- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
1. Наші вчинки виходять з наших бажань, а наші бажання— з відчувань, випробовуваних нами при задоволенні чи незадоволенні наших прагнень. Звідси уже випливає саме собою все практичне значення наших відчувань. ...Відчування, щоб зробитися постійним мотивом наших дій (чи, по-нашому, перетворити прагнення в бажання), повинне залишити свій слід у пам'яті. От ці сліди відчувань у пам'яті стають мотивом свідомих бажань…
Думка, що відчування в людині найдорожче, зовсім справедлива в тім відношенні, що ні в чому так не виражається щира, непідроблена людина, як у своїх відчуваннях, виражається сама для себе і для інших, наскільки її відчування іншим доступні. Ніщо — ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так ясно і вірно нас самих і наше відношення до світу, як наші відчування... У думках наших ми можемо самі себе обманювати, але відчування наші скажуть нам, що ми таке: не те, чим би ми хотіли бути, але те, хто ми такі насправді.
Часто, наприклад, людині здається, що вона безкорислива, доброзичлива у відношенні інших людей і щиро любить друзів своїх, але нехай вона уважно прислухається до того, яким звуком відгукнеться її серце на новину про несподіваний збагачення чи підвищення її друга. Якщо серце її видасть звук веселий, то вона може подумати, що в неї дійсно добре серце і що вона щиро любить свого друга, якщо ж звук цей буде сумний, то нехай людина змінить думку про своє серце і про своє відношення до друзів. Ми можемо в думках вважати себе великими героями, але тільки в почуттях наших, які відкликаються на небезпеку, ми можемо довідатися, чи дійсно ми герої. От чому Бенеке... удало сказав, що в думках наших виражається наше теоретичне, а у відчуваннях — наше практичне відношення до світу. Утім, ту ж саму думку висловив ще колись Кант у своїй «Антропології».
5.Історія наших відчувань є найбільш інтимна історія нашої душі. З усіма скільки-небудь значними згадками в нас неодмінно зв'язані які-небудь помітні і ясно визначені відчування. У душу нашу лягають сліди не простих, але перейнятих почуттями уявлень, не прості абриси свідомості, але розфарбовані почуттями картини<...>
..Перш ніж ми подумаємо, добре чи погане наше відчування, воно уже вчинилося. Ми можемо дати і не дати практичних наслідків відчуванню, яке відізвалося в нашій душі, проте воно вже було. У своїх почуттях, отже, ми не вільні, але чи також ми не вільні в тім душевнім устрої, яким визначається характер відчувань?
Філософи і психологи, що навіть відкидають свободу волі в людині (наприклад, Спіноза, Бен, Локк і ін.), проте визнають... що людина може виховувати свої почуття...
10....Якщо... дія розуму і вільної волі на відчування можлива, то не безпосередньо, а тільки через вплив на підбір наших уявлень і через них на цілий устрій душі<...> Ніяким насильством... не можна перетворити любов у відразу і відразу в любов, але цього можна досягти терплячим підбором уявлень. Не раз терплячому навушнику вдається непомітним підбором уявлень перемінити в іншій людині найбільш прихильне розташування в ненависть.<.„>
13. ...Тільки людина, у якої розум гарний і серце гарне, цілком гарна і надійна людина<...>