- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
1. Розумовий процес в людині відрізняється не лише засобами свого розвитку, але і питаннями, котрі він вирішує. Весь розумовий процес у тварин, наскільки ми можемо говорити про нього за його проявами в діяльності, спрямований на вирішення питань, що виникають з потреб тіла... не те ми бачимо в людині. Разом з потребами матеріальними, а ще більше після задоволення їх пробуджуються в ній потреби духовні і розум не заспокоюється на вирішенні питань, що виникають з життя тіла, а починає вирішувати питання, непояснені з тілесних потреб... Рішення цих, не тілесних питань, змушує дикуна прикрашати своє тіло перами, татуюванням, раковинами, перш ніж він вивчиться прикривати його від шкідливих впливів температури. Воно ж спонукує його о складати пісню, видовбувати дудку, вироблятися ідола на превелику силу з каменю чи з дерева, піклуватися про померлих рідних більше, ніж він піклувався про них, коли вони були живі, приносити жертви, часто криваві й огидні, і т.д., словом, вирішувати своїм розумом такі питання, що зовсім не пояснюються потребами фізичного життя. На цій ступіні свого розвитку людина здається навіть дурнішою тварини, піклуючись про дрібниці, коли не задоволені істотні його потреби, прикрашаючи кольоровими раковинами тіло, що тремтить від холоду чи знемагає від спеки, домагаючись превеликої сили таких предметів, що не приносять йому ні найменшої користі, створюючи собі небувалі страхи і накладаючи на себе важкі, зовсім марні обов'язки... Уже дикуна мучить.., щось таке, чого немає у тварин, що спокійно засинають по задоволенні своїх матеріальних потреб і вимог інстинкту. От ці питання чи задачі, що виходять звідкись зсередини людини і виявляються так дико на перших ступенях розумового розвитку, не дають зупинитися цьому розвитку (як зупиняється воно у тварин) і ведуть його усе вперед і уперед.
2....Прагнення релігійні, моральні і естетичні спрямовують розумовий процес, що відбувається в людині і людстві, до різних цілей, що не виходять з потреб матеріального життя, але самі не входять у нього, належачи більш до області внутрішнього почуття, чим свідомості Але є розумові духовні прагнення, що прямо діють на розумовий процес... Ці... прагнення ми знаємо тільки в формі дивних Непримиренних протиріч, що з'являються звідкись, тільки не з досвіду і спостереження... Природно, що ми вказуємо джерело цих прагнень у дусі, тому що цим ім'ям ми прийняли називати сукупність особливостей, що відрізняють психічну діяльність людини від такої ж діяльності у тварин...
3. Свідомість наша... по самій природі своїй усе приводить до найвищої єдності... а тому не терпить протиріч у своєму змісті і прагне видалити їх, так що слабість розумового процесу в інших людях виявляється саме тим, що в їхніх висновках існують протиріччя, яких вони не зауважують. Але... тоді як протиріччя, внесені в розумовий процес зовнішнім світом, легко примиряються, з чим разом і розумовий процес припиняється, протиріччя, що входять у розумовий процес зсередини людини, ніколи не примиряються і безупинно підтримують діяльність цього процесу. От чому, не тільки від одного володіння даром слова, розумовий процес людини не зупиняється на перших ступінях свого розвитку, як зупиняється він у тварин.
4. ...Тепер глянемо на самі ці протиріччя, що вводяться духом людини в розумовий процес.