Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
уява.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
99.84 Кб
Скачать

Н.Е. 2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЯВИ,

ЇЇ РОЛЬ В ПСИХІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1. Поняття про уяву.

2. Фізіологічні особливості уяви.

3. Основні теоретичні аспекти уяви.

4. Різновиди уяви.

5. Процеси уяви.

6. Індивідуальні особливості уяви.

Семінар 6. Феномен уяви у предметному полі психологічних досліджень

1. Визначення уяви (фантазія, мрія, сновидіння), її види.

2. Методологічна оцінка когнітивних функцій уяви.

3. Зв’язок образів уяви з чуттєвим образом і мислительним образом.

4. Етапи розвитку уяви у дітей (за О.М.Дьяченко).

Література:

1. Блонській П. П. Избранные педагогічні і психологічні твори: У 2-х т.

Т. 1 / Під ред. А. У. Петровського. — М.: Педагогіка, 1979.

2. Грановськая Р. М. Элементы практичній психології. — Спб.: Світло, 1997.

3. Ліїдсей П., НОРМАНД. Переробка інформації у людини: Введення в психологію / Пер. з англ. під ред. А. Р. Лурія. — М.: Мир, 1974.

4. Леонтьев А. II. Вибрані психологічні твори: у 2-х т. Т. 1. / Під ред. В. В. Давыдова і ін. — М.: Педагогіка, 1983.

5. Рубінштейн С. Л. Основы загальній психології. — Спб.: Пітер, 1999.

Первинну інформацію про навколишній світ ми отримуємо за допомогою відчуття і сприйання. Збудження, що виникає в наших органах чуття, не зникає безслідно в ту саму мить, коли припиняється дія на них подразників. Після цього виникають і протягом деякого часу зберігаються так звані послідовні образи. Проте роль цих образів для психічного життя людини порівняно невелика. Набагато більше значення має той факт, що і через тривалий час після того, як ми сприймали який-небудь предмет, образ цього предмету може бути знову — випадково або навмисно — викликаний нами. Це явище отримало назву «уява».

Уява – психічний процес, який проявляється в утворенні нових образів того, що людина не сприймала раніше, несприймає в даний момент і можливовоно не існує в дійсності. (Напр., казкові образи).

Цей процес важливіший від процесів мислення і сприймання, а також з реалізацією наших вольових зусиль та інших процесів.

Фізіологічною основою у. актуалізація нервових зв’язків, їх розпад, переугрупуавння і об’єднання в нові системи. Таким чином, виникають образи ті, які не співпадають з попереднім досвідом, але й не відірвані від нього.

У. відіграє суттєву роль як в регуляції процесів організму людини, так і в регуляції його вмотивованої поведінки.

Тому що уява дає можливість зазирнути в перспективу, в те, чого немає. У. має практичне значення під час сприймання учбового матеріалу. А також тісно пов’язана з практичною діяльністю, вона має різні форми і різні види.

Види уяви:

  • Мимовільна. Не потребує зусиль. Образи уяви виникають самі по собі (Напр., сновидіння).

  • Довільна. Людина ставить перед собою мету створити нові образи, ідеї, перебкдувати, удосконалити змінити.

Форми довільної уяви:

Мрія – це форма уяви, яка відображує бажане.

Мрійливість – індивідуальні особливості уяви. Це ті мрії, які ніколи не здійсняться.

Фантазування, фантазія – погляд у майбутнє, який в певній мірі залежить від дійсності. Фантазія з часом в дійсність і наближується до неї. (Напр.,політ у космос).

  • Творча у., репродуктивна, відтворююча – це ті образи, які виникають на основі певного готового матеріалу (Напр., написані ноти, людина сідає і відтворює їх та отримує мелодію). Творча у. – це стоврення оригіналу, тобто того, чого ще не було (Напр., композитор, художник, архітектор).

  • Активна у. проявляється в мимовільній, довільній, відтворюючій, творчій формі.

  • Пасивна у. Людина залишається об’єктом цієї уяви (напр., сновидіння, мариво).

Створення образів уяви.

Наш досвід відображується у відтовренні тимчасових зв’язків. З елементів досвіду утворюється новий досвід. Ті умовні нервові, які є у досвіді розпадаються на частини в процесі аналізу і комбінують ці елементи в нові образи. (Напр., дитина з досвіду стоврює образ пустелі з окремих понять).

Засоби утворення нових образів:

  1. Аглютинація (зклеювання) – з двох різних предметів зклеюється один цілісний (Напр., кентавр, русалка);

  2. Акцентування, тобто наголошення на певних якостях (Напр., дружні шаржі, малюнки).

  3. Гіперболізація – перебільшення або зменшення яких-небудь якостей (Напр., багатирі, змій з 7 головами).

  4. Систематизація – схематичне упорядкування тих чи інших якостей. Цей спосіб дає змогу людині створювати нові образи.

  5. Типізація – створення типових образів, які повторюються у багатьох людей і надається ця ситсема образів, як новому типові.

Отже, для того, щоб виник певний образ необхідно володіти засобом створення нових образів. Дитині потрібна уява, щоб засвоїти новий матеріал.

Образи уяви споконвічні (літаючий килим).

Не менш значущою характеристикою уявлень є їх нестійкість і непостійність. Так, будь-який викликаний образ, будь то який-небудь предмет або чий-небудь образ, зникне з поля вашої свідомості, як би ви не прагнули його утримати. І вам доведеться робити чергове зусилля, щоб знов його викликати. Крім того, уявлення дуже текучі і мінливі. На передній план по черзі виступають то одні, то інші деталі відтвореного образу. Лише у людей, що мають високорозвинуту здібність до формування представлень певного вигляду (наприклад, у музикантів — здібність до формування слухових уявлень, у художників — зрительных), ці уявлення можуть бути достатньо стійкими і постійними.

Наші уявлення завжди є результатом узагальнення окремих образів сприйняття. Ступінь узагальнення, що міститься в уявленні, може бути різний. Уявлення, що характеризуються великим ступенем узагальнення, називаються загальними уявленнями.

Необхідно також підкреслити наступну дуже важливу особливість уявлень. З одного боку, уявлення наочні, і в цьому вони схожі з сенсорними і перцептивними образами. З іншого боку, загальні уявлення містять в собі значний ступінь узагальнення, і в цьому відношенні вони схожі з поняттями. Таким чином, уявлення є переходом від сенсорних і перцептивних образів до понять.

Уявлення, як і будь-який інший пізнавальний процес, здійснює ряд функцій в психічній регуляції поведінки людини. Більшість дослідників виділяє три основні функції: сигнальну, регулюючу і налаштовуючу.

Сутність сигнальної функції уяви полягає у віддзеркаленні у кожному конкретному випадку не тільки образу предмету, що раніше впливав на наші органи чуття, але і багатообразної інформації про цей предмет, яка під впливом конкретних дій перетвориться в систему сигналів, керівників поведінкою.

И. П. Павлов вважав, що уява є першими сигналами дійсності, на основі яких людина здійснює свою свідому діяльність. Він показав, що уявлення дуже часто формуються по механізму умовного рефлексу. Завдяки цьому будь-яка уявлення сигналізують про конкретні явища дійсності. Коли ви в процесі свого життя і діяльності стикаєтеся з якимсь предметом або яким-небудь явищем, то у вас формуються уявлення не тільки про те, як це виглядає, але і про властивості даного явища або предмету. Саме ці знання згодом і виступають для людини як первинний орієнтовний сигнал. Наприклад, побачивши апельсина виникає уявлення про нього як про їстівний і достатньо соковитий предметі. Отже, апельсин в змозі задовольнити голод або спрагу.

Регулююча функція уявлень тісно пов'язана з їх сигнальною функцією і полягає у відборі потрібної інформації про предмет або явище, що раніше впливало на наші органи чуття. Причому цей вибір здійснюється не абстрактно, а з урахуванням реальних умов майбутньої діяльності. Завдяки регулюючій функції актуалізуються саме ті сторони, наприклад, рухових уявлень, на основі яких з найбільшим успіхом вирішується поставлене завдання.

Наступна функція уявлень — налаштовуюча. Вона виявляється в орієнтації діяльності людини залежно від характеру дій навколишнього середовища. Так, вивчаючи фізіологічні механізми довільних рухів, И. П. Павлов показав, що руховий образ, що з'явився, забезпечує настроювання рухового апарату на виконання відповідних рухів. Настроювальна функція уявлень забезпечує певний тренуючий ефект рухових уявлень, що сприяє формуванню алгоритму нашої діяльності.

Таким чином, уявлення грають вельми істотну роль в психічній регуляції діяльності людини.

Мал. 9.1. Класифікація основних видів уяви

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]