- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
6. Загальному здоровому чи хворому, сильному чи слабкому стану організму давно вже приписується великий вплив на психічне життя, і латинська приказка «Здорова душа — у здоровому тілі» занадто часто повторюється... щоб хто-небудь міг не знати її. Але якщо ми звернемо увагу... на факти, то знайдемо, що справедливість знаменитого вислову може бути піддана сильному сумніву. Біографії особистостей, якими гордиться людство, ясно доводять, що далеко не всі ці особистості були здоровими людьми, починаючи з Аристотеля, що часто скаржиться на свій хворобливий стан, і закінчуючи Дарвіном, що поспішає надрукувати ще не готову свою теорію, боячись, що здоров'я перешкодить йому розвити й обставити її як потрібно. У цих широких межах і прийнявши за ідеал душевного здоров’я людини великий розум і великий характер (який же інший можна обрати), ми нараховуємо чимало великих діячів, які мають здорову душу в хворому тілі. ...Пригадайте Гоголя, Бєлінського. З іншої сторони... можна... вказати на незліченну безліч здорових панів із самою нікчемною душевною діяльністю і з найнікчемнішими її результатами...Чи не бачимо ми часто слабких і хворих людей, що виявляють безсумнівне геройство і твердість, і здорових і сильних, які проявляють ганебне боягузтво і незначність характеру? Усякий же уважний вихователь, без сумніву, переконається, що й у школі діти слабкі, золотушні, хворобливі зовсім не являються неодмінно слабкими за розумом і характером, а частіше зовсім навпаки.<...>
7. Однак же ми не хочемо цим сказати, щоб загальний здоровий чи хворобливий стан організму, природжена сила, чи слабість його не робили ніякого впливу на душевне життя і її результати: розум і характер. Цього впливу не може не бути. ...Немає сумніву, що дитя, що часто випробовує слабкість своїх тілесних сил порівняно із силами товаришів, відіб'є ці досвіди у своєму душевному житті і його результатах, але як відіб'є і що витягне з цих досвідів — це ще питання. Дуже може бути, що дитя, утримуване слабкістю своїх сил від тілесних ігор і вправ зі своїми однолітками, зосередить свою психічну діяльність у розумовій сфері, чому і розвиток її піде порівняно швидше. Може бути і те, що слабке дитя, яке кривдять його сильні товариші, здумає надолужити слабкість своїх сил розумом, і звідси виробиться хитрість. Може бути і так, що... у ньому розів'ється почуття гніву, а потім і злості. Може бути і навпаки, що дитя... буде дивитися на ігри інших як на розвагу, і звідси виробиться добра риса в характері. ...Сильний і здоровий хлопчик може розумово розвиватися тупо саме тому, що достаток тілесних сил спричинить його переважно до тілесної діяльності, і вона, а не діяльність розумова, буде задовольняти уродженому душі прагненню до життя. Але хіба можна вивести з цього, що достаток тілесних сил є неодмінною умовою слабкого розвитку розумових?
8. З цього ми можемо вивести... що загальний стан здоров'я, без сумніву, впливає на психічне життя і його результати... що цей вплив може бути нескінченно різноманітним... Вихователь, отже, не повинний випустити з уваги здорового чи хворого стану організму як впливаючої причини, але повинний у кожнім даному випадку досліджувати, який був цей вплив, уперед уже знаючи, що цей вплив може дати результати не тільки різноманітні, але навіть прямо протилежні <...>
Хто спостерігав над дітьми... той, без сумніву, помітив різну ступінь вразливості в різних дітях. Одне дитя або взагалі помітно, що вразливіше іншого, чи виявляє помітно велику вразливість... одного органа почуттів порівняно з іншим. ...Сильна і тонка вразливість, загальна чи часткова, звичайно, є важлива умова швидкого й успішного психічного розвитку<...>
Однак... часто доводиться бажати, щоб дитя було менш вразливе і щоб менша вразливість дала йому можливість більше зосереджуватися на внутрішній душевній роботі... дала душі можливість переробляти той матеріал, яким вона захаращується... Занадто вразливе дитя часто розвивається повільно саме через надлишок великої вразливості. ...Часто говорять, що дитя узагалі вразливіше дорослого, але це занадто поверхнева замітка. Дитя більше підкоряється зовнішнім враженням, ніж дорослий,— це вірно, але підкоряється воно їм тому, що в ньому занадто мало душевного змісту, так що всяке нове враження, скільки-небудь сильне, перетягає його усього. ...Сильна природжена вразливість... часто довго заважає людині... так що навіть і в зрілому віці ми нерідко можемо помітити шкідливий вплив цієї природженої властивості, користь якої занадто очевидна, щоб потрібно було про неї поширюватися.
15....Пам'ять, без сумніву, є необхідна умова всякого душевного розвитку. Не маючи пам'яті, людина... не могла би ні на волосину розвинутися: вона завжди оберталася б в одній і тій же тісній сфері миттєвої душевної діяльності. Але сильна пам'ять не є ще... порука можливості сильного душевного розвитку... Сильна пам'ятливість може зробити навіть шкідливий вплив, захаращуючи людину незліченним числом твердо засвоєних слідів. Звідси шкода безглуздого зубріння напам'ять, що погубило не одну молоду, ще слабку душу, завалюючи її нікуди не придатним матеріалом, з яким душа не може ще справитися. ...Уся справа тут у гармонії різних якостей нервової системи й у силі душевних робіт. ...Хто учив дівчаток, той знає, що вони точно так само часто, як і хлопчики, відрізняються швидкою і сильною пам'яттю. ...Можна дорікнути дівчаток, що вони заучують занадто твердо.<...>
21. Але якими сильними б не були впливи особливостей тілесного організму на психічне життя і на результати його — розум і характер, однак же ми не повинні забувати, що це тільки умови однієї сторони, а саме тілесної природи людини, яким вона може скористатися дуже різноманітно й у гарну й у дурну сторону під впливом уже зовсім інших умов: під впливом життя з усіма тими враженнями, що воно вносить у душу людини. Якщо нервова система визначає форму душевних робіт, то життя дає матеріал цим роботам, а властивості матеріалу змінюють дуже часто і саму форму.