Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_Посібник з АХ для біологів 2012 версия 15_08.doc
Скачиваний:
93
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
10.47 Mб
Скачать

4А. Обробка результатів

Концентрацію розчину тіосульфату натрію розраховуємо за фор­му­лою

c(S2O32‑) = m3 / {M((1/2)I2)·v}.

Об’єднані результати кількохвиконавців обробляємо ста­ти­стич­но.

Б. Стандартизація за наважками дихромату калію

2Б. Реактиви й обладнання:

Тіосульфат натрію, розчин c(Na2S2O3.5H2O)  0,1 моль/л,як у пункті 2А;

Дихромат калію, кристалічний;

Іодид калію;

Сірчана кислота, c(H2SO4)  1,0 моль/л;

Розчин крохмалю з масовою часткою   0,5 %;

Дистильована вода;

Конічні колби для титрування з притертими пробками місткістю 250-500мл;

Терези аналітичні;

Терези технохімічні;

Штатив, муфта, лапки;

Бюретка місткістю 25 мл;

Пробірки з ніжками, шпателі.

3Б. Хід роботи

На технохімічних терезах у пробірці з ніжками зважуємо K2Cr2O7(наважку об­чис­ли­ти до початку роботи! На титрування I3, що утвориться з наважки за наведеною вище реакцією, має піти близько 20 мл розчину стандартизованого тіосульфату). Пробірку з на­важкою зважуємо на аналітичних терезах, пе­ре­во­ди­мо в конус для тит­рування і по­втор­но зважуємо пробірку з рештками дихромату (від­тарюємо). Колбу з дихроматом пе­ре­но­си­мо у лабораторію. В іншій ко­ніч­ній колбі змішуємо 10 мл Н2SO4 іблизько1 г КІ. Якщо цей розчин пожовтів або набув бу­ро­го відтінку (може ви­ді­ли­тись іод, як­що в реактивах присутні окислювачі), то обережно по краплях дода­ємо розчин тіо­суль­фа­ту до знебарвлення. Зне­барв­лений розчин пере­ли­ва­­ємо у колбу для титрування. Її за­кри­ва­ємо пробкою і перемі­шуємо до рів­но­мір­ного забарвлення роз­чи­ну. Додаємо 200 мл дисти­льо­ваної во­ди і через 5 хв титруємо роз­чи­ном тіосуль­фа­ту. Коли розчин на­бу­де жовто-зеленого за­барв­лення, приливаємо 5 мл розчину кро­хма­лю і тит­руємо до зеленого забарвлен­ня розчину (зу­мов­ле­но­го іонамиCr3+; поява синього відтінку після зеленого свідчить про пе­ре­тит­ру­ван­ня – результат вважаємо хибним).

Результати титрування заносимо до таблиці.

Кожний виконавець веде 2 паралельних досліди.

№ досліду

Маса про­бірки з K2Cr2O7,

m1і, г

Маса порожньої пробірки,

m2і, г

Маса наважки K2Cr2O7

M3i, г

Об’єм розчину тіо

сульфату, V, л

Концентрація розчину тіосульфату

с, моль/л

1

2

4Б. Обробка результатів

Концентрацію розчину тіосульфату натрію розраховуємо за формулою:

c(S2O32‑) = m3 / {M((1/6)K2Cr2O7V},

де с(S2O32‑) – концентрація розчину тіосульфату, моль/л;

m3 = m1 – m2 – маса наважки K2Cr2O7, г;

M((1/6)K2Cr2O7) = 49,031 г/моль – молярна маса еквіваленту дихро­ма­ту калію;

V – об’єм розчину тіосульфату, витрачений на титрування наважки, л.

Об’єднані результати кількохвиконавців обробляємо ста­ти­стич­но.

Лабораторна робота № 2.9. Іодометричне визначення міді.

Мета роботи: 1. Визначити масову частку міді у алю­мі­ні­є­во­му стопі.

2. Здобути практичні навички титрування.

3. Засвоїти методи роботи з розчинами іоду.

1. Загальні відомості

Основа методики – реакція при наявності надлишку КІ,

2 Cu2+ + 4I‑‑ 2 CuI + I3.

Іод, що виділився, титруємо розчином тіосульфату.