Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ушинський.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
805.38 Кб
Скачать

Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...

12. Почуття сумніву відноситься до почуття впевненості, як почуття страху до почуття сміливості. Це, власне, не почуття, а властивість людини, що виражається в її діяльності і відобра­жається у формі почуття тільки тоді, коли, порушена сумнівом, вона знову повертається до свого звичайного рівня.

13. Як досвіди страху і його подолання перетворюють природжену, неусвідомлювану сміливість у свідому розумну мужність, точно так само сумнів, викликаний досвідами і досвідами ж зруйнований, перетворює сильну, уроджену впевненість в упевненість розумну, у популярність, тобто впевненість, засновану на досвіді і знанні, а не на вродженій властивості душі.

14. Між сміливістю і впевненістю, точно так само, як між страхом і сумнівом, існує тісний зв'язок. Непевність у своїх силах дійсно позбавляє людини цих сил... Часто варто тільки запевнити людину, що в неї є сили, щоб сили в неї з явилися...

...Без упевненості людина нічого не може зробити: не може навіть рушити з місця. Чим більше впевненості в людині, що вона зробить ту чи іншу справу, тим більше ймовірності, що вона її зробить...

16....Сумнів і впевненість... з'єднавшись... з прагненнями фізичними і духовними... робляться явищем надзвичайно складним, що охоплює всю людину й обумовлює її вчинки.

Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості

15. Важко, звичайно, сказати, що починає раніше діяти в людині: свідомість чи відчування; але є, однак, кілька вказівок, що дозволяють припускати, що дія і навіть розвиток відчувань передують дії і розвитку свідомості...

Спостерігаючи над розвитком дітей і навіть цілих народностей, ми помітимо, що навіть погляд на зовнішній світ і засвоєння уявлень і понять про нього насамперед обумовлюються відчуваннями чи відносинами явищ до прагнень... людини. ...Дитя і дикун завважують предмети настільки, наскільки вони зачіпають в них ті чи інші відчування... Мова думки формується... з мови почуття<...>

Таким чином, на противагу всім іншим психологам, ми ставимо в центр душевних явищ не свідомість, як гербартіанці, і не волю, як ІІІопенгауер і його послідовники, а відчування як перший прояв прагнень... Згодом при розвитку, з одного боку, області свідомості, а з іншого боку - області волі, відчування стає необхідним посередником між цими двома областями душевних явищ; але відчування не тільки середня, сполучна ланка між явищами свідомості і явищами волі, але викликає і ті й інші. Страждання насамперед спонукує людину і вдивлятися в зовнішній світ, і прикладати до нього свою волю з метою задовольнити свої потреби, що змушують її страждати. От на якій підставі ми ставимо відчування в осередок усіх душевних явищ. З них вони всі виходять, і до них всі повертаються: у них перша причина людської діяльності в області свідомості і волі, у них же й остаточна мета цієї діяльності<...>

В. Воля

Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі

1. У першій частині нашої «Антропології» ми виклали явища свідомості; у другий дотепер ми займалися відчуваннями;тепер же нам потрібно викласти третій вид душевних явищ, яким дають загальну назву явищ волі. Такий розподіл психічних явищ на три області дуже старий... Основи такого поділу психічних явищ ми зустрічаємо... у загальнолюдській психології, як вона вирази­лася в мові народів: скрізь мова розділила розум, серце і волю.

2. Не потрібно великої спостережливості, щоб кожний міг помітити в собі ці три сфери душевного життя, у яких душа власне кажучи прагнуча до життя, тобто до діяльності, працює без утоми. Перша з цих сфер дасть людині розумове, чи теоре­тичне, життя; друга — життя почуття, чи, як звичайно гово­рять, дає життя серця, а третя — життя дії, чи життя практичне.

3. Само собою зрозуміло, що жодна людина не живе і не може жити винятково в одній з цих сфер і що явища всіх трьох перемішуються не тільки в житті кожної людини, але навіть у кожнім повному і завершеному душевному акті. Однак же всякий, хто спостерігав над людськими характерами, зауважував, імовірно, що в одному характері переважає діяльність розуму, в іншому — діяльність серця, у третьому — діяльність практична, чи діяльність волі. Це розходження так помітне, що, можливо, саме його, а не темпераменти, потрібно визнати основним принципом розмаїтості людських характерів<...>

9. На підставі цих розумінь... ми не поділяємо душу на області, але поділяємо душевні явища на ті відділи, на які вони самі собою розпадаються очевидно для усякої свідомості...

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]