1.7.3. Загальні закономірності педагогічного процесу

1. Закономірність динаміки педагогічного процесу — педагогічний процес, як взаємодія між вихователями і вихованцями має поступовий, ступеневий характер, більш вагомим проміжним досягненням відповідають більш вагомі кінцеві результати.

2. Закономірність розвитку особистості в педагогічно­му процесі, що залежить від її спадковості, виховного та навчального середовища.

3. Закономірність управління навчально-виховним процесом — ефективність його залежить від інтенсивності зворотних зв'язків між вихованцями і вихователями, величини, характеру й обґрунтування коригуючих впливів на вихованців.

4. Закономірність стимулювання — продуктивність педагогічного процесу залежить від дії внутрішніх стимулів (мотивів) навчально-виховної діяльності і від інтенсивності характеру та своєчасності зовнішніх (громадських, педагогічних, моральних та ін.) стимулів,

5. Закономірність єдності чуттєвого, логічного та прак­тичного у педагогічному процесі — його ефективність залежить від інтенсивності і якості чуттєвого сприйнят­тя, логічного осмислювання того, що сприймається, прак­тичного застосування того, що осмислюється.

6. Закономірність єдності зовнішньої (педагогічної) та внутрішньої (пізнавальної) діяльності: ефективність пе­дагогічного процесу залежить від якості педагогічної ді­яльності та якості власної навчально-виховної роботи ви­хованців

7. Закономірність обумовленості педагогічного процесу — результати навчально-виховного процесу залежать від: потреб суспільства і особистості; можливостей (мате­ріально-технічних, економічних, культурних та ін.) су­спільства і умов протікання цього процесу (морально-пси­хологічних, естетичних, екологічних тощо).

Означені закономірності не вичерпують усіх зв'язків, які діють у педагогічному процесі, процес пізнання цих зв'язків — завдання сучасної педагогічної науки.

1.7.4. Етапи педагогічного процесу

Педагогічний процес має циклічний характер. Послі­довність розвитку цього процесу відображається в етапах. Головні етапи такі: підготовчий, основний, заключний.

Підготовчий етап — на цьому етапі необхідно створи­ти умови, найбільш сприятливі для протікання педагогіч­ного процесу. Організація цих умов вимагає розв'язання цілої низки завдань: цілепокладання, діагностування умов, прогнозування досягнень, проектування та планування розвитку процесу.

Сутність цілепокладання полягає у трансформації загальної педагогічної мети, яка стоїть перед системою освіти, в конкретні завдання для кожної освітньої устано­ви, кожного навчального колективу.

Педагогічна діагностика — це дослідження, спрямоване на з'ясування умов, в яких має проходити педагогічний процес, їх потенційних можливостей для сприяння або утруднення протікання цього процесу.

Сутність прогнозування постає в оцінюванні резуль­тативності конкретного педагогічного процесу в заданих умовах ще до його початку. Завдяки прогнозуванню мо­жна задавати вихідні дані процесу, активно втручатися в його хід та проектування.

Завершується цей етап проектом організації процесу, який після заключної доробки перетворюється у план, точно визначає що, як і коли потрібно робити в конкрет­ному педагогічному процесі того чи іншого навчально-виховного закладу.

Загальний етап — етап здійснення педагогічного про­цесу містить у собі такі елементи: постановка і роз'яснен­ня цілей та завдань майбутньої діяльності, взаємодія пе­дагогів і учнів; використання методів, засобів і форм педагогічного процесу, що передбачені заздалегідь, ство­рення сприятливих умов; здійснення різноманітних захо­дів стимулювання діяльності школярів, забезпечення зв'я­зку педагогічного процесу з іншими. Важливу роль на цьому етапі відіграє зворотний зв'язок, завдяки якому можна знайти оптимальну відповідність між педагогічним керівництвом і самоврядуванням вихованців. Саме цей зв'язок робить педагогічний процес саморегулюючою си­стемою, здатною до корекції і самовдосконалення. При цьому оперативний контроль відіграє стимулюючу роль.

Заключний етап містить у собі аналіз отриманих результатів, виявлення помилок, які виникли у процесі, аналіз причин, що призвели до цих помилок, і проекту­вання заходів для подальшого запобігання означених по­милок або їх усунення.