74. Місце України в системі міжнародного регулювання альтернативного соціального страхування.

Україна проводить зважену, послідовну й цілеспрямовану зовнішньополітичну діяльність. Участь України у всесвітніх міжнародних організаціях створює реальну можливість для взаємодії практично зі всіма країнами світу. На сьогодні Україна вже приєдналася до низки основних міжнародних договорів у сфері прав людини, і зокрема до таких, що регламентують та регулюють обов’язки держав щодо забезпечення соціальних прав людини. Так Україною ратифіковано Загальну декларацію прав людини 1948р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. та ін.. Україна ще не ратифікувала (наприклад, Конвенції МОП № 102 "Про мінімальні норми соціального забезпечення" 1952 року, № 117 "Про основні цілі і норми соціальної політики" 1962 року та ін.). Приєднання до зазначених міжнародних угод буде позитивно сприяти поступовому формування внутрідержавних соціальних стандартів, на основі яких можна визначити рівень основних державних соціальних гарантій. Продуктивність такого висновку підтверджує прийняття в 2000 році Закону України "Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії".

Важливим та актуальним є питання про роль недержавного сектору у забезпеченні альтернативних форм соціального страхування в Україні. Зміст міжнародних зобов’язань держав у цій сфері пов'язаний із необхідністю активного роздержавлення сфери соціального захисту. Хоча Україна зробила на рівні законодавства відповідні кроки, воно залишається недосконалим. Наявність прогалин у цій сфері слід віднести до таких, що потребують Адаптація законодавства України в соціальній сфері до законодавства ЄС полягає в зближенні з європейською системою права, тобто у створенні відповідності норм національного законодавства тим соціальним стандартам, які були вироблені не тільки суто для Європи, а й з урахуванням світового досвіду та сучасного підходу для зазначеної проблемибезумовної реакції законодавця.

Державна соціальна політика визначає одним із пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку подальший розвиток особистого страхування, довгострокового страхування життя, участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, а також запровадження комплексного сполучення обов'язкового та добровільного медичного страхування. Це сприятиме не тільки підвищенню ролі приватного сектора в соціальних програмах, зростанню усвідомлення людини до процесу формування свого соціально захищеного майбутнього, підвищення рівня соціального захисту населення, появі постійного джерела залучення додаткових коштів у бюджет, але й виконанню державою своїх міжнародно-правових зобов’язань в сфері забезпечення та зростання соціального захисту населення, зокрема, в сфері альтернативного соціального страхування.

75. Становлення та розвиток системи соціального страхування в Україні.

В Украине становление и развитие социального страхования, как и других видов страхования, было связано с его развитием в России. Здесь этот процесс, сравнительно с другими государствами, начался позднее. В 1835 г. было основано Русское общество страхования («Жизнь»), которое не имело конкурентов вплоть до 1863 г. Этому обществу было предоставлено исключительное право на проведение операций по страхованию жизни в России и Украине на 20 лет.

Страхованием жизни занимались акционерные общества, общества взаимного страхования, сберегательные кассы. В большей мере было развито имущественное страхование.

В дореволюционные года одним из главных центров страхования в Украине была Одесса. Здесь существовали самостоятельные страховые общества, а также находились филиалы главных страховых компаний Петербурга и Москвы, представительства иностранных страховщиков.

После Великой отечественной войны был проведен ряд важных мероприятий, которые были направлены на укрепление роли страхования в развитии социальной сферы и экономики. Так, 26 ноября 1958 г. принято Постановление Совета Министров УССР «Об утверждении положения об органах государственного страхования в Украинской ССР». На протяжении 1970-х годов были введены новые виды социального страхования.

Наиболее значительный организационный и организационно-правовой импульс процесса создания негосударственных страховых организаций на территории бывшего СССР дали «Положение об акционерных обществах и обществах с ограниченной ответственностью», утвержденное 19 июля 1990 г. Советом Министров СССР и Постановление Совета Министров СССР «О мероприятиях по демонополизации народного хозяйства», принятая 16 августа 1990 г. Именно эти нормативные акты фактически положили конец монополии государства и ввели конкуренцию в страховое дело, которое разрешило конкурировать между собой государственным, акционерным, общественным и кооперативным организациям. Именно тогда началось развитие, хотя и слабое, негосударственного социального страхования.

С 1991 г., когда Украина стала независимым государством, начался процесс становления национального рынка страховых услуг. С того времени он проходил очень медленно и неравномерно. Приоритетным направлением для отечественных страховщиков стало имущественное страхование.

На сегодня базовыми актами для развития страхового рынка в Украине есть Закон Украины «О страховании» от 7 марта 1996 г., Закон Украины «О негосударственном пенсионном обеспечении» от 9 июля 2003 г., Распоряжение КМУ «Об утверждении Концепции развития страхового рынка до 2010 года» от 23 января 2005 г., ЗУ «О финансовых услугах и государственном регулировании ринка финансовых услуг» 12.06.2001 г., Указ Президента Украины «Об утверждении Концепции развития охраны здоровья населения» о 7.12.2000 г.и др. Розяснення мінюсту від 13.06.2012 «система недержавного пенсійного забезпечення»

Постепенно принимаются нормативные акты, которые касаются отдельных видов негосударственного социального обеспечения. Например, в сфере негосударственного пенсионного страхования следует определить Закон «О негосударственном пенсионном обеспечении» от 9 июля 2003 г.

Слабое развитие и несовершенство таких социально значащих видов страхования, как пенсионное и медицинское, сдерживает развитие не только страхового рынка, а и всей социальной сферы. Это также является существенным препятствием для вступления Украины в Европейский Союз.