4.4. Станум (іі) та станум (іv)

4.4.1. Осадження Sn(OH)₂(s) та Sn(OH)₄(s), їх амфотерність. В окремих пробірках до солянокислих розчинів SnCl₂ та SnCl₄ додайте розчин із с(NaOH) = 6 моль/л до виділення білих осадів. Поділіть кожну з суспензій на дві частини, осади відокремте на центрифузі. Перевірте їх розчинність у кислоті та лузі. Запишіть рівняння реакцій, враховуючи, що у вихідних розчинах станум знаходиться в аніонних хлорокомплексах.

4.4.2. Відновні властивості станума (ІІ). (а) Відновлення бісму­ту (ІІІ). До 2 крапель розчину SnCl₂ додайте по краплях розчин із с(NaOH) = 6 моль/л, поки осад, що виділився, не розчиниться. В окремій пробірці, змішуючи розчини Bi(NO₃)₃ та NaOH, отримайте осад Bi(OH)₃(s). Змішайте вміст пробірок, відзначте колір осаду.

Запишіть рівняння реакцій перетворення стануму (ІІ) та бісмуту (ІІІ) у відповідні гідроксокомплекси та осад гідроксиду, а також окисно-відновні реакції у лужному середовищі.

(б) Відновлення (NH₄)₃[PMо₁₂O₄₀], тетрадека‑оксододекамолібдо­фосфату (VI) триамонію. До 2 крапель розчину NaHPO₄ додайте 10 крапель молібденової рідини (розчину (NH₄)₂MоO₄ у азотній кислоті). Після того, як склад пробірки охолодиться, розведіть його, додавши 2 мл дистильованої води, й по краплях додайте розчин SnCl₂. З’являється колоїдна «молібденова синь», що містить молібден у різних ступенях окиснення.

Що легше відновлюється: молібден (VI) у вихідній солі або у гетерополікіслотах?

4.4.3. Відновлення стануму (VI). У 2 пробірки внесіть по 5 крапель розчину SnCl₄ і по 2-3 краплі розчину з с(HCl) = 12 моль/л. В одну з пробірок вмістіть шматочок металевого цинку, а в другу − заліза. Обидва розчини випробуйте на присутність стануму (II) за однією з вивчених Вами реакцій.

Запишіть рівняння реакцій відновлення хлорокомплексів стануму (VI) й обчисліть їх умовні lg K’.

4.4.4. Мікрокристалоскопічна реакція. На ретельно вимите предметне скло мікроскопа нанесіть краплю розчину з с(SnCl4) = = 3 моль/л, додайте краплю розчину з с(NH3) = 3 моль/л й краплю розчину з с(НCl) = 2 моль/л. Предметне скло обережно нагрійте, поки не з’явиться облямівка навколо розчину, SnCl4 + 2 NH4+ + 2 Cl‑   (NH4)2SnCl6 (s). Зразок охолодіть, поставте на предметний столик мікроскопу, вста­новіть збільшення у межах 56 й спостерігайте візуально (можлива фоторегістрація). На фото подано кристали: (а) – через 10 хв. після початку кристалізації; (б) – те ж після 20 хв.; (в) – те ж після 30 хв.

4.4.5. Реакція стануму (VI) з дитіолом. До 2 крапель розчину SnCl₄ в пробірку додайте краплю розчину з с(HCl) = 12 моль/л і по 3 краплі розчину дитіолу. Відзначте колір розчину, обумовлений сполукою

4.4.6. Забарвлення полум’я. У чашку внесіть 1-2 краплі розчину солі станума у будь-якому окисному стані, додайте 5-6 крапель розчину з с(HCl) = 12 моль/л й шматочок металевого цинку. У велику пробірку налийте водопровідної води як охолоджуючого засобу. У рідину, що знаходиться в чашці, встроміть дно пробірки і внесіть на деякий час у безбарвне полум’я газового пальника. На дні пробірки з’являються вогники волошково-синього кольору, що бігають. Слід вносити пробірку в кінець полум’я, неглибоко. Заощаджуйте час, інакше весь станум відновиться до метала продуктами неповного згорання газу й ефект зникне.

Таблиця 10