215. Компетенція та порядок роботи ревізійної комісії.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори можуть обирати ревізійну комісію (ревізора). 

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства до 100 осіб може запроваджуватися посада ревізора або обиратися ревізійна комісія, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства більше 100 осіб може обиратися лише ревізійна комісія. 

Члени ревізійної комісії в акціонерних товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п'ять років. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором): 1) член наглядової ради; 2) член виконавчого органу; 3) корпоративний секретар; 4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності; 5) члени інших органів товариства.

Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.

Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу у випадках, передбачених цим Законом, статутом або внутрішніми положеннями товариства.

Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства. За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про: підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період; факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.

216. Види існуючих структур органів управління юридичних осіб.

Аналіз законодавства України дозволяє визначити декілька найбільш типових організаційних моделей управління. Кожна з них визначається за мінімально необхідною за законом кількістю органів та взаємозв’язком між ними. Найскладніша вона в акціонерних товариствах. Система органів містить щонайменше 4 ланки: 1) вищий орган - загальні збори акціонерів, 2) колегіальний виконавчий орган - правління, 3) одноосібний виконавчий орган - голова правління, 4) контрольний - ревізійну комісію. Відповідно до ст.46 ЗУ «Про господарські товариства» в товариствах, які мають понад 50 акціонерів обов'язково створюється також наглядова рада акціонерного товариства. В імперативному порядку законом визначено найменування органів та загальні засади їх діяльності. В силу цього в акціонерних товариствах не може не бути, наприклад, правління.

Як правило, чотирьохланкової моделі притримуються об'єднання громадян. Принагідно зазначимо, що ЗУ «Про громадські об’єднання» не визначає структури органів управління взагалі, що дає можливість самим об'єднанням визначатися і з назвою органів, і з їх компетенцією в залежності від характеру об"єднання.

Триланкова система органів характерна для товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю. Її відмінність від системи органів акціонерного товариства полягає у тому, що 1) не передбачено ради (нагядової ради) товариства; 2) виконавчий орган може бути як колегіальний - дирекція, так і одноосібний - директор. Таким чином, для цього виду товариств обов'язковим є створення щонайменше 3 органів: 1) вищого - збори учасників; 2) виконавчого - директор або дирекція, 3) контрольного - ревізійна комісія. Ця структура органів управління є найбільш універсальною і може застосовуватися в багатьох юридичних особах різних видів.

У повних та командитних товариствах застосовується дволанкова система органів управління. Відповідно до ст.68 Закону України «Про господарські товариства» ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Це дає підстави вважати, що вищим органом повного товариства є збори учасників, на яких ця згода і досягається. Виконавчим органом повного товариства можуть бути один, декілька або всі учасники які виступають від імені товариства. Якщо справи веде один або декілька учасників, обсяг їх повноважень визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників товариства. Кожен з учасників, який веде справи товариства вправі діяти самостійно. Тому коли декілька учасників наділені таким правом, то кожен з них є одноосібним виконавчим органом товариства. Особливістю управління в повних товариствах є те, що виконавчими органами можуть бути лише учасники, в тому числі юридичні особи. 

В командитних товариствах управління здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю. Якщо їх декілька, то для прийняття рішень необхідна їх спільна згода як і в повному товаристві. У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником самостійно.

Дволанкова система управління застосовується також в юридичних особах, заснованих іншими організаціями. Наприклад, в державних, комунальних, дочірніх підприємствах. Вищим органом таких юридичних осіб є їх засновник (інша юридична особа), а виконавчим - директор. В приватних підприємствах виконавчим органом може бути сам засновник. В такому випадку він виконує функції і вищого, і виконавчого органу. Це дає підстави вважати цю структуру управління одноланковою.