
- •1.Реалізація норм міжнародного права: поняття та стисла характеристика.
- •2.Реалізація норм міжнародного права: основні форми.
- •4.Виконання норм права: стисла характеристика, приклади.
- •5.Використання норм права як одна з форм імплементації.
- •6.Механізм імплементації норм міжнародного права: загальна характеристика.
- •7.Принципи імплементації норм міжнародного права.
- •8.Характеристика принципу імплементації норм міжнародного права Pacta sunt servanda.
- •9.Національний механізм імплементації міжнародно-правових норм.
- •10. Організаційно-правовий механізм імплементації міжнародно-правових норм.
- •11. Міжнародно-правовий механізм імплементації норм міжнародного права.
- •12. Конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •13. Тлумачення як структурний елемент конвенційного механізму імплементації міжнародно-правових норм.
- •15. Співвідношення міжнародного і національного права.
- •16. Міжнародна правова норма та форми її закріплення.
- •18. Імплементація міжнародних договорів: правове та організаційне забезпечення.
- •19. Адаптація національного права до законодавства Європейського Союзу.
- •21. Система міжнародних актів оон про права людини: стисла характеристика, контроль за їх виконанням.
- •22. Правове та організаційне забезпечення імплементації міжнародних актів оон про права людини.
- •23. Національна імплементація норм міжнародного морського права.
- •24. Національна імплементація норм міжнародних актів про охорону водних ресурсів.
- •25. Реалізація стандартів міжнародної морської організації в національному законодавстві України.
- •26. Порядок створення міжнародних організацій.
- •27. Принципи організації та діяльності міжнародних організацій.
- •28. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права.
- •29.Правосуб'єктність міжнародних організацій.
- •30. Універсальні міжнародні організації: поняття, приклади та особливості функціонування.
- •Оон преследует следующие цели:
- •Это международная региональная организация, объединяющая страны Европы. Устав Совета был подписан в Лондоне 5 мая 1949 г., вступил в силу 3 августа 1949 г.
- •41.Система органів снд та їх структура
- •42. Рада голів держав, голів урядів та міністрів снд: повноваження та функції.
- •43.Парламентська асамблея та Секретаріат снд.
- •44.Статус та функції Міжнародної морської організації.
- •45.Структура Міжнародної морської організації, порядок роботи її органів.
- •46.Статус та структура Міжнародної організації праці(моп).
- •47.Статус та структура Дунайської комісії.
- •48.Inmarsat: загальна характеристика, цілі й принципи діяльності.
- •49.Основні міжнародні документи, що регламентують діяльність inmarsat.
- •51.Передумови формування та розвитку альтернативних форм соціального захисту
- •52. Поняття та сутність альтернативного соціального страхування моряків.
- •53. Функції альтернативного соціального страхування моряків.
- •54. Принципи формування та діяльності альтернативних форм соціального страхування моряків.
- •55. Діяльність держав з міжнародно-договірної регламентації альтернативного соціального страхування моряків.
- •56. Міжнародна співпраця держав у сфері формування альтернативного соціального захисту моряків.
- •57.Міжнародно-правовий механізм реалізації альтернативних форм соціального захисту моряків.
- •58. Національно-правовий механізм реалізації альтернативних форм соціального захисту моряків.
- •59. Сучасний стан соціальної захищеності та проблема оподаткування прибутків моряків.
- •60. Правове регулювання місця моряків у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування.
- •61. Страхування судновласником членів екіпажу: мета, види.
- •62. Р&і клуби: правове регулювання та сутність діяльності.
- •63.Зобов’язання судновласника щодо цивільної відповідальності перед особами, що перебувають на борту судна.
- •64. Міжнародні стандарти моп щодо соціального захисту моряків.
- •65. Роль Конвенції моп про працю в морському судноплавстві 2006 р. У створенні системи соціального захисту моряків.
- •66. Недержавне пенсійне страхування: поняття, сутність, правове регулювання, участь моряків.
- •67. Елементи системи альтернативного соціального захисту моряків.
- •68. Державний контроль за діяльністю недержавних установ, діяльність яких пов'язана з альтернативним соціальним захистом.
- •69. Гарантії забезпечення діяльності недержавних установ, що проводять альтернативний соціальний захист моряків.
- •70. Сучасний стан пенсійного забезпечення моряків.
- •71. Особливості розвитку страхових та не страхових форм соціального захисту.
- •72. Плюси та мінуси іноземних соціальних систем.
- •73. Роль іноземного досвіду у формуванні національної системи альтернативного соціального захисту моряків.
- •74. Місце України в системі міжнародного регулювання альтернативного соціального страхування.
- •75. Становлення та розвиток системи соціального страхування в Україні.
- •76. Сучасний стан та правове регулювання альтернативного соціального страхування в Україні.
- •77. Перспективи соціального страхування в Україні.
- •78. Шляхи вдосконалення альтернативних форм соціального захисту моряків.
- •84.Сутність морської політики провідних морських держав сучасності.
- •85. Система нормативних актів, що регламентують правила поведінки суб'єктів національної морської політики.
- •87. Міжнародні нормативні акти як складові правового підгрунтя морської політики України.
- •88. Співвідношення національних і міжнародних нормативних актів як складових морської політики України.
- •89. Поняття та функції морської політики України.
- •90. Суб'єкти морської політики України: класифікація, функції.
- •91. Способи діяльності суб'єктів національної морської політики України.
- •92. Національні інтереси України у Світовому океані.
- •93. Мета національної морської політики України.
- •94. Загальні принципи національної морської політики України.
- •95. Зміст морської політики України у сфері територіальних інтересів.
- •98. Зміст морської політики України у сфері освоєння й збереження ресурсів і просторів Світового океану.
- •101. Податкові правовідносини та їх склад.
- •102. Принципи податкового права.
- •106. Правове забезпечення податку на доходи підприємств.
- •107. Правове забезпечення єдиного податку.
- •108. Правове забезпечення сільськогосподарського податку.
- •109. Правове забезпечення податку на додану вартість.
- •110. Правове забезпечення податкової звітності.
- •111. Статус платників податків.
- •112. Правовий інститут податкової ставки.
- •113. Правове забезпечення акцизів.
- •114. Види загальнодержавних зборів.
- •115. Правовий статус екологічних зборів.
- •116. Правовий статус рентних зборів.
- •117. Правове забезпечення місцевих податків. 118. Правове забезпечення місцевих зборів.
- •119. Правові механізми уникнення подвійного оподаткування.
- •120. Правові механізми оподаткування моряків.
- •121. Податкові правопорушення та провадження по ним.
- •122. Податкові пільги, податкові знижки та податковий кредит.
- •123. Кримінальна відповідальність у сфері оподаткування.
- •124. Адміністративна відповідальність у сфері оподаткування.
- •125. Міжнародне податкове право: джерела та принципи.
- •126. Правовідносини у сфері державного управління.
- •127. Принципи державного управління.
- •128. Правове забезпечення державного управління.
- •129. Суб’єктний склад державного управління.
- •130. Система органів виконавчої влади України.
- •131. Державне управління у судовій владі України.
- •132. Президент України у системі державного управління.
- •133. Уряд України у системі державного управління.
- •134. Центральні органи виконавчої влади у сфері державного управління.
- •135. Правове забезпечення державно-владного механізму.
- •136. Державний контроль у сфері державного управління.
- •137. Громадський контроль у сфері державного управління.
- •138. Народовладдя у державному управлінні.
- •139. Міжнародні стандарти державного управління.
- •140. Європейський досвід державного управління.
- •141. Державна служба та її види.
- •142. Служба в органах місцевого самоврядування.
- •143. Правовий статус державного службовця.
- •144. Державне управління у сфері державної служби.
- •145. Правове забезпечення адміністративної реформи.
- •154. Державне управління у правоохоронній сфері.
- •155. Державне управління у регіонах.
- •156. Делегування функцій державного управління.
- •157. Адміністративні правопорушення у сфері державної служби.
- •158. Дисциплінарна відповідальність державних службовців.
- •159. Взаємодія органів державної влади з громадським суспільством.
- •160. Взаємодія органів державної влади та місцевого самоуправління.
- •161. Суть, види та значення процесуальних документів у цивільних справах.
- •162. Загальна методика складання процесуальних документів особами, які беруть участь у справі.
- •163. Доведення і доказування у цивільному процесі та обставини, які не підлягають доказуванню (доведенню) та їх значення при складанні процесуальних документів.
- •164. Застосування аналогії закону, аналогії права та норм іноземного права при складанні процесуальних документів.
- •165. Загальна методика складання процесуальних документів судом.
- •166. Законність та обгрунтованість судових рішень (рішень, ухвал, постанов, судового наказу).
- •167. Суд першої інстранції: форма та зміст судових рішень
- •168. Суд першої інстанції: форма та зміст судових ухвал.
- •169. Процедура ухвалення та проголошення процесуальних документів судом.
- •170. Процесуальні документи суду на стадії відкриття провадження по справі.
- •171. Форма та зміст письмових зауважень осіб, що приймають участь у справі щодо неповноти чи неправильності фіксування судового засідання технічними засобами або у журналі судового засідання.
- •172. Форма і зміст процесуальних документів суду при відкладенні розгляду справи.
- •173. Форма та зміст процесуальних документів суду при зупинення провадження по справі.
- •2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
- •3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
- •174. Форма і зміст процесуальних документів суду при залишенні заяви без розгляду.
- •175. Форма і зміст процесуальних документів суду при закритті провадження по справі.
- •1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
- •176. Форма і зміст процесуальних документів суду про поновлення та відмову у поновленні пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.
- •177. Форма і зміст ухвали суду про визнання (затвердження) умов мирової угоди.
- •178. Форма і зміст ухвали суду про прийняття відмови стягувача від примусового виконання, про зміну способу виконання судового рішення, про розстрочку, відстрочку виконання судового рішення.
- •179. Зміст та форма процесуальних документів суду в апеляційному провадженні.
- •180. Зміст та форма процесуальних документів суду на стадії касаційного оскарження.
- •181. Зміст та форма процесуальних документів суду на стадії перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •182. Зміст та форма процесуальних документів осіб щодо надання дозволу на визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
- •184. Зміст та форма процесуальних документів суду щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
- •185. Зміст та форма заяви про відновлення втраченого судового провадження.
- •186. Зміст та форма ухвал суду про залишення без руху заяви про відновлення втраченого судового провадження.
- •187. Зміст та форма ухвал про відмову у відкритті провадження по справі.
- •190. Форма і зміст процесуальних документів осіб, які беруть участь у справі, у апеляційному провадженні.
- •191. Форма і зміст процесуальних документів осіб, які беруть участь у справі, у касаційному провадженні.
- •192. Форма і зміст процесуальних документів осіб, які беруть участь у справі, у провадженні у зв’язку з ново виявленими обставинами.
- •193.Поняття і значення терміну «корпорація».
- •194. Предмет корпоративного права.
- •195. Суб’єкти корпоративних правовідносин.
- •196. Корпоративні звичаї.
- •198.Корпоративний нормативний правовий акт та його види.
- •199. Вимоги до змісту та форми корпоративного нормативного акту.
- •200.Систематизація корпоративних нормативних актів.
- •201.Поняття та види корпоративної нормотворчості.
- •202.Поняття підприємництва, види підприємництва, організаційно-правові форми підприємництва.
- •203.Поняття юридичної особи та класифікація юридичних осіб.
- •204.Система юридичних осіб за Цивільним та Господарським кодексом.
- •205.Поняття та основні елементи організаційно-правової форми юридичної особи.
- •207.Загальна, спеціальна та виключна правоздатність юридичної особи.
- •208.Розширення та звуження об'єму правоздатності юридичної особи.
- •209. Національність юридичної особи.
- •210. Дієздатність та недієздатність юридичної особи.
- •211. Поняття та види органів управління юридичної особи.
- •212. Компетенція вищих органів юридичної особи.
- •213. Компетенція виконавчих органів юридичної особи.
- •214. Компетенція та порядок роботи наглядової ради.
- •215. Компетенція та порядок роботи ревізійної комісії.
- •216. Види існуючих структур органів управління юридичних осіб.
- •217. Деліктоздатність юридичної особи.
- •218. Залежна юридична особа.
- •219. Кримінальна відповідальність юридичної особи.
- •220. Поняття та зміст права на створення юридичної особи.
- •221. Фізичні та юридичні особи - засновники.
- •224. Стадії створення юридичної особи.
- •230. Визнання засновницьких документів недійсними.
- •231. Способи припинення, реорганізація юридичної особи
- •232. Підстави та порядок ліквідації юридичної особи
- •233. Види корпоративних прав
- •234. Особливості набуття та реалізації корпоративних прав акціонерами приватного та публічного акціонерного товариства.
- •237. Переважне право на придбання додаткових корпоративних прав.
- •238. Форма корпоративних прав
- •239. Особливості реалізації корпоративних прав держави.
- •240.Представництво учасників в корпоративних відносинах.
- •241.Поняття корпоративного управління.
- •242.Мета та функції корпоративного управління.
- •243.Розподіл прибутку корпорацій.
- •244.Корпоративні цінні папери.
- •245.Акції.
- •246.Дивіденди.
- •247.Корпоративне регулювання праці.
- •248.Регулювання часу відпочинку, встановлення режимів робочого часу.
- •249.Корпоративне регулювання заробітної плати.
- •250.Матеріальна відповідальність корпорацій перед працівниками і працівників перед корпорацією.
- •251. Відповідальність за порушення норм корпоративного права.
- •252. Захист корпоративних прав.
- •253. Становлення законодавства України про інтелектуальну власність.
- •254. Правова природа права інтелектуальної власності.
- •255. Поняття інтелектуальної власності та права інтелектуальної власності.
- •256. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •257. Зміст права інтелектуальної власності.
- •258. Система органів управління в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.
- •259. Поняття авторського права, суміжних права, сфера їх дії.
- •260. Виникнення та здійснення авторського права та суміжних прав.
41.Система органів снд та їх структура
СНГ было основано главами БССР, РСФСР и Украины путём подписания 8 декабря 1991 года в Вискулях (Беловежская пуща) подБрестом (Беларусь) «Соглашения о создании Содружества Независимых Государств» (известно в СМИ как Беловежское соглашение).
Организационная структура Содружества довольно сложна. Главными органами СНГ являются: Совет глав государств, Совет глав правительств, Совет министров иностранных дел, Координационно-консультативный комитет, Совет министров обороны, Совет командующих Пограничными войсками, Экономический суд.
Кроме того, в рамках СНГ действует много вспомогательных органов — Межгосударственный банк, Межгосударственный совет по космосу, Консультативный совет по труду, миграции и социальной защите населения государств — участников СНГ и др.Государства назначают своих постоянных полномочных представителей при уставных и иных органах Содружества. Представители аккредитуются при Координационно-консультативном комитете Содружества; круг их полномочий в принципе не отличается от полномочий представителей государств при других международных организациях.
Местопребывание Исполнительного секретариата СНГ — г. Минск.
Совет глав государств – высший орган Содружества. В Совете представлены все члены СНГ. Совет собирается на заседания два раза в год и решает принципиальные вопросы, связанные с деятельностью государств СНГ в области их общих интересов. В сфере обеспечения международной безопасности Совет правомочен в любой стадии спора между государствами — членами Содружества, продолжение которого могло бы угрожать поддержанию мира и правопорядка, рекомендовать сторонам процедуру и методы урегулирования конфликта.
Совет глав правительств – состоит из руководителей правительств государств — членов Содружества и координирует сотрудничество органов исполнительной власти стран СНГ в экономической, социальной и иных областях. Совет созывается на заседания четыре раза в год. Порядок работы Совета глав государств и Совета глав правительств регулируется Правилами процедуры. Решения в этих органах принимаются с общего согласия — консенсусом.
Совет министров иностранных дел – действует на основании Устава СНГ и Положения о Совете министров иностранных дел государств — членов СНГ 1993 г. Членами Совета являются министры иностранных дел всех государств — членов СНГ. В функции Совета входят: осуществление координации внешнеполитической деятельности стран СНГ; организация реализации решений Совета глав государств и Совета глав правительств; обеспечение взаимодействия дипломатических служб государств СНГ; укрепление связей СНГ с ООН и другими международными организациями.При Совете организована Постоянная консультативная комиссия по миротворческой деятельности.
Координационно-консультативный комитет является постоянно действующим исполнительным и координирующим органом СНГ. Комитет состоит из полномочных представителей стран СНГ (по два от каждого государства), Координатора комитета, назначаемого Советом глав государств. Оперативное руководство Комитетом осуществляет Председатель. При Комитете имеется Секретариат, возглавляемый Координатором — заместителем Председателя Комитета. Место пребывания Комитета — г. Минск.
Совет министров обороны(Органом Совета глав государств по вопросам военной политики и военного строительства государств — членов СНГ является Совет министров обороны. Деятельность Совета подробно регламентируется Уставом СНГ и Соглашением о Положении о Совете министров обороны государств — участников СНГ 1993 г. В состав Совета входят министры обороны государств — членов СНГ, Главнокомандующий Объединенными Вооруженными Силами Содружества (ОВСС) и начальник штаба ОВСС. Возглавляет Совет Главнокомандующий ОВСС.)
Главное командование Объединенных Вооруженных Сил СНГ В рамках СНГ создаются Объединенные Вооруженные Силы Содружества. Руководство Вооруженными Силами, а также группами военных наблюдателей и коллективными силами по поддержанию мира в Содружестве осуществляет Главное командование ОВСС. Главное командование состоит из Главнокомандующего, его первого заместителя — начальника штаба, заместителей и других должностных лиц.
Совет командующих Пограничными войсками является органом Совета глав государств по вопросам охраны внешних границ государств — членов СНГ и состоит из руководителей их пограничных служб.
Межгосударственный экономический комитет состоит из заместителей глав правительств и организует реализацию решений Совета глав государств и Совета глав правительств, заключенные в рамках СНГ международные договоры.
Межгосударственный банк организует платежный оборот и клиринговые расчеты между государствами — членами СНГ.
Экономический суд СНГ. В целях обеспечения единообразного применения соглашения государств Содружества создан Экономический суд СНГ, который не является органом Совета глав государств, а занимает самостоятельное положение. Деятельность Суда регламентирована Уставом СНГ и Положением об Экономическом суде СНГ 1992 г. К ведению Суда относится разрешение межгосударственных экономических споров:возникающих при исполнении экономических обязательств, предусмотренных соглашениями, решениями органов Содружества;о соответствии нормативных и других актов государств СНГ принятым по экономическим вопросам соглашениям и иным актам Содружества и т.д.
Споры рассматриваются в Суде по заявлению заинтересованных государств, а также органов Содружества.Суд также осуществляет толкование применения актов Содружества и законодательства бывшего Союза ССР.Суд образуется из равного числа судей от каждого государства-участника. Судьи избираются (назначаются) каждым государством в порядке, установленном для судей высших арбитражных (хозяйственных) судов, сроком на 10 лет. Председатель Суда и его заместители избираются судьями на пять лет и утверждаются Советом глав государств.
Высшим коллегиальным органом Экономического суда является Пленум, состоящий из всех судей Суда, а также председателей высших арбитражных (хозяйственных) судов государств Содружества. Пленум рассматривает жалобы на решения Суда, принимает рекомендации по обеспечению единообразной практики применения актов СНГ, разрабатывает предложения по устранению коллизий в законодательстве стран СНГ.
Местопребывание Суда — г. Минск.
Комиссия по правам человека является консультативным органом Содружества и наблюдает за выполнением обязательств по правам человека в рамках СНГ. Комиссия состоит из представителей государств — членов СНГ и находится в г. Минске.
Межпарламентская Ассамблея.(Конвенция о Межпарламентской Ассамблее 1995 г. определила ее как межгосударственный орган СНГ)состоит из парламентских делегаций стран СНГ. Ассамблея проводит межпарламентские консультации, разрабатывает совместные предложения в сфере деятельности парламентов. Место пребывания Ассамблеи — г. Санкт-Петербург.
Обобщая изложенное, можно сделать следующий вывод: с точки зрения международного права Содружество Независимых Государств представляет собой региональную международную организацию, обладающую определенной спецификой.