- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
Словом душевний ми відрізняємо розглянуті нами відчування по-перше, від відчувань органічних, а по-друге, від відчувань духовних. Під ім'ям органічних відчувань ми розуміємо такі, котрі виникають з різних як періодичних, так і патологічних станів тілесного організму і причин яких... ми не усвідомимо. До відчувань духовних ми зараховуємо всі ті, котрі властиві тільки людині, як, наприклад, відчування естетичні і моральні. До відчувань же душевних ми відносимо всі ті, причина яких укладається у відношенні наших уявлень до наших прагнень, яку ми усвідомлюємо<...>
...Усе, що задовольняє наші прагнення, — приносить нам задоволення; усе, що суперечить їм, — невдоволення; усе, що заважає задоволенню наших прагнень і що ми намагаємося перебороти, — уселяє нам гнів; усе, що заважає нашим прагненням так, що ми не зважуємося його переборювати,- уселяє нам страх; усе, що здається нам здатним задовольнити наші прагнення, — кличе нас до себе, уселяє нам симпатію, чи потяг; усе, що, навпаки, здається нам противним нашому прагненню, — уселяє нам антипатію, чи відразу. Таким чином, з розмаїтості відносин наших прагнень до наших уявлень, природно, породжуються в нас різноманітні душевні відчування<...>4. Крім перерахованих вище... ми повинні зарахувати до елементарного... відчування нудьги, сорому, самовдоволення, доброти<...>
Глава XIX Задоволення і незадоволення *
20. Практичне значення відчувань задоволення і невдоволення величезне, це саме ті засоби, якими природа змушує нас виконувати її вимоги. Якби органічне відчуття голоду не супроводжувалося стражданнями, то людина вмерла б від голоду незабаром після народження. Якби нудьга не супроводжувалася болісним почуттям, то що б змусило людину перейти до вільної діяльності, не вимушеної тілесними турботами? Задоволенням і стражданням природа підштовхує і заманює і людину, і тварину до виконання тих прагнень, що вкладені в їхнє тіло і душу<...>
22. ...До свідомої діяльності в її чистоті людина спонукається неприємністю нудьги, але при задоволенні цьому прагненню не почуває задоволення. Людині саме властиво захоплюватися ідеєю тієї справи, що вона робить, без усякого розрахунку на одержання яких би то не було задоволень чи щоб уникнути яких би то не було страждань. Навпаки, часто людина для здійснення своєї ідеї зневажає і задоволеннями, і стражданнями і коли працює, то не почуває ні тих, ні інших. І тільки при такім відношенні людини до справи для неї можлива творчість...
Глава XX Відчування потягу і відрази
Почуття потягу до предмета ми визнаємо тим загальним значенням, що однаково знаходиться у всіх родах любові, починаючи від самого чуттєвого і доходячи до найвищого. Де є любов, там є неодмінний потяг до предмета... Але відчування цього потягу є саме те відчування, з яким розвиваються... найрізноманітніші психічні стани, що ми байдуже називаємо любов'ю: любов до дітей, до жінки, до друга, до природи, до мистецтва, любов до задоволення, любов до грошей і т.д.
Отже, любов, чи почуття потягу, є специфічне почуття...яке всякий з нас випробовує, але яке... неможливо визначити.
13. ...Ми не тому любимо предмет, що він приносить нам задоволення, але тому він і приносить нам задоволення, що ми його любимо... У всякому разі нас зв'язує з предметом самий потяг до нього, а не те задоволення, що збуджує в нас цей предмет<...>
17. Що стосується до почуття відрази, то воно є протилежність почуттю потяга... Почуття відрази ще загадковіше, ніж почуття любові<...>
19. Відраза до предмета часто з'являється тоді, коли він, задовольнивши наше прагнення, не перестає ще входити в область наших відчуттів і, так би мовити, насильно задовольняє прагнення, якого вже немає. Так, ми можемо одержати позитивну відразу до такої страви, якої наїлися до нудоти... Це стосується далеко не одних смакових відчуттів, і, якщо, наприклад, ми станемо примусово займати дитину тим, що навіть сподобалося їй спочатку, то можемо збудити в ній відразу до предмета. Цього не розуміють багато педагогів, що, почуваючи сильну любов до якого-небудь предмета, тлумачать про нього дітям до перенасичення. Такі педагоги не розміряють... свого великого інтересу до предмета з малим інтересом, збудженим у дитині тим же предметом. От також одна з причин, чому вихователями дітей повинні бути педагоги, а не спеціальні вчені: повинні бути такі вихователі і наставники, для яких самий душевний розвиток вихованця є спеціальним предметом, а не яка-небудь окрема наука. Професори чи вчителі, до пристрасті люблячі свій предмет... здатні скоріше вселити дитині відразу до предмета, ніж любов.