39

ВСТУП

Актуальність. Відомо, що гімнастика є одним з дієвих і універсальних засобів фізичного виховання. Як навчальний предмет, який проходять учні загальноосвітньої школи, гімнастика має свої специфічні засоби і методи впливу на дітей. Гімнастичні вправи у сполученні з іншими засобами мають можливість вибіркового впливу на рухову, а через неї і на інші функції організму [28,29]. Саме тому розділ „Гімнастика” є присутнім на протязі всього періоду навчання учнів в загальноосвітній школі.

Слід зазначити, що багато гімнастичних вправ, особливо тих що виконуються на приладах, вимагають від учня певного рівня технічної і фізичної підготовленості. У разі відсутності належного рівня розвитку фізичних якостей, неправильної методики навчання вправам, недостатньої виховної роботи з учнями, порушень санітарно-гігієнічних умов, неправильного використання прийомів допомоги і страховки, відсутності систематичного лікарського контролю і т.п., може призвести до випадків травматизму. Попереднє ознайомлення з практикою роботи загальноосвітніх шкіл і даними науково-методичної літератури показали, що найбільш гостро ця проблема стоїть з учнями середнього шкільного віку і в значній мірі є недостатньо вивченою.

Питання безпеки на уроках фізичної культури особливо часто почали підніматись останнім часом у зв’язку з шістьма випадками смертей учнів і появою нової навчальної програми з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл України.

Саме це визначило актуальність і напрямок нашого дослідження, а також необхідність продовження пошуків удосконалення існуючих засобів і методів попередження травматизму на уроках гімнастики учнів середніх класів у магістерській роботі.

Об’єкт дослідження – організація і методика викладання гімнастики у учнів 5-9 класів загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – профілактика травматизму на уроках гімнастики учнів 5-9 класів.

Мета роботи – зменшення травматизму учнів середніх класів на уроках гімнастики в загальноосвітніх школах.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми у спеціальній науково-методичній літературі та узагальнити практичний досвід організації уроку, а також використання засобів та методів попередження травматизму на уроках гімнастики в загальноосвітній школі.

2. Визначити види та характер травм на уроках гімнастики у учнів 5-9 класів.

3. Визначити залежність показників травматизму учнів 5-9 класів від стану їх фізичної підготовленості.

Р о з д і л і характеристика уроку гімнастики з учнями середніх класів

1. Зміст та особливості проведення уроків гімнастики з учнями середніх класів.

Нещасні випадки зі смертельними наслідками в загальноосвітніх школах у 2008/2009 навчальному році змусили спеціалістів суттєво переглянути зміст програмного матеріалу з фізичної культури. Нова програма з фізичної культури для учнів середніх і старших класів загальноосвітньої школи була введена в дію вже в 2009 році. Вона стала значно простішою і більш доступною для проходження її учнями. Це стосується виключно всіх варіативних модулів, проходження яких передбачено змістом програми. Однак, незважаючи на суттєві зміни в програмі, її успішне проходження учнями все одно вимагає значних фізичних і вольових зусиль і позначається на змісті та особливостях проведення уроків.

Для учнів середнього шкільного віку програмою передбачаються теоретичні відомості з гімнастики в формі співбесід в процесі практичних занять. Ці бесіди торкаються таких питань, як історія розвитку гімнастики, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня школяра, правила їх виконання, особливості дихання при виконанні вправ, правила безпеки на заняттях, одягу та взуття на уроках фізичної культури, правил при самостійному виконанні вправ, техніки безпеки, страховки і допомоги, надання першої допомоги при травмах, вимог особистої гігієни, значення коригувальної гімнастики для виховання постави

Варіативний модуль «Гімнастика» складається з таких розділів: зміст навчального матеріалу, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, орієнтовні навчальні нормативи та перелік обладнання.

До розділу «Зміст навчального матеріалу» внесені теоретичні відомості, спеціальна фізична підготовка, вправи, які виконуються на гімнастичних приладах: акробатиці, колоді, опорному стрибку, брусах та перекладині, крім цього внесені вправи лазіння по канату, стрибки зі скакалкою, навчальні нормативи та перелік обладнання.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтований на якісне засвоєння знань, умінь та навичок поданого матеріалу.

У процесі вивчення акробатики у змісті навчального матеріалу подаються лише нові елементи. У залікову комбінацію елементів вправ при цьому включаються елементи, вивченні в попередні роки.

Навчаючи акробатичних комбінацій, опорних стрибків, вправ на рівновагу і вправ на брусах та перекладині (виси та упори), учитель може використовувати запропоновані комбінації, а може складати комбінації самостійно, зважаючи на наявну матеріально-технічну базу та гімнастичне обладнання. Під час складання контрольних нормативів з цих видів програми оцінюється техніка засвоєння елементів, які входять до акробатичної комбінації (правильність виконання 3–5 елементів), ступінь оволодіння технікою виконання опорного стрибка (правильність виконання розбігу, настрибування на міст, якісне виконання стрибка та приземлення), засвоєння комбінацій для рівноваги і висів та упорів, подолання відстані канату.

При навчанні акробатичних вправ, лазіння по канату, опорних стрибків слід забезпечити страхування учнів. З метою профілактики травматизму на кожному уроці доцільно проводити спеціальні та підвідні вправи до кожного гімнастичного елементу чи вправи.

Після вивчення модуля у кожному навчальному році учні складають випробування (навчальні нормативи) для контролю якості засвоєння гімнастичних вправ та комбінацій.

Навички і уміння розподілені в програмі за принципом ускладнення від молодшої вікової групи до старшої. Починаючи з 5 класу для хлопчиків і дівчаток пропонується різний навчальний матеріал на окремих видах занять (акробатика, виси, упори, опорні стрибки). В 6-7 класах впроваджується матеріал з аеробіки, ритмічної та коригувальної гімнастики. Вправи художньої гімнастики знаходять своє відображення у навчальному матеріалі починаючи з 8-го класу.

Практичний матеріал з гімнастики міститься також в розділі самостійних занять учнів всіх класів і містить у собі навички та вміння виконання і проведення різних видів гімнастичних вправ.

Завершується практичний матеріал з гімнастики для учнів кожного класу навчальними нормативами, які в залежності від віку містять у собі 4 гімнастичних вправи: підтягування (кількість разів),згинання та розгинання рук в упорі лежачи (кількість разів), нахил уперед з положення сидячи (см), піднімання тулуба в сид за 30 с.

Програмний матеріал з гімнастики для учнів кожного наступного класу дещо ускладнюється за всіма видами занять. В той же час продовжується диференціація вправ для хлопчиків і дівчаток.

Відмінною особливістю гімнастичних вправ програми для учнів 8-го класу є їх спрямованість на підготовку і завершення середнього ступеня гімнастичної освіти школяра.

Особливості проведення уроків гімнастики з учнями 5-8-х класів пов’язані з початком у хлопчиків, а у дівчаток з першою половиною періоду статевого дозрівання, коли в організмі відбуваються глибокі морфологічні і функціональні зміни [1,2,4,17]. В цей період спостерігається суттєвий ріст тіла у довжину, інтенсивне нарощування м’язової маси і щорічний ріст ваги тіла. Важлива особливість підліткового періоду покладається в тому, що дівчатка розвиваються значно швидше від хлопчиків за всіма показниками фізичного розвитку. Найбільш швидкий ріст тіла у довжину у дівчаток між 12-14 роками, а у хлопчиків між 13-14 роками. Збільшення довжини тіла відбувається головним чином за рахунок росту нижніх кінцівок. Найбільший темп збільшення ваги у дівчаток у віці 11-12 років, а у хлопчиків – між 13-14 роками.

Збільшується і м’язова маса, але сила м'язів нарощується нерівномірно. Незначна прибавка в силі у віці 10-11 років помітно збільшується в період з 12 до 15 років. Слід зауважити, що у хлопчиків в цей період сила зростає значно швидше, ніж у дівчаток. Починаючи з 13-14 років показники, що характеризують відносну силу м'язів дівчаток, починають суттєво відставати від відповідних показників хлопчиків. З цього віку різниця між показниками сили хлопчиків і дівчаток починає постійно збільшуватись [18,21].

Зниження відносної сили у дівчаток призводить до того, що після 13-14 років їм важко даються вправи, пов’язані з подоланням ваги власного тіла (підйоми, переходи з упора у вис і т.п.). Особливо це проявляється у дівчаток з недостатньою фізичною підготовкою. Тому в заняттях з дівчатками цього віку необхідно суворо дозувати подібні вправи, не знижуючи вимог до загальної фізичної підготовки [28].

Особливості розвитку нервово-м’язового апарату сприяють розвитку швидкості рухів. Швидкість м’язових скорочень у цьому віці досягає максимуму[20,22]. Тому вважається доцільним в цьому віці приділяти більшу увагу розвитку швидкості рухів, динамічної сили, спритності. Не слід забувати про систематичне удосконалення гнучкості як у дівчаток, так і у хлопчиків (в особливості в плечових і кульшових суглобах), оскільки у 13-14 років спостерігається зменшення рухливості у суглобах, що пов’язане з ущільненням м'язової тканини, збільшенням маси сухожиль, підвищенням тонусу м'язів та іншими причинами. Хребет в цьому віці зберігає ще значну гнучкість, а характерні його вигини, що визначають поставу, продовжують формуватись. Саме в цьому віці спостерігається велика кількість порушень постави (сколіоз, сутулість). Слід враховувати, що багато гімнастичних вправ розвивають переважно м'язи-згиначі тулуба і сприяють розвитку сутулості. Тому на уроках гімнастики слід приділяти особливу увагу вихованню правильної постави [24,25,26].

Діти підліткового віку здатні тривалий час виконувати фізичну роботу незважаючи на втому. Про здатність підлітка переоцінювати свої можливості слід пам’ятати на уроках гімнастики. Вважається, що в цьому віці ритмічна, а також швидкісна робота більш сприятлива для серцево-судинної системи, ніж часта зміна ритму, темпу рухів і робота на витривалість [23].

В підлітковому віці руховий аналізатор як комплексний орган управління рухами досягає свого повного розвитку. Внаслідок цього можливі, як правило, хороші результати в різних рухах, і серйозних порушень у руховому розвитку дитини не спостерігається. Незначне порушення гармонії рухів і спритності пов’язано з періодом статевого дозрівання і є короткочасним. В цей період досвідчені педагоги тимчасово обмежують навчання новим складним формам рухів і замість цього займаються покращенням і закріпленням вже засвоєних навичок і загальною фізичною підготовкою.

На початковому етапі підліткового віку показ як метод навчання займає ще провідне місце, але оскільки учні вже здатні розуміти характерні особливості рухів і окремі деталі вправ, слід використовувати короткі і точні пояснення. На заняттях гімнастикою в цьому віці необхідно керуватись тими ж методичними положеннями, що і на заняттях з учнями 6-9 років.

У віці 12-14 років заняття гімнастикою спрямовані на всебічну фізичну підготовку учнів. В навчальному процесі слід широко використовувати відомі методичні прийоми і методи: показ, розповідь, цілісний, роздільний, підвідні вправи і т.п. При навчанні складним гімнастичним вправам важлива роль належить роздільному методу, тому що за його допомогою значно полегшуються умови вивчення основних рухових дій. З методичних прийомів важливе значення відводиться фізичній допомозі під час виконання дітьми гімнастичних вправ, яка одночасно виступає як елемент техніки безпеки і засіб попередження травматизму на уроках .