- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
12. Почуття сумніву відноситься до почуття впевненості, як почуття страху до почуття сміливості. Це, власне, не почуття, а властивість людини, що виражається в її діяльності і відображається у формі почуття тільки тоді, коли, порушена сумнівом, вона знову повертається до свого звичайного рівня.
13. Як досвіди страху і його подолання перетворюють природжену, неусвідомлювану сміливість у свідому розумну мужність, точно так само сумнів, викликаний досвідами і досвідами ж зруйнований, перетворює сильну, уроджену впевненість в упевненість розумну, у популярність, тобто впевненість, засновану на досвіді і знанні, а не на вродженій властивості душі.
14. Між сміливістю і впевненістю, точно так само, як між страхом і сумнівом, існує тісний зв'язок. Непевність у своїх силах дійсно позбавляє людини цих сил... Часто варто тільки запевнити людину, що в неї є сили, щоб сили в неї з явилися...
...Без упевненості людина нічого не може зробити: не може навіть рушити з місця. Чим більше впевненості в людині, що вона зробить ту чи іншу справу, тим більше ймовірності, що вона її зробить...
16....Сумнів і впевненість... з'єднавшись... з прагненнями фізичними і духовними... робляться явищем надзвичайно складним, що охоплює всю людину й обумовлює її вчинки.
Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
15. Важко, звичайно, сказати, що починає раніше діяти в людині: свідомість чи відчування; але є, однак, кілька вказівок, що дозволяють припускати, що дія і навіть розвиток відчувань передують дії і розвитку свідомості...
Спостерігаючи над розвитком дітей і навіть цілих народностей, ми помітимо, що навіть погляд на зовнішній світ і засвоєння уявлень і понять про нього насамперед обумовлюються відчуваннями чи відносинами явищ до прагнень... людини. ...Дитя і дикун завважують предмети настільки, наскільки вони зачіпають в них ті чи інші відчування... Мова думки формується... з мови почуття<...>
Таким чином, на противагу всім іншим психологам, ми ставимо в центр душевних явищ не свідомість, як гербартіанці, і не волю, як ІІІопенгауер і його послідовники, а відчування як перший прояв прагнень... Згодом при розвитку, з одного боку, області свідомості, а з іншого боку - області волі, відчування стає необхідним посередником між цими двома областями душевних явищ; але відчування не тільки середня, сполучна ланка між явищами свідомості і явищами волі, але викликає і ті й інші. Страждання насамперед спонукує людину і вдивлятися в зовнішній світ, і прикладати до нього свою волю з метою задовольнити свої потреби, що змушують її страждати. От на якій підставі ми ставимо відчування в осередок усіх душевних явищ. З них вони всі виходять, і до них всі повертаються: у них перша причина людської діяльності в області свідомості і волі, у них же й остаточна мета цієї діяльності<...>
В. Воля
Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
1. У першій частині нашої «Антропології» ми виклали явища свідомості; у другий дотепер ми займалися відчуваннями;тепер же нам потрібно викласти третій вид душевних явищ, яким дають загальну назву явищ волі. Такий розподіл психічних явищ на три області дуже старий... Основи такого поділу психічних явищ ми зустрічаємо... у загальнолюдській психології, як вона виразилася в мові народів: скрізь мова розділила розум, серце і волю.
2. Не потрібно великої спостережливості, щоб кожний міг помітити в собі ці три сфери душевного життя, у яких душа власне кажучи прагнуча до життя, тобто до діяльності, працює без утоми. Перша з цих сфер дасть людині розумове, чи теоретичне, життя; друга — життя почуття, чи, як звичайно говорять, дає життя серця, а третя — життя дії, чи життя практичне.
3. Само собою зрозуміло, що жодна людина не живе і не може жити винятково в одній з цих сфер і що явища всіх трьох перемішуються не тільки в житті кожної людини, але навіть у кожнім повному і завершеному душевному акті. Однак же всякий, хто спостерігав над людськими характерами, зауважував, імовірно, що в одному характері переважає діяльність розуму, в іншому — діяльність серця, у третьому — діяльність практична, чи діяльність волі. Це розходження так помітне, що, можливо, саме його, а не темпераменти, потрібно визнати основним принципом розмаїтості людських характерів<...>
9. На підставі цих розумінь... ми не поділяємо душу на області, але поділяємо душевні явища на ті відділи, на які вони самі собою розпадаються очевидно для усякої свідомості...