою знову відновляються сили стомленого органа, залежить, головним чином, узагалі від здорового стану організму... Але... можливо також збільшена звичкою... Починаючи незвичну для нас роботу, ми швидко втомлюємось і після недовгої праці потребуємо в довгому відпочинку; чим більше ми звикаємо до тієї чи іншої праці, тим більше періоди праці стають довшими, а періоди відпочинку кортшими...
4. Поновлення сили одного органу може відбуватися і під час діяльності іншого...
5. ...Змінюючи діяльність дитини, ви встигнете змусити її зробити набагато більше і без утоми, ніж даючи її діяльності один і той же напрямок...
6. ...Сон є виняткова приналежність тваринної природи, що супроводжує відновлювальний процес<...>
8. Але якщо нестача сну послабляє організм... то... зайвий сон... робить людину млявою, мало вразливою, тупою, ледачою, збільшує обсяг її тіла — словом, робить її більш рослиною. От чому виховання, піклуючись про гармонійний розвиток людського організму, повинно керувати і сном.
Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
30. ...Не зі здатності до членороздільних звуків випливає дар слова, а з душевного дару слова виникає в людині незвичайний розвиток здатності членороздільних звуків, матеріальні умови яких однаково дані людині і багатьом іншим тваринам <...>
Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
2. Звичкою часто називають набуту людиною здатність переносити якісь відчуття чи цілі ряди відчуттів, які колись вона не могла переносити; це такі як звичка до перенесення холоду, жари, шуму, трусіння, хитання, болю і т.д., звички цього роду можна назвати пасивними... Ці... звички не пояснюються рефлексами...
3. Звичкою... називають також посилення тієї чи іншої здатності, що з’являється від тренування: так, звичайно говорять, що людина звикла підіймати велику вагу, ходити багато без утоми, рахувати швидко і вірно, зосереджувати увагу на відомому предметі, займатися тією чи іншою розумовою роботою і т.д. ...Це вже не звичка, а пряме розширення здатності...
4. Під ім'ям нервової звички в точному змісті слова ми розуміємо те чудове явище нашої природи, що багато дій, які ми чинимо спочатку свідомо і довільно, від частого їхнього повторення відбуваються потім без участі нашої свідомості і сваволі і, отже... переходять у розряд... рефлексів, чинених... мимо нашої волі і нашої свідомості. У цьому вже сама собою відкривається вся широта можливості за посередництвом звички вносити в нервовий організм людини істотні зміни, що дають йому ті здібності, яких він не мав від природи <...>
7.Чим молодший організм, тим швидше укорінюються в ньому звички. Дитя засвоює звичку набагато швидше і вірніше, ніж старші люди <...> Нерви людини, можна сказати, жадають навички і звички, і перші звички і навички засвоюються, можливо, з першого ж разу; але чим більш нагромаджується звичок і навичок у людини, тим важче вкорінюються нові, зустрічаючи опір у колишніх: дитя привчається в кілька місяців так говорити іноземною мовою, як не може привчитися доросла людина й у кілька років. Якщо ж у старшої людини звички виступають ясніше, ніж у молодої людини, то це тому, що часто старша людина так само втомлюється тримати насторожі свою свідомість і волю, як підтримувати своє тіло в прямому положенні: така людина опускається в звичку, як опускається в крісло... Але якщо дитя... швидко навчається іноземній мові, то воно також так само швидко і забуває її, якщо перестає нею користуватися. Словом, чим молодша людина, тим скоріше в ній вкорінюється звичка і тим скоріше викорінюється; і чим старіші самі звички, тим важче їх викорінити.
8. Сфера звички і навички набагато ширша, чим зазвичай вважають. Негайно ж по народженні дитя починає робити різні досліди і пристосування, що потім перетворюються в несвідомі навички і звички... Функціонально працює психічне життя в дитині, у той час коли на очах дорослих вона майже не людина<...>
11. Але, зауважать нам, чи не занадто багато приписуємо ми безсловесній дитині, говорячи, що вона спостерігає, робить досліди, порівнює, розуміє? Однак же, якщо наука відкрила, що людина вже при виході з дитинства має безліч придбаних здібностей, придбання яких обумовлюється спостереженнями, досвідом і розумовим висновком, то нам залишається одне з двох: приписати можливість робити досліди, спостереження і розумові висновки несвідомій природі, як це робить Вундт... чи приписати цю можливість все-таки мислячій істоті, якою являється дитина, — і ми вибираємо останнє.
12 ...Для батьків і вихователів надзвичайно важливо думати, що дитина й у перший рік свого життя живе не одним фізичним життям, але що в її душі й у нервовій системі готуються основні елементи всієї майбутньої психічної активності: виробляються ті сили і ті основні прийоми, з якими вона згодом буде відноситися і до природи, і до людей. Засвоївши такий погляд на дитину, батьки і вихователі подумають не про одне її фізичне здоров'я, але і про її духовний розвиток... Не потрібно забувати, що перше поняття про людину, що згодом закріпиться словом, утвориться в дитині в безсловесний період її життя і що на утворення цього поняття мають рішучий вплив ті перші людські особистості, що відіб'ються в душі дитини і ляжуть в основу її майбутнього відношення до людей. І щасливе дитя, якщо перша людська особа, що відбилася в ньому, сповнена любові і ласки - особа матері...
13. З усього великого процесу психічного життя дитини ми бачимо ясно тільки уривки, що вказують на цілий період розвитку; от дитина стала стежити очима за предметами, що рухаються, от протягає до них рученята, от стала посміхатися, впізнавати матір, батька, няньку, а все це такі складні душевні висновки, над якими багато попрацювала дитина, і коли вона вимовить перше слово, то душу її вже представляє такий складний і багатий організм, таке зібрання спостережень і досвідів, така висота, до якої не міг досягти увесь світ тварин у всьому своєму послідовному розвитку. Разом зі словом, що закріплюється є образи і поняття, швидко починає розвиватися пам'ять, що згодом зв'яже все життя людини в одне ціле; тоді від безсловесного періоду залишаться одні результати у формі несвідомих звичок і відхилень... які мають величезний вплив на здібності, характер і все життя людини.