- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
1. Ми бачили свідомість у різних актах її діяльності: в увазі, у спогаді, у процесі уяви і, нарешті, у розумовому процесі. Чи можемо ми тепер скільки-небудь правильно сказати, що ж таке свідомість?... Будучи самі свідомістю і знаючи про свідомість тільки в самих собі, ми не можемо вийти зі свідомості, щоб глянути на неї як на об'єкт, точно так само, що як дивиться око не може бачити самих себе інакше, як у дзеркалі чи в іншому предметі, що відображає. Але чи немає такого дзеркала і для нашої свідомості? Чи не можемо ми довідатися про свідомість якщо не прямо, то хоч у її відображенні? Таким відображенням для свідомості і її діяльність, і у ній ми намагалися познайомитися зі свідомістю. Але хто ж ствердить, що це дзеркало відображає вірно? Власна свідомість кожного: от чому ми скрізь і визнавали безапеляційним суддею власну свідомість читача<...>
Свідомість... є одна з душевних здібностей. Чи може ця душевна здатність з'являтися поза нервовим організмом — цього ми не знаємо, але у всіх душевних процесах, що були нами аналізовані, ми бачили, що свідомість пробуджується в душі тільки при впливі на неї нервового організму чи при впливі душі на нервовий організм.
...Ми не можемо усвідомлювати нічого, що йде з зовнішньої для нас природи, крім нашої нервової системи. Тільки те, що здатне збудити в ній своєрідні рухи, може бути усвідомлене нами<...>
26. Довільний розумовий процес властивий тільки людині: тільки людина, часто з помітним насильством для свого нервового організму, шукає розходження, подібності, зв'язок і причини там, де їх і не видно: перебирає з цією метою свої довільно чи мимоволі складені уявлення і поняття, зв'язує ті, котрі зв'язуються, розриває ті, котрі повинні бути розірвані, шукає нові. Джерело цієї волі в розумовому процесі людини знаходиться у волі її душі, а джерело волі її душі — у її самосвідомості, тому що вільну волю, може мати тільки та істота, що має здатність не тільки хотіти, але й усвідомлювати свій душевний акт бажання, тільки при цій умові ми можемо противитися нашому бажанню... В усякому душевному акті людини висловлюється вся її єдина і нероздільна душа<...>
Психологічний аналіз розумового процесу привів нас до визнання того психічного факту, що істина, добута свідомістю зі спостережень і досвідів, визнається нами ідеальною тільки в тому випадку, якщо вона сходиться з нашими вродженими віруваннями, якщо ці вроджені вірування не повстають у нашій душі запереченнями істин, добутих розумом... Чи будуть коли-небудь збагнені самі ці вірування... чи перетворяться коли-небудь вони самі... в істини науки; чи зійдуться коли-небудь віра й істина в розумовому процесі — цього ми не знаємо...
Незважаючи... на переконання в єдності світу, ми визнали дуалізм єдино можливою підставою для позитивної психології, що ґрунтується на фактах, а не на прагненнях, невиправданих фактами... Основою науки, точкою її відправлення, повинні бути факти, і нічого більш, крім фактів.
В індуктивному процесі мислення ми знайшли... розумовий процес утворення понять із суджень, а в зворотному, дедуктивному процесі ми побачили розкладання понять на судження, з яких вони утворились. Джерело індукції є свідомість; а джерело дедукції — самосвідомість; перше загальне людині і тварині; друге є виняткова приналежність людини.
Ми назвали індуктивний процес просто процесом розуміння, тобто процесом утворення понять, і визнали цей процес єдиним способом добування дійсних знань як у світі фізичних, так і у світі психічних явищ. Знання, що не ґрунтується на спостереженні і досвіді, не є знанням, а вірою, що сама може бути психічним фактом і предметом спостереження і вивчення шляхом індукції, чи розуміння. Обидва ці процеси, індуктивний і дедуктивний, ми припускали б назвати процесом збагнення.
Під кінець ми відрізнили свідомість від розуму... Свідомість у її прагненні до знищення протиріч ми назвали рушійним принципом науки; розум з його спокійною свідомістю цих протиріч ми назвали ос новою практичної діяльності людини і, отже, основою виховного мистецтва...
От головні результати, які ми здобули в наших аналізах процесів свідомості. Тепер ми підемо шукати подібні ж результати в процесах відчування... і в процесах бажання і волі.
Ми сподіваємося, що ті результати, що нас очікують в майбутньому допоможуть нам, хоча б частково, зрозуміти багато того, що залишилося для нас ще незрозумілим у процесі усвідомлення.