- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
...Будь-яка спостережлива людина, а тим більше будь-який спостережливий вихователь, без сумніву, мав безліч випадків, щоб переконатися в тому факті, що, які б не були вроджені задатки характеру, що виховують вплив життя у всій його просторості, у якому вплив школи складає тільки одну його частину, і то не найбільш значну, дуже видозмінює вроджені задатки характеру, якщо не може зовсім їх змінити.
Але для того щоб простежити за впливами життя на становлення того чи іншого характеру, ми повинні... провести пряму лінію між поняттями про силу характеру і про силу волі... Під іменем сили характеру потрібно, швидше за все, розуміти його цілісність, його єдність, зосередженість, більш-менш повну його організацію; а під слабістю характеру потрібно розуміти його розрізненість, розірваність, неповноту його організації, що може бути разом з дуже великою силою волі<...>
...Сильний характер є не що інше, як велике і добре організоване зібрання слідів відчувань і виникаючих з них бажань.
...Матеріали характеру нагромаджуються в людині пропорційно достатку вражень життя, що викликають у неї бажання. ...Щоб у дитяті утворювався характер, чи принаймні, нагромаджувалися для нього рясні матеріали, потрібно, щоб дитя жило серцем і діяло волею, а цьому часто перешкоджають старші своїм втручанням у виховання дитяти: чи залишають дитину на цілий день у школі, чи заважаючи йому почувати і бажати, словом, жити практично... невпинними моральними сентенціями і всякого роду утисками. От чому, між іншим, наше століття, століття багатовчення, відрізняється достатком нікчемних характерів... Сучасна школа і сучасне виховання... повинні залишати розумний простір самостійного життя серця і волі дітей, у якому тільки і можуть бути накопичені матеріали майбутнього характеру<...>
Кращою умовою для успішної і швидкої організації характеру є таке середовище, що не було б занадто вузьким для дитяти, але за границями якого стояло б міцне, непіддатливе життя, що безцеремонно відштовхує дитя, коли воно хоче переступити відмежовану йому межу. ...Таке життя піднесе безліч досвідів удачі, невдачі, успіху і неуспіху, які залежать від самого дитяти, а це кращі засоби, щоб зосередити почуттєві маси представлень в один сильний характер. У цьому відношенні виховання селянських дітей йде набагато нормальніше, ніж виховання дітей багатого класу.
Сильний і добре організований характер не значить ще моральний характер. Характер може бути сильний і весь зосереджений в одному напрямку, так що людина хоче сильно і знає, чого хоче, але самий цей напрямок може бути...поганим. Такі характери дуже часто в закоренілих лиходіїв, але такі ж вони й у великих практичних благодійників людства. Такий могутній характер — меч обопільно гострий, придатний як для того, щоб губити, так і для того, щоб захищати. Такі характери утворюються... чи під впливом сильно розвинутої однієї пристрасті, чи під впливом сильної і довгої внутрішньої боротьби, викликаної діяльним практичним життям, часто крутими положеннями, які змушують людину підводити підсумки своїм бажанням і небажанням: давати собі точний і чистосердечний звіт у тому, чого вона дійсно хоче, якими бажаннями вона повинна поступитися і які небажання повинна знести, щоб досягти того, чого вона дійсно і найбільше домагається. Могутній характер, що утворився під впливом пристрасті, буде несвідомий чи малосвідомий : весь зосереджений в одній даній пристрасті, він не може відноситися до цієї пристрасті як до явища об'єктивного<... >
10. ...Найвищий розвиток розуму... може з'єднуватися з найнікчемнішим і цілком розрізненим характером, і, навпаки, найбільш посередній розвиток розуму не заважає людині мати сильний і добре організований характер. Дуже часто трапляється, що характер людини залишився слабким і нерозвиненим і що елементи характеру знаходяться в повному безладді саме тому, що людина ця жила переважно в розумовій сфері. Живучи по перевазі розумом, вона не тільки мало жила серцем і волею, але мало і думала про те, як вона жила ними. Вона знає багато чого про все, але про саму себе майже нічого. ...Правда, і їй траплялося каятися у своїх учинках, але вона негайно ж забувала своє каяття, та й не додавала йому ніколи великого значення, тому що головний інтерес її життя був у розумовій сфері. Там же в неї виробився і сильний характер, але однобічний, вузький, задовольняючий тільки потреби розумового життя... моральне ж життя своє вона ніколи не цінувала високо, не трудилася над його розвитком, і тому не дивно, що характер її залишився в дикому і нерозвиненому виді. Звідси можливість сполучення тонко і широко розвинутого розуму з диким цинізмом у вчинках і почуттях. Така моральна неохайність зустрічається, на жаль, часто в людей вчених і навіть незвичайно розумних. ...Хто над чим потрудився, той те і має. <...>
12. Виховання, що завжди піклується про утворення розуму, робить... великий промах, тому що людина більш людина у тім, як вона почуває, чим у тім, як вона думає. Відчування... а не думки, складають осередок психічного життя. І у їхньому утворенні повинний бачити вихователь свою головну ціль<…>
14. Якщо під ім'ям випадку ми будемо розуміти... явища, від людини не залежні, то чи не повинні ми визнати, що характер людини є справою випадків: випадків народження і випадків життя? Але... невже людина сама не приймає ніякої участі в утворенні власного характеру... До такого принизливого і безвідрадного висновку і повинна прийти всяка психологія, що відкидає свободу волі в людині. Для такої психології все життя людини є середня математична лінія, проведена між... впливом вроджених особливостей... і впливом випадків життя. ...Навчання про свободу чи несвободу волі, чи, вірніше, про волю душі, повинне знайти собі місце в третій частині нашої «Антропології».