2. Хроматографування

Методика нанесення проби та стандартних розчинів й хроматографування така ж, як у попередній роботі. Оскільки розчини вихідних речовин є водяними, а швидкість випаровування води порівняно низька, зверніть особливу увагу на висушування крапель вихідних розчинів, що нанесені на стартову лінію. Корисно підігріти вихідні плями у теплому повітрі. Об’єми всіх розчинів дорівнюють 5 мкл. Елюентом є суміш льодяної оцтової кислоти з водою та бутанолом, у об’ємному відношенні 1:1:3. Коли фронт просунеться на  15 см, процес припиніть, пластинку висушіть при 100-105 ^оС протягом 15 хв. Плями переведіть у забарвлені, оприскуючи пластинку розчином нінгідрину. Порівнюючи R_f для стандартів та об’єкту, зробіть висновок про якісний склад останнього.

7. Біологічні та біохімічні методи аналізу

Біологічні методи аналізу базуються на тому, що для життєдіяльності; росту, розмноження й взагалі нормального функціонування живих істот необхідне середовище певного хімічного складу. При зміні цього складу, наприклад, при виключенні з середовища якого-небудь компонента або введенні додаткової (яку визначають) сполуки, організм через якийсь час, іноді практично відразу, подає відповідний сигнал. Установлення зв’язку характеру або інтенсивності відповідного сигналу організму з кількістю введеного в середовище або видаленого з середовища компонента існує для його виявлення й визначення.

Діапазон вмістів, що визначають біологічними методами залежить від спрямованості й тривалості впливу хімічної сполуки на організм, температури й рн середовища, рівня організації індикатрного організму, його індивідуальних, вікових, статевих особливостей. У таблиці 2 наведено приклади визначення сполук біологічними методами.

Водних безхребетних − ракоподібних (найчастіше рачків, дафній) − широко застосовують для оцінки санітарно-гігієнічного стану вод. Як аналітичний сигнал у цьому випадку використовують деякі фізіологічні показники: виживаність, частоту руху ніжок, період скорочення серця (у дафній), забарвлення тіл загиблих організмів і т. д.

До біохімічних методів відносять методи, засновані на використанні процесів, що відбуваються за участю біологічних компонентів (ферментів, антитіл і т. п.). Аналітичним сигналом при цьому найчастіше є або початкова швидкість процесу, або кінцева концентрація одного з продуктів реакції, яку визначають будь-яким інструментальним методом (спектрофотометричним, люмінесцентним, електрохімічним і т. д.).

Серед різновидів біохімічних методів хімічного аналізу часто використовують ферментативні й імунохімічні.

таблиця 1

Приклади використання біологічних методів для визначення різних сполук

Індикаторний організм	Сполука, яку визначають	Cmin, P = 0,95
Мікроорганізми		мкг/мл
Цвілеві гриби	Hg (II)	0,02
	Cd (ІІ)	04
	Tl (I)	5
	Zn (II)	0,01
	Сu (II)	0,001
	Мп (II)	0,0002
	Fe (II,III)	0,002
	Haso32-	100
	Cro42-	10
Дріжджі	Ефіри тиосульфокислот	1нг
	Елементоорганічні сполуки РЬ(ІІ), Sn(II)	3 нг — 4мкг
Світні бактерії	АТФ	10-17— 10-15 М
Безхребетні		мкг/мл
Інфузорії	Ag (I) Hg (II) Cu (II) Фурфурол, формальдегід	0,01 0,05 0,1 0,05
Личинки комарів	Пестициди	0,006-5
Хребетні		нг/мл
Амфібії	Сu (II)	0,06

Ферментативні методи засновані на використанні реакцій, що каталізуються ферментами − біологічними каталізаторами, що виділяються високою активністю й вибірковістю дії. У таблиці 3 наведено приклади використання ферментів для визначення їх субстратів (I) і інгібіторів (II).

Імунохімічні методи аналізу (ІХА) засновані на специфічному зв’язуванні сполуки, що визначають − антигену відповідними антитілами (специфічними білками крові, що утворюються в результаті імунологічних процесів, спрямованих на видалення з організму антигенів − генетично чужих тіл).

Визначення малих концентрацій комплексу антиген-антитіло, що утворюється в розчині, стає можливим, якщо в один з вихідних компонентів реакційної системи (антиген або антитіло) увести мітку, яка легко детектується відповідним високочутливим інструментальним методом.

Найчастіше в ІХА використовують ізотопні, флуоресцентні, ферментні, парамагнітні мітки, що підвищують чутливість імунохімічних методів у мільйони раз, а час аналізу скорочується до декількох годин.

Таблиця 2