- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
13. ...Усякий фізичний рух — чи відбувається він поза нашим організмом чи у ньому, чи виражається він в битті серця, у звертанні крові, у рухах м язів... — усякий такий рух не може відбуватися інакше, як споживаючи більшу чи меншу кількість живої фізичної сили. Усяка ж жива фізична сила черпається не інакше, як із загального джерела усіх фізичних сил — природи. Для нашої планетної системи таким джерелом є Сонце з незмірно величезним запасом рухів, викликаних у ньому невідомою для нас причиною. Зокрема ж, для людського організму запасним джерелом, чи, вірніше, запасною і складовою фізичних сил, є маса крові, вироблювана з зовнішніх для організму запасних матеріалів, внесених в організм процесом харчування і подиху. Ці харчові матеріали і суть щирі запаси потенційних сил, зібраних із сил, розповсюджуваних Сонцем, що завжди можуть перетворитися в організмі в живі діючі сили. Усякий фізичний рух в організмі... відбувається не інакше, як споживаючи дану кількість живих сил, взятих усіма частинами організму з загального їхнього джерела — з маси крові. Розподіл цих запасних сил по організм} і переробка їх у живі діючі сили відбуваються самі собою, за законами організму, чи під впливом зовнішніх вражень, чи, нарешті, під впливом сваволі, що направляє цю переробку сил у ту чи іншу область психофізичної діяльності. <...>
Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
1. Спостерігаючи над рухами, що відбуваються в нашому організмі чи здійснюються ним, ми легко помітимо різке розходження в цих рухах. Одні з них відбуваються самі собою, не тільки поза нашою волею, але навіть поза нашою свідомістю, як, наприклад, рухи шлунку, почасти биття серця і т.д.; інші рухи відбуваються поза нашою волею, хоча, звертаючи на них увагу, ми можемо усвідомлювати їх і можемо, якщо захочемо, мати на них більш-менш помітний довільний вплив, такі подих, миготіння, позіхання, зсудомлені і взагалі рефлекторні рухи всякого роду, що мимоволі виникають при яких-небудь хвилюваннях душі. Третього роду рухи ми робимо довільно. Але, запитується, чим же істотно відрізняються довільні рухи від рефлекторних, чи мимовільних? Істотну, неперехідну лінію між ними кладе єдине почуття зусилля, для того щоб зробити довільний рух, ми здійснюємо помітне для нас зусилля, тоді як рухи мимовільні відбуваються самі собою, не тільки без усякого помітного зусилля з нашого боку, але навіть так, що ми, напроти, повинні вживати помітне зусилля, якщо захочемо затримати чи зупинити їх, як, наприклад, для того щоб затримати позіхання, мимовільний сміх, не мигнути оком і т.д. На підставі присутності чи відсутності цього особливого почуття зусилля, і тільки на цій єдиній підставі, ми відокремлюємо рухи довільні від мимовільних.<...>
6. Єдиний шлях для вивчення душевних явищ є шлях психологічного самоспостереження, а не фізіологічного спостереження. Для спостереження всяка людина є машина, крім того, що спостерігає; тільки для самоспостереження людина перестає бути машиною і робиться істотою, що діє свідомо і довільно. <...>
11. З'єднаємо ж тепер у декількох словах зроблені нами висновки. Без організму і їжі немає харчування; без харчування немає в організмі фізичних сил; без фізичних сил немає можливості фізичних рухів. Але ця можливість не перейде ще в дійсність, якщо…цей процес…не буде викликаний якою-небудь причиною. Цією причиною можуть бути інші фізичні сили, чи нефізична сила душі. Під впливом перших причин відбуваються дії автоматичні, чи рефлекторні, котрі можуть іноді усвідомлюватися душею, іноді не усвідомлюються нею, але принцип яких, у будь-якому разі, лежить поза душею. ...Але крім цих рефлекторних і напіврефлекторних мимовільних рухів є ще і такі, видами яких є ті ж фізичні сили і їхнє пересування і перетворення, але причиною самих цих пересувань і перетворень є не що-небудь, що лежить поза душею, але сама душа. Для того ж щоб направляти процес вироблення фізичних сил, душа сама повинна мати особливу силу. ...І цю силу душі ми називаємо волею.
12....Ми вказуємо... на необхідність розрізняти дії рефлекторні від дій довільних і між самими рефлексами розрізняти рефлекси, встановлені вже природою, від рефлексів, встановлених звичкою...