7.2. Кадмій (іі)

7.2.1. Осадження Cd(OH)₂(s) та його властивості. До 2-3 крапель розчину Cd(NO₃)₂ прилийте 2-3 краплі розчину з с(NаОH) = 6 моль/л. Осад розділіть на 2 частини, промийте дистильованою водою. Додайте до першої частини розчин із с(НNО₃) = 3 моль/л, до другої − аміачно-амонійний буфер.

Запишіть рівняння реакцій, знайдіть відповідні lg K. Побудуйте КЛД для системи Cd(OH)₂(s) – рH. Чи можна в умовах відокремлення 3-ї групи катіонів вважати Cd(OH)₂(s) за помітно амфотерний?

7.2.2. Реакція з триспіридилзалізо (ІІ) іодидом. У центрифужну пробірку внесіть краплю розчину триспіридилферум (ІІ) іодиду, поверх неї краплю слабко кислого, нейтрального або аміачного розчину, що містить Cd²⁺. Осад, що утворюється, відокремте на центрифузі, не перемішуючи розчину.

Запишіть рівняння реакцій. Із великим аніоном CdІ₄^‑, продуктом іонів кадмію й іодиду, утворює осад великий катіон реагенту, FeDip₃²⁺ (де символом Dip позначено нейтральний ліганд , ’ – дипіридил.

7.3. Нікол (ІІ)

7.3.1. Осадження Nі(OH)₂(s) та його властивості. До 1-2 крапель розчину Nі(NO₃)₂ додайте 1-2 краплі розчину з с(NаОH) = 6 моль/л. Із осадом виконайте такі ж операції, що й з гідроксидом кадмію у п. 7.2.1.

Запишіть рівняння реакцій, знайдіть відповідні lg K. Побудуйте КЛД для системи Nі(OH)₂(s) – рH. Чи можна вважати за помітно амфотерний Nі(OH)₂(s) в умовах відокремлення 3-ї групи катіонів?

7.3.2. Реакція Чугаєва. До 1-2 крапель розчину Nі(NO₃)₂ додайте 3 краплі розчину з с(NH₃) = 3 моль/л, декілька кристаликів винної кислоти або її солі (тартрату) й 2-3 краплі спиртового розчину диметилгліоксиму (дивись дослід 6.1.2).

Запишіть рівняння реакції осадження внутрішньокомплексної солі, знайдіть відповідний lg K. Яку реакцію феруму (ІІІ), домішки якого є можливими у системі, маскують тартрати?

7.4. Кобальт (іі)

7.4.1. Осадження Со(OH)₂(s), Со(OH)₃(s) та їх властивості. У 3 пробірки вмістіть по 2 краплі розчину Со(NO₃)₂, у першу з них додайте краплю розчину з с(NаОH) = 6 моль/л, спостерігаючи за зміною забарвлення осаду.

У 1‑й пробірці перевірте розчинність рожевого осаду Со(OH)₂(s) у розчині із с(НNО₃) = 3 моль/л. У 2‑у додайте краплю розчину Н₂О₂, потім 2-3 краплі розчину з с(NаОH) = 6 моль/л. Перевірте розчинність Со(OH)₃(s) у розчині з с(НNО₃) = 3 моль/л. У 3‑ю прилийте по краплях амоніачно-амонійний буфер, поки забарвлення не перестане змінюватись.

Знайдіть lg K реакцій розчинення Со(OH)₃(s) у кислоті у відсутності й присутності Н₂О₂. Зіставте розрахунки зі спостереженнями. Знайдіть lg K реакції окиснення оксигеном (киснем) повітря гідроксиду кобальту (ІІ). Які зміни спостерігаємо у перебігу цих реакцій, беручи до уваги, що основна сіль Co(OH)(NO₃)(s) є синьою, гідроксиду кобальту – рожевою, а гідроксиду кобальту (ІІІ) – темно-бурою?

7.4.2. Реакція з іонами тіоціанату. До 3 крапель розчину Со(NO₃)₂ додайте розчин Nа₂НРО₄ або NаF, а потім − розчин NH₄CNS й ацетон. Утворюється синє забарвлення, що обумовлене комплексами, стійкими не у водному розчині, а у змішаних розчинниках, таких як ацетон-вода.

Запишіть рівняння реакції утворення комплексу Co(SCN)₂. Для чого додають фосфат або флуорид (порівняйте з п. 6.1.2)?