185. Зміст та форма заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Заява за підсудністю подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Заява викладається у письмовій формі, у заяві повинно бути зазначено:

- про відновлення якого саме провадження просить заявник - N справи, вид провадження;

- чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження;

- якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник;

- хто конкретно і в якості кого брав участь у справі;

- місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;

- що відомо заявнику про обставини втрати провадження;

- про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них;

- поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;

- для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви додаються документи (наприклад, рішення, ухвали, судові повістки або повідомлення, інші документи, які вказують на наявність судової справи і збереглися у заявника) або їх копії. Посвідчення в установленому законом порядку копій таких документів не обов'язкове.

186. Зміст та форма ухвал суду про залишення без руху заяви про відновлення втраченого судового провадження.

За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі повністю або в частині. Таке рішення повинно відповідати загальним вимогам, що ставляться до рішення суду.

Рішення суду складається з:

1) вступної частини із зазначенням:часу та місця його ухвалення;найменування суду, що ухвалив рішення;прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням:узагальненого викладу позиції відповідача;пояснень осіб, які беруть участь у справі;інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат;

Приймаючи рішення про відновлення втраченого судового провадження, суд не вправі оцінювати законність та обґрунтованість відновленого рішення суду чи ухвали суду про закриття провадження у справі.

Якщо на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд дійде висновку, що таких матеріалів недостатньо для точного відновлення втраченого судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття розгляду справи про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, про їх право на повторне звернення із такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Для вирішення заяви про відновлення судового провадження не впливає строк його зберігання, за винятком звернення з такою заявою з метою виконання рішення, якщо строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився і судом не поновлений.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Особливістю справ про відновлення втраченого судового провадження є положення, за яким заявник звільняється від оплати судових витрат. Судові витрати відшкодовуються заявником лише у випадку, якщо буде встановлено, що він подав завідомо неправдиву заяву, у якій навмисно повідомленні суду дані, про неправильність яких заявник знав. Але зазначення заявником у заяві неправдивих відомостей в наслідок власної помилки, без наміру введення суду в оману, не тягне застосування правових наслідків стягнення з нього судових витрат.