- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава XXVII Почуття подиву
10. ...Подив припускає попередні пізнання, яким нове явище суперечить, і... тому подив немислимий при абсолютному неуцтві. Для дитини всі явища нові, але вона нічому не дивується. Вона не здивувалася б навіть, якби бездушні речі самі собою стали рухатися, тому що в її розумі немає ще поняття, що таке предмети одухотворені і неживі. ...Подив однаково з'являється, коли ми бачимо зовсім новий для нас предмет чи хоча і знайомий, але не в очікуваних нами обставинах<...>
14. Ступені напруженості подиву дуже різноманітні. Від легкого ступеня здивування він може досягти до ступеня найсильнішого здивування — афекту. ...Усе нове і незвичайне... захоплює нас саме тим, що обіцяє нову сферу діяльності нашій душі.
17. Що ж стосується пристрасті до подиву, то вона може бути пристрастю сильної, допитливої душі, що кидається всюди, де вона чує для себе сильну роботу, чи мілкою пристрастю душі, що через брак інших занять любить лоскотати себе почуттям подиву. Такі забавні фахівці з відділу подиву дійсно трапляються досить часто, особливо в суспільствах, мало зайнятих і відлучених від участі в суспільних справах з які-небудь причини. І чудово, що такі забавні люди навіть не люблять, щоб їм заважали дивуватися, пояснюючи їм по здоровому розумі дивуючі їх явища. От до цих людей застосовні слова Канта, що говорить, що «для слабких людей подив нечуваним речам приємний, тому що він звільняє їх від обов'язку міркувати і допомагає їм ставити й інших посередині свого власних невігластв»...
18. Найглибша і різнобічна освіта не зменшує здатності людини дивуватися, а тільки робить подив більш розумним<...>
19...Готові поняття і готові фрази, що сиплються в сучасне дитя з безлічі книг і безлічі вуст, перш ніж воно саме самостійно встигне подумати про що-небудь, складають велике зло сучасної цивілізації. В даний час потрібний людині сильний геній, щоб вибитися з готових фраз, вкладених в неї із самого дитинства, і глянути на природу... зрілим розумом і дитячим почуттям, так, щоб душа відчула подив до таких предметів, яким давно вже перестала дивуватися юрба...потрібний був геній Ньютона, щоб раптом здивуватися тому, що яблуко упало на землю. ...Такий дитячий і разом з тим мудрий подив чується в словах глибоких мислителів і у віршах великих поетів, що зупиняються часто перед такими явищами, на які всі давно перестали звертати увагу. ...Потрібна незвичайна натура, щоб вона до старості могла зберегти свіжість дитячого почуття і незвичайний розум, щоб підживлювати це почуття.
20. Неважко зрозуміти, що такий подив є одним з найсильніших двигунів науки. Часто тільки потрібно здивуватися тому, чому ще не дивувалися інші, щоб зробити велике відкриття... Учений уже не дивується тому, чому ще дивується невіглас, але зате він дивується тому, чому невіглас не може дивуватися. Наука, наповняючи одні безодні незнання, у той же час відкриває інші, ще більш глибокі. Не наука знищує подив, а... теорії, що самовдоволено підводять все під свої пояснення. Помітимо, між іншим, що для вихователя необхідно зберегти почуття подиву у всій його свіжості. Якщо він зберігає цю дитячу здатність знаходити гідний подив у самих, очевидно, простих речах, то діти неодмінно зблизяться з ним, і це зближення буде найбільш плідним<...>
22. Людина не тільки любить дивуватися, але любить дивувати інших. ...Ясно, що в цьому винне вже не почуття подиву саме по собі, а самолюбство людей, яким приємно бути і самим предметом подиву, розповідаючи дивні речі. ...Помітимо, до речі, що джерелом дитячої неправди часто буває бажання дивувати, тому що маленький оповідач, володіючи новинами, що вражають слухачів, стає сам героєм хвилини.