- •1.Реалізація норм міжнародного права: поняття та стисла характеристика.
- •2.Реалізація норм міжнародного права: основні форми.
- •4.Виконання норм права: стисла характеристика, приклади.
- •5.Використання норм права як одна з форм імплементації.
- •6.Механізм імплементації норм міжнародного права: загальна характеристика.
- •7.Принципи імплементації норм міжнародного права.
- •8.Характеристика принципу імплементації норм міжнародного права Pacta sunt servanda.
- •9.Національний механізм імплементації міжнародно-правових норм.
- •10. Організаційно-правовий механізм імплементації міжнародно-правових норм.
- •11. Міжнародно-правовий механізм імплементації норм міжнародного права.
- •12. Конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •13. Тлумачення як структурний елемент конвенційного механізму імплементації міжнародно-правових норм.
- •15. Співвідношення міжнародного і національного права.
- •16. Міжнародна правова норма та форми її закріплення.
- •18. Імплементація міжнародних договорів: правове та організаційне забезпечення.
- •19. Адаптація національного права до законодавства Європейського Союзу.
- •21. Система міжнародних актів оон про права людини: стисла характеристика, контроль за їх виконанням.
- •22. Правове та організаційне забезпечення імплементації міжнародних актів оон про права людини.
- •23. Національна імплементація норм міжнародного морського права.
- •24. Національна імплементація норм міжнародних актів про охорону водних ресурсів.
- •25. Реалізація стандартів міжнародної морської організації в національному законодавстві України.
- •26. Порядок створення міжнародних організацій.
- •27. Принципи організації та діяльності міжнародних організацій.
- •28. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права.
- •29.Правосуб'єктність міжнародних організацій.
- •30. Універсальні міжнародні організації: поняття, приклади та особливості функціонування.
- •Оон преследует следующие цели:
- •Это международная региональная организация, объединяющая страны Европы. Устав Совета был подписан в Лондоне 5 мая 1949 г., вступил в силу 3 августа 1949 г.
- •41.Система органів снд та їх структура
- •42. Рада голів держав, голів урядів та міністрів снд: повноваження та функції.
- •43.Парламентська асамблея та Секретаріат снд.
- •44.Статус та функції Міжнародної морської організації.
- •45.Структура Міжнародної морської організації, порядок роботи її органів.
- •46.Статус та структура Міжнародної організації праці(моп).
- •47.Статус та структура Дунайської комісії.
- •48.Inmarsat: загальна характеристика, цілі й принципи діяльності.
- •49.Основні міжнародні документи, що регламентують діяльність inmarsat.
- •51.Передумови формування та розвитку альтернативних форм соціального захисту
- •52. Поняття та сутність альтернативного соціального страхування моряків.
- •53. Функції альтернативного соціального страхування моряків.
- •54. Принципи формування та діяльності альтернативних форм соціального страхування моряків.
- •55. Діяльність держав з міжнародно-договірної регламентації альтернативного соціального страхування моряків.
- •56. Міжнародна співпраця держав у сфері формування альтернативного соціального захисту моряків.
- •57.Міжнародно-правовий механізм реалізації альтернативних форм соціального захисту моряків.
- •58. Національно-правовий механізм реалізації альтернативних форм соціального захисту моряків.
- •59. Сучасний стан соціальної захищеності та проблема оподаткування прибутків моряків.
- •60. Правове регулювання місця моряків у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування.
- •61. Страхування судновласником членів екіпажу: мета, види.
- •62. Р&і клуби: правове регулювання та сутність діяльності.
- •63.Зобов’язання судновласника щодо цивільної відповідальності перед особами, що перебувають на борту судна.
- •64. Міжнародні стандарти моп щодо соціального захисту моряків.
- •65. Роль Конвенції моп про працю в морському судноплавстві 2006 р. У створенні системи соціального захисту моряків.
- •66. Недержавне пенсійне страхування: поняття, сутність, правове регулювання, участь моряків.
- •67. Елементи системи альтернативного соціального захисту моряків.
- •68. Державний контроль за діяльністю недержавних установ, діяльність яких пов'язана з альтернативним соціальним захистом.
- •69. Гарантії забезпечення діяльності недержавних установ, що проводять альтернативний соціальний захист моряків.
- •70. Сучасний стан пенсійного забезпечення моряків.
- •71. Особливості розвитку страхових та не страхових форм соціального захисту.
- •72. Плюси та мінуси іноземних соціальних систем.
- •73. Роль іноземного досвіду у формуванні національної системи альтернативного соціального захисту моряків.
- •74. Місце України в системі міжнародного регулювання альтернативного соціального страхування.
- •75. Становлення та розвиток системи соціального страхування в Україні.
- •76. Сучасний стан та правове регулювання альтернативного соціального страхування в Україні.
- •77. Перспективи соціального страхування в Україні.
- •78. Шляхи вдосконалення альтернативних форм соціального захисту моряків.
- •84.Сутність морської політики провідних морських держав сучасності.
- •85. Система нормативних актів, що регламентують правила поведінки суб'єктів національної морської політики.
- •87. Міжнародні нормативні акти як складові правового підгрунтя морської політики України.
- •88. Співвідношення національних і міжнародних нормативних актів як складових морської політики України.
- •89. Поняття та функції морської політики України.
- •90. Суб'єкти морської політики України: класифікація, функції.
- •91. Способи діяльності суб'єктів національної морської політики України.
- •92. Національні інтереси України у Світовому океані.
- •93. Мета національної морської політики України.
- •94. Загальні принципи національної морської політики України.
- •95. Зміст морської політики України у сфері територіальних інтересів.
- •98. Зміст морської політики України у сфері освоєння й збереження ресурсів і просторів Світового океану.
- •101. Податкові правовідносини та їх склад.
- •102. Принципи податкового права.
- •106. Правове забезпечення податку на доходи підприємств.
- •107. Правове забезпечення єдиного податку.
- •108. Правове забезпечення сільськогосподарського податку.
- •109. Правове забезпечення податку на додану вартість.
- •110. Правове забезпечення податкової звітності.
- •111. Статус платників податків.
- •112. Правовий інститут податкової ставки.
- •113. Правове забезпечення акцизів.
- •114. Види загальнодержавних зборів.
- •115. Правовий статус екологічних зборів.
- •116. Правовий статус рентних зборів.
- •117. Правове забезпечення місцевих податків. 118. Правове забезпечення місцевих зборів.
- •119. Правові механізми уникнення подвійного оподаткування.
- •120. Правові механізми оподаткування моряків.
- •121. Податкові правопорушення та провадження по ним.
- •122. Податкові пільги, податкові знижки та податковий кредит.
- •123. Кримінальна відповідальність у сфері оподаткування.
- •124. Адміністративна відповідальність у сфері оподаткування.
- •125. Міжнародне податкове право: джерела та принципи.
- •126. Правовідносини у сфері державного управління.
- •127. Принципи державного управління.
- •128. Правове забезпечення державного управління.
- •129. Суб’єктний склад державного управління.
- •130. Система органів виконавчої влади України.
- •131. Державне управління у судовій владі України.
- •132. Президент України у системі державного управління.
- •133. Уряд України у системі державного управління.
- •134. Центральні органи виконавчої влади у сфері державного управління.
- •135. Правове забезпечення державно-владного механізму.
- •136. Державний контроль у сфері державного управління.
- •137. Громадський контроль у сфері державного управління.
- •138. Народовладдя у державному управлінні.
- •139. Міжнародні стандарти державного управління.
- •140. Європейський досвід державного управління.
- •141. Державна служба та її види.
- •142. Служба в органах місцевого самоврядування.
- •143. Правовий статус державного службовця.
- •144. Державне управління у сфері державної служби.
- •145. Правове забезпечення адміністративної реформи.
- •154. Державне управління у правоохоронній сфері.
- •155. Державне управління у регіонах.
- •156. Делегування функцій державного управління.
- •157. Адміністративні правопорушення у сфері державної служби.
- •158. Дисциплінарна відповідальність державних службовців.
- •159. Взаємодія органів державної влади з громадським суспільством.
- •160. Взаємодія органів державної влади та місцевого самоуправління.
- •161. Суть, види та значення процесуальних документів у цивільних справах.
- •162. Загальна методика складання процесуальних документів особами, які беруть участь у справі.
- •163. Доведення і доказування у цивільному процесі та обставини, які не підлягають доказуванню (доведенню) та їх значення при складанні процесуальних документів.
- •164. Застосування аналогії закону, аналогії права та норм іноземного права при складанні процесуальних документів.
- •165. Загальна методика складання процесуальних документів судом.
- •166. Законність та обгрунтованість судових рішень (рішень, ухвал, постанов, судового наказу).
- •167. Суд першої інстранції: форма та зміст судових рішень
- •168. Суд першої інстанції: форма та зміст судових ухвал.
- •169. Процедура ухвалення та проголошення процесуальних документів судом.
- •170. Процесуальні документи суду на стадії відкриття провадження по справі.
- •171. Форма та зміст письмових зауважень осіб, що приймають участь у справі щодо неповноти чи неправильності фіксування судового засідання технічними засобами або у журналі судового засідання.
- •172. Форма і зміст процесуальних документів суду при відкладенні розгляду справи.
- •173. Форма та зміст процесуальних документів суду при зупинення провадження по справі.
- •2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
- •3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
- •174. Форма і зміст процесуальних документів суду при залишенні заяви без розгляду.
- •175. Форма і зміст процесуальних документів суду при закритті провадження по справі.
- •1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
- •176. Форма і зміст процесуальних документів суду про поновлення та відмову у поновленні пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.
- •177. Форма і зміст ухвали суду про визнання (затвердження) умов мирової угоди.
- •178. Форма і зміст ухвали суду про прийняття відмови стягувача від примусового виконання, про зміну способу виконання судового рішення, про розстрочку, відстрочку виконання судового рішення.
- •179. Зміст та форма процесуальних документів суду в апеляційному провадженні.
- •180. Зміст та форма процесуальних документів суду на стадії касаційного оскарження.
- •181. Зміст та форма процесуальних документів суду на стадії перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •182. Зміст та форма процесуальних документів осіб щодо надання дозволу на визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
- •184. Зміст та форма процесуальних документів суду щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
- •185. Зміст та форма заяви про відновлення втраченого судового провадження.
- •186. Зміст та форма ухвал суду про залишення без руху заяви про відновлення втраченого судового провадження.
- •187. Зміст та форма ухвал про відмову у відкритті провадження по справі.
- •190. Форма і зміст процесуальних документів осіб, які беруть участь у справі, у апеляційному провадженні.
- •191. Форма і зміст процесуальних документів осіб, які беруть участь у справі, у касаційному провадженні.
- •192. Форма і зміст процесуальних документів осіб, які беруть участь у справі, у провадженні у зв’язку з ново виявленими обставинами.
- •193.Поняття і значення терміну «корпорація».
- •194. Предмет корпоративного права.
- •195. Суб’єкти корпоративних правовідносин.
- •196. Корпоративні звичаї.
- •198.Корпоративний нормативний правовий акт та його види.
- •199. Вимоги до змісту та форми корпоративного нормативного акту.
- •200.Систематизація корпоративних нормативних актів.
- •201.Поняття та види корпоративної нормотворчості.
- •202.Поняття підприємництва, види підприємництва, організаційно-правові форми підприємництва.
- •203.Поняття юридичної особи та класифікація юридичних осіб.
- •204.Система юридичних осіб за Цивільним та Господарським кодексом.
- •205.Поняття та основні елементи організаційно-правової форми юридичної особи.
- •207.Загальна, спеціальна та виключна правоздатність юридичної особи.
- •208.Розширення та звуження об'єму правоздатності юридичної особи.
- •209. Національність юридичної особи.
- •210. Дієздатність та недієздатність юридичної особи.
- •211. Поняття та види органів управління юридичної особи.
- •212. Компетенція вищих органів юридичної особи.
- •213. Компетенція виконавчих органів юридичної особи.
- •214. Компетенція та порядок роботи наглядової ради.
- •215. Компетенція та порядок роботи ревізійної комісії.
- •216. Види існуючих структур органів управління юридичних осіб.
- •217. Деліктоздатність юридичної особи.
- •218. Залежна юридична особа.
- •219. Кримінальна відповідальність юридичної особи.
- •220. Поняття та зміст права на створення юридичної особи.
- •221. Фізичні та юридичні особи - засновники.
- •224. Стадії створення юридичної особи.
- •230. Визнання засновницьких документів недійсними.
- •231. Способи припинення, реорганізація юридичної особи
- •232. Підстави та порядок ліквідації юридичної особи
- •233. Види корпоративних прав
- •234. Особливості набуття та реалізації корпоративних прав акціонерами приватного та публічного акціонерного товариства.
- •237. Переважне право на придбання додаткових корпоративних прав.
- •238. Форма корпоративних прав
- •239. Особливості реалізації корпоративних прав держави.
- •240.Представництво учасників в корпоративних відносинах.
- •241.Поняття корпоративного управління.
- •242.Мета та функції корпоративного управління.
- •243.Розподіл прибутку корпорацій.
- •244.Корпоративні цінні папери.
- •245.Акції.
- •246.Дивіденди.
- •247.Корпоративне регулювання праці.
- •248.Регулювання часу відпочинку, встановлення режимів робочого часу.
- •249.Корпоративне регулювання заробітної плати.
- •250.Матеріальна відповідальність корпорацій перед працівниками і працівників перед корпорацією.
- •251. Відповідальність за порушення норм корпоративного права.
- •252. Захист корпоративних прав.
- •253. Становлення законодавства України про інтелектуальну власність.
- •254. Правова природа права інтелектуальної власності.
- •255. Поняття інтелектуальної власності та права інтелектуальної власності.
- •256. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •257. Зміст права інтелектуальної власності.
- •258. Система органів управління в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.
- •259. Поняття авторського права, суміжних права, сфера їх дії.
- •260. Виникнення та здійснення авторського права та суміжних прав.
54. Принципи формування та діяльності альтернативних форм соціального страхування моряків.
Можна виділити наступні принципи на яких ґрунтується АСС:
Принцип реалізації соціальної справедливості – його втілення в життя є одним з головних завдань соціальної держави. Цей принцип знаходить свою реалізацію за допомогою соціального забезпечення, державного і недержавного страхування.
2. Принцип рівності. Слід зазначити, що цей принцип досить вдало співвідноситься з першим принципом. Більш того, у поєднанні з ним, він складає відповідну системну єдність, бо свідчить про те, що незалежно від міста знаходження мігруючого працівника, останній має повне право на соціальну справедливість на рівні громадян, які мешкають в країні його перебування (має право на надання національного режиму, звичайно, з обмеженнями, що встановлені чинним законодавством відповідної держави).
3. Принцип особистої відповідальності побудований на тому, що особиста відповідальність кожного громадянина за схоронність свого добробуту, забезпечується його участю як у фінансуванні, так і в управлінні системою.
4. Принцип державного регулювання діяльності АФСС носить об’єктивний характер та детермінується тим, що держава відіграє важливу конституюючу роль в виникненні, становленні, функціонуванні та розвиткові таких форм. Вона легалізує їх шляхом нормування, регулює діяльність за недержавним страхуванням і нагляд його здійснення, а також розміри тарифів на послуги, які надаються.
5. Принцип особливої юрисдикції. Він витікає з того, що соціальне законодавство виділене в більшості розвинених країнах як самостійна сфера (Швейцарія, Велика Британія, Німеччина, США). В них воно включає відповідні положення Конституції (Основного Закону), конституцій федеральних утворень, зведення законів, що становлять Соціальний кодекс, інші законодавчі і нормативні акти різного рівня, які відносяться до соціальної сфери. Важливою частиною є підписані та ратифіковані міжнародно-правові акти, що становлять частину національного законодавства. Крім того, також існує та функціонує окрема система соціальних судів, де вирішуються конфлікти соціального характеру (деякі з соціальних конфліктів підпадають під юрисдикцію судів через трудові суперечки або адміністративні суди).
6. Принцип поєднання добровільності та обов'язковості. Слід зазначити, що в більшості держав світу перевага в досліджуваному процесі віддається принципу добровільності. Недержавне соціальне страхування базується на особистій зацікавленості фізичних та юридичних осіб та економічній вигідності для них. Цей принцип діє у тих державах, де законодавство не передбачає обов’язковість недержавного страхування. Водночас, обов’язковий характер АСС існує в економічно та соціально розвинутих державах із сформованою, ефективно працюючою системою соціального забезпечення і соціального страхування.
7. Принцип парафіскальності. Його можна краще всього проілюструвати на такому прикладі: система соціального страхування Німеччини відокремлена від держави в тому значенні, що держава не займається ні збором соціальних відрахувань, ні подальшим розподілом або перерозподілом цих засобів. Страхові внески поступають не в державну скарбницю, а у відповідні страхові каси (парафіски). Функція єдиного місця збору страхових внесків законодавчо покладена на лікарняні каси (органи обов'язкового медичного страхування). Поступаючи туди, фінансові кошти ведуться роздільно за п'ятьма видами соціального страхування.
8. Принцип екстериторіальності, який проявляється в тому, що договори у системі недержавного соціального страхування діють 24 години на добу, у будь-якому кутку планети. Виключення складає недержавне медичне страхування.
9. Принцип індивідуальності в АСС надає можливість підібрати таку програму соціального страхування, яка відповідає потребам, інтересам, можливостям особи відносно віку, стану здоров’я, фінансових можливостей та інших факторів. Крім того, тут має місце гнучка система зміни внесків, строків та суттєвих умов, що є необхідними для укладання договору.
Тлумачення зазначених вище принципів дає можливість сформувати та сформулювати основні положення концепції альтернативного соціального страхування.
Перше її положення полягає в тому, що АСС повинно визнаватися державою та ефективно впроваджуватися в життя. Причому, держава повинна робити це за допомогою відповідних заходів (організаційних, організаційно-правових), що спрямовані на легалізацію та легітимацію АСС.
Друге положення, і це має істотно значення для дослідження, яке проводиться, витікає з того, що зазначена вище поведінка держави щодо становлення та розвитку АСС обумовлена її міжнародно-правовими зобов’язаннями, що витікають з цілої низки підписаних нею основоположних міжнародних договорів, регламентуючих соціальні права людини та громадянина.
Третя позиція концепції міститься в тому, що по своїй архітектоніці, АСС повинно поділятися на види. Бо тільки такий видовий поділ допомагає найефективніше, раціональніше впроваджувати в життя недержавне соціальне страхування у відповідних сферах життєдіяльності. Більш того, забезпечення застрахованих за принципом спільності інтересів сприяє не тільки підвищенню ефективності соціального захисту, але й несе велике ідеологічне навантаження – допомагає широким верствам населення усвідомлювати таку форму соціального захисту.
Сутність четвертого положення концепції міститься в тому, що в основі поділу АСС на види повинно бути покладено конкретні соціальні ризики, як функціональна ознака захисту. Це, насамперед, буде сприяти утворенню більш досконалого фінансового механізму, а крім того, більш широкий перелік таких ризиків потенційно обумовлює й більш широке коло бажаючих прийняти участь в АСС.
Наступне, п’яте положення, полягає в необхідності сполучення та поєднання страхових принципів з елементами державного соціального регулювання. АСС з одного боку є страховою діяльністю, з іншого – діє у соціальній сфері, яка жорстко регулюється державою та входить в загальну систему соціального забезпечення населення. Діяльність органів, які здійснюють АСС, повинна проходити у строгій відповідності до спеціальних законодавчих актів.
Шоста позиція концепції вбачається в тому, що для побудови ефективно діючої системи АСС необхідна діяльність більш широкого кола суб’єктів, тобто як страхових, так й не страхових організацій (наприклад, банківських установ, пенсійних фондів та ін.).
Сьоме положення торкається термінової та екстериторіальної дії АСС, коли договори про недержавне страхування життя, окрім недержавного медичного страхування, діють 24 години на добу у будь-якому куточку планети.
Останнє, восьме положення, полягає в індивідуальності АСС, так як будь-яка програма з недержавного соціального забезпечення пристосовується під кожну особу окремо, з урахуванням усіх її побажань та особливостей.