Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_Посібник з АХ для біологів 2012 версия 15_08.doc
Скачиваний:
57
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
10.47 Mб
Скачать

4‑A групa катіонів

Катіони 4‑ї групи є гідролізованими. Солі Ві (III) та Sb (III) легко гідролізуються у воді аж до осадів основних солей. В умовах відокремлення 3-ї групи від 4-ї та 5-ї (лужне середовище в присутності Н2О2) утворюються осади Fe(OH)3(s), MnO(OH)2(s), SbO(OH)3(s). На відміну від сполук катіонів 5-ї групи, вони не розчиняються в аміаку в присутності Н2О2.

У катіонів Zn2+ та Al3+, із заповненими зовнішніми 8‑ та 18‑електронними оболонками, постійна ступінь окиснення. Здатними до окисно-від­новних перетворень є Fe, Mn, Bi та Sb, що існують у окисних станах: Fe (II) та Fe (IIІ); Mn (II), Mn (IV), Mn (VI) та Mn (VII); Bi (III) та Bi (V); Sb (0), Sb (III) та Sb (V). Хром та станум дією Н2О2 у середовищі NaOH окиснюють до CrO42‑ та Sn(OH)62‑. Окисно-відновні властивості проявляються по різному у кислому та лужному середовищах. Відновні властивості Sn (ІІ) посилюються зі збільшенням рН.

Катіони 4-ї групи схильні до утворення комплексів. В аналізі використовують оранжевий комплекс ВіІ4. У солянокислих розчинах стибій (ІІІ) та стихій (V) існують у хлоридних комплексах SbCl63‑ та SbCl6. Ферум (ІІ) та ферум (ІІІ) часто маскують, переводячи їх у безбарвні комплекси. Якщо Mn (ІІ), Bi (ІІІ) та Sb (ІІІ) є безбарвними, то Fe2+ − блідо-зелений, гідролізований Fe3+ − жовтий, Mn2+ − блідо-рожевий, MnО4 − фіолетовий.

Лабораторна робота № 6. Реакції катіонів 4-ї групи.

6.1. Ферум (іі) та ферум (ііі)

6.1.1. Осадження Fe(OH)2(s) та Fe(OH)3(s), їх властивості. В окремі пробірки налийте по 2-3 краплі розчинів FeSO4 та FeCl3, у кожну додайте рівний об’єм розчину з с(NH3) = 3 моль/л. Осади відокремте, розділіть на 2 частини й випробуйте їх розчинність у кислоті й у лузі.

Запишіть рівняння реакцій. Чому вживають свіжо приготований розчин FeSO4? Як він змінюється під дією повітря? Знайдіть lg K реакцій утворення гідроксокомплексів феруму. Чому, готуючи розчини Fe (ІІІ), їх підкислюють? Дослідіть залежність розчинності Fe(OH)2(s) та Fe(OH)3(s) від рН за КЛД. Чи в умовах аналізу Fe(OH)3(s) є помітно амфотерним?

6.1.2. Реакція Fe (ІІ) з диметилгліоксимом (діацетилдіоксимом),

.

До розчину FeSO4 додайте кристалик виннокислого натрію, краплю розчину діацетилдіоксиму й 1-2 краплі розчину з с(NH3) = 3 моль/л. Червоне забарвлення розчину обумовлене внутрішньокомплексною сполукою, що, на відміну від сполуки ніколу, розчинна у воді.

Запишіть рівняння реакцій. У чому роль амоніачного середовища? Які реакції феруму (ІІ) маскують тартрати (солі винної кислоти)?

6.1.3. Реакція Fe3+ із тіоціанатом. До 2-3 крапель розчину FeCl3 додайте рівний об’єм насиченого розчину NH4SCN, із с(КSCN) = 2 моль/л.

Запишіть Ваші спостереження й рівняння реакцій.

6.1.4. Реакції Fe3+ із K4Fe(CN)6 та Fe2+ із K3Fe(CN)6. В одну з пробірок вмістіть 1-2 краплі розчину FeCl3, а в іншу стільки ж розчину FeSO4. У першу додайте 1 краплю розчину K4Fe(CN)6, а в другу − розчину K3Fe(CN)6.

Порівняйте осади, що утворились. За одними уявленнями – це

K+ + Fe3+ + Fe(CN)64‑  КFe[Fe(CN)6](s),

K+ + Fe2+ + Fe(CN)63‑  КFe[Fe(CN)6](s),

де продути не відрізняються один від одного, за іншими – це «берлінська лазур», Fe4[Fe(CN)6]3(s), що утворюється у другому випадку внаслідок попереднього окисно-відновного перетворення,

Fe(CN)63‑ + е  Fe(CN)64‑, Fe2+ – е  Fe3+.

Інтенсивне забарвлення є характерним для сполук, у які той самий елемент входить у різних ступенях окиснення.

6.1.5. Окиснення Fe2+ до Fe3+. До 2-3 крапель розчину FeSO4 додайте 2‑3 краплі розчину з с(NаОН) = 6 моль/л й 5-10 крапель розчину Н2О2 з масовою часткою 3 %.

Запишіть рівняння реакцій, у тому числі окиснення гідроксиду феруму (ІІ) у гідроксид феруму (ІІІ) в лужному середовищі. Знайдіть їх lg K.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.