- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава lі Висновок
1. Пригадавши загалом довгий шлях, пройдений нами, ми знайдемо, що... поняття про душу... залишилось... рівносильним поняттю матерії як його пряма і необхідна протилежність...Але уважне, безстороннє спостереження... психічних явищ скрізь вказує на подвійність нашої природи, на два взаємодіючі початки.
2....Ми можемо... сказати з упевненістю, що не свідомість складає сутність душі, а природжене їй прагнення до діяльності, до життя, для якого і сама свідомість служить тільки одним з способів... Діяльність свідомості... привела нас до необхідної гіпотези прагнень, що передують самій діяльності свідомості.
Ми знайшли, що душа є насамперед істота, прагнуча жити,тоді як організм є тільки істота, що прагне 6ути.<...>
Потрійний розподіл психічних явищ може бути для нас теперскорочений в подвійний, а саме замість свідомості, відчування і волі ми можемо визнати тільки почуття і волю. Свідомість є тепер для нас тільки одне з почуттів, а саме душевно-розумове почуття розходження і подібності, за допомогою якого відбувається весь розумовий процес.
Ми знайшли очевидну вказівку, що душа наша існує і поза процесом свідомості, існує перш, ніж цей процес у ній починається, і в ті проміжки часу, коли цей процес у ній на час припиняється. ...Але свідомість і тепер залишається для нас єдиним вікном, через яке ми можемо заглянути в душевний світ....Тільки свідомість, спрямована на внутрішні факти нашого життя, дає нам знання цих фактів, точно так само, як, спрямована на факти зовнішнього для нас світу, вона дає нам усю систему наших знань про цей світ. Ці два ряди душевних фактів невпинно з'єднуються між собою, і символом цього з'єднання... служить слово, чи мова людська, що спершу виражає для нас не зовнішній світ, а відчування, порушувані в нас впливами зовнішнього світу <...>
...Діяльна душа виявилася в численних аналізах прямим антагоністом інертної матерії... У систему світових рухів інертної матерії, найближчу причину якої відшукують у рухах сонячної маси... входить душа як особлива самостійна причина рухів — яка чи зупиняє, чи змінює в сфері своєї діяльності світові рухи<...>
11. Визнавши за основне і корінне прагнення душі її прагнення до діяльності, що безупинно розширюється, ми... знайшли, що поняття щастя зовсім не тотожне з поняттям насолоди<...>
13. З уважних психічних аналізів ми вивели, що праця, вільна, улюблена, задушевна, є єдине доступне людині щастя, і що тільки на цьому шляху душа залишаться у своєму нормальному положенні, не псуючи і не захоплюючись подробицями. Насолода і страждання — квіти і терня житія, але не .саме життя, життя ж є процес діяльності, прогресивної, вільної і випливаючої із самої душі, — справа, виконання якої значить для нас більше самого життя<...>
...Те, що називається спокоєм для інертної матерії, виявляється зовсім не спокоєм для душі людської, котра сама за відсутності діяльності позбавляється спокою. ...Безмежно діяльний спокій — неможливість у світі фізичному і найбільша істина у світі психічному, можливість якої ми всі розуміємо і потребу якої ми відчуваємо<...>
Ідея щастя як миру й ідея спокою як діяльності, якою захоплюється душа любов'ю, висловилася перший раз у християнстві<...>
...Чи потрібно доводити, що усяка фактична наука, а іншої науки ми не знаємо, є поза всякою релігією, тому що опираєтьея на факти, а не на вірування, на популярності, а не на ймовірності... на визначених знаннях, а не на визначених почуттях?...Але з цього ніяк не виходить, щоб... науки, що мають своїм предметом життя душі людської... не могли би знати про існування релігійних систем<...>
18. Психологія... знаходиться... у тісному відношенні до релігій них систем. Вона не може не бачити в них виражень душі людської... тому що інакше саме поширення тієї чи іншої релігійної системи було би фактом непоясненим. Якщо шаманство, фетишизм, браманізм, буддизм, магометанізм знаходили собі мільйони шанувальників, то, без сумніву, тому, що задовольняли ті чи інші потреби душі людини<...>
19....Усі релігійні системи не тільки виникали з потреб душі людської, але і були, у свою чергу, своєрідними курсами психології; у них більше всього формувався погляд людини на світ душевних явищ... Виходячи з психологічних потреб, релігія...поширювала той чи інший психологічний погляд, і поширювала,звичайно, поширеніше і вдаліше, ніж може поширюватися яка-небудь кабінетна психологічна теорія. ...Яким же чином психолог може не знати цієї психології, може обійти її, обмеживши свої пізнання теоріями Гербарта, Бенеке чи якого-небудь іншого кабінетного вченого?