- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
1. Ми бачили, що людина є організм що розвивається, як і всякий інший організм, за своєю внутрішньою ідеєю... До рослинних явищ у людському організмі ми віднесли два великих і складних процеси: процес харчування і процес розмноження. Обидва ці процеси складають один великий процес: процес розвитку індивідуального і видового (за видом)<...>
7. ...Нервовий організм являється неминучою ланкою і єдиним посередником між зовнішнім світом і душею. Душа не відчуває нічого, крім різноманітних станів нервового організму, і наскільки зовнішній світ своїми впливами відображається в цих станах, настільки він і доступний душі...
...Основним методом для фізіології є спостереження, а основним методом для психології — самоспостереження...
...Усяке психологічне спостереження, що ми робимо над іншими людьми чи читаємо у творах, що малюють душевну природу людини, можливо тільки під умовою попереднього самоспостереження. Як би яскраво не виражалася яка-небудь пристрасть в обличчі, у рухах чи у голосі людини, ми не зрозуміємо пристрасті, якщо не випробували в самих собі чого-небудь подібного. Поет, який влучно і яскраво виразив яке-небудь людське почуття, залишиться незрозумілим для того, хто не випробував цього почуття, хоча б у малій степені...
10....Психологічна наука... повинна починатися із самоспостережень і до них же повертатися... Якщо є що-небудь, у чому я не можу сумніватися, то це тільки в тому, що я відчуваю те, що я відчуваю. Я можу сумніватися в тому, чи почувають інші люди так само як і я, чи відповідають мої відчуття дійсному світу, що їх провокує, можу навіть сумніватися в існуванні самого зовнішнього світу, як сумнівався, наприклад, Берклі; можу усе приймати за сон моєї душі, як приймав Декарт... Але, зауважуючи подібність чи розходження в моїх власних відчуттях, я не можу сумніватися в тому, що це розходження чи подібність дійсно існує, тому що ці відчуття відбуваються в мені самому, мною самим і для мене самого. У цьому відношенні психологія — найбільш безсумнівна з наук <.. .>
13. ...Предмет її надзвичайно рухливий: не стоїть спокійно перед свідомістю того, хто вивчає, як квітка під мікроскопом ботаніка, але безупинно змінюється, як хамелеон, дивлячись по тому, хто до нього підходить і з якого боку, і... нарешті, людина, що вивчає не може відірвати предмет свого вивчення від самого себе.<...>
20. Кожний, хто спостерігає за власними психічними явищами, для зручності розділить їх на три види: на явища свідомості, почуття і волі. Кожний помічає за собою, що бачити квітку ще не означає любуватися нею і любуватися квіткою ще не означає бажати зірвати її. Бачити картину горя ще не означає відчувати горе, а відчувати горе ще не значить бажати від нього позбутися. Звичайно, усі ці три види психічних явищ дуже часто поєднуються між собою: бажання позбутися від страждань неодмінно припускає відчуття таких страждань, а відчуття страждань неодмінно припускає свідомість страждань, але не навпаки... З цього ми робимо висновок, що явища свідомості простіші і незалежніші від явищ почуття, а явища почуття простіші і незалежніші від явищ волі. Тому, не вдаючись в метафізичні роздуми Шопенгауера... у психологічні тонкості... Гербарта... (ділимо поки що нашу психологію на три головних відділи: у першому викладемо явища свідомості, у другому — явища внутрішнього, чи душевного, почуття (на відміну від п'яти зовнішніх почуттів, знарядь свідомості) і в третьому — явища волі, чи бажання. Усвідомлювати, почувати і хотіти — от три головних психічних акти, що ми розглянемо один за іншим.
21....Ми введемо ще один поділ, якого у психології зазвичай не буває, але який, як нам здається, може мати місце в антропології, а саме: ми виділимо з психічних явищ ті, котрі...властиві тільки одній людині, які мають назву явища духовні на відміну від явищ душевних, спільні для людини, і тварини. ...Слову «дух»…ми додамо... тільки значення спільної назви для всіх психічних явищ, властивих одній людині.
22. Таким чином, ми будемо мати в нашій антропології три головних відділи: відділ перший, присвячений явищам тілесного організму, ми вже закінчили; до другого відділу, присвяченому душевним явищам, приступаємо тепер; а третім відділом, відділом явищ духовних, закінчимо нашу психологію. Зв'язок і взаємовідношення цих явищ виразяться при самому викладі.
23. Приступаючи тепер до відділу явищ свідомості, ми... задаємо питання: що таке свідомість? ...Нехай читач, присутній з нами при аналізах різних проявів свідомості, буде потім компетентним суддею правильності чи неправильності наших висновків...
24. Свідомість виявляється в різних душевних процесах, кожному знайомих: у процесі уваги, пам'яті, уяви і розуму, і ми станемо тепер аналізувати ці процеси один за іншим<...>