Інженерна екологія. Колоквіум 1

1.

Визначення поняття «пил», як його класифікують за дисперсністю.

Пил – зважені частинки твердих речовин, що утворюються внаслідок механічного подрібнення твердих матеріалів у порошкоподібний стан.

За дисперсністю пил класифікують:

І – найбільший крупно дисперсний, d₅₀˃ 40-140 мкм.

ІІ – крупно дисперсний, d₅₀=40-140 мкм.

ІІІ – середньо дисперсний, d₅₀=10-40 мкм.

IV – дрібнодисперсний, d₅₀˃=1-10 мкм.

V – найбільш дрібнодисперсний, d₅₀˂10 мкм.

2.

Охарактеризуйте механічний принцип вилучення пилу з потоку повітря. І опишіть перший його варіант.

Цей принцип існує в чотирьох варіантах. 1 варіант ґрунтується на застосуванні сил маси.

На частинки, які знаходяться в пилу у потоці повітря діють дві сили: сила інерції газового потоку та сила важкості. Внаслідок турбулізації потоку повітря та теплового руху його молекул малі частинки дифундують. Ці два явища слід враховувати, оскільки вони суттєво впливають на переміщення малих частинок, гальмуючи їх гравітаційне вилучення з повітряного потоку.

3.

Дайте характеристику другому варіанту механічного принципу вилучення пилу з повітряного потоку.

Він базується на застосуванні сил інерції твердих частинок, тобто на законі Ньютона (за законом - кожне тіло намагається зберігати свій початковий динамічний стан за умови, якщо на нього не діють зовнішні сили).

4.

Охарактеризуйте третій варіант механічного принципу вилучення пилу з повітряного потоку.

Цей варіант ґрунтується на безпосередньому захваті (захопленні) твердих частинок за допомогою спеціальних матеріалів, наприклад, волокнами фільтрувальної тканини. Розмір частинок у цьому разі має бути відповідний характеристичному розміру матеріалу.

5.

Охарактеризуйте четвертий варіант механічного принципу вилучення пилу з повітряного потоку.

Він базується на явищі молекулярної дифузії твердих частинок у повітряному потоці. Під молекулярною дифузією розуміють рух молекул, спричинений тепловим рухом або різницею парціальних тисків. Цей принцип закладено у конструкцію рукавних фільтрів.

6.

Охарактеризуйте електричні принципи вилучення пилу з повітряного потоку.

Елек­тричне очи­щен­ня - один з найбільш дос­ко­на­лих видів очи­щення повітря від зва­же­них ча­сти­нок пилу й ту­ма­ну. В основі цього прин­ци­пу ле­жить удар­на іонізація повітря (газу) в зоні ко­ро­ну­ю­чо­го ро­з­ря­ду, пе­ре­да­ча за­ря­ду іонів ча­стин­кам домішок і їх оса­д­жу­ван­ня на оса­д­жу­валь­них і ко­ро­ну­ю­чих елек­тро­дах.

За­бруд­нене повітря, що по­сту­пає в елек­трофільтр, за­вжди є част­ко­во іонізо­ва­ним за­в­дя­ки дії різних зовнішніх фак­торів (рент­генівсь­ких, радіоак­тив­них, елек­тро­магнітних ви­проміню­вань та ін.), тому здатне про­во­ди­ти елек­трич­ний струм, по­тра­пив­ши в про­стір між двома елек­тро­да­ми. 

7.

Охарактеризуйте акустичний принципи вилучення пилу з повітряного потоку.

Цей прин­цип ґрунтується на про­цесі ко­а­гу­ляції - зли­панні дрібних ча­сти­нок у крупні під дією уль­тра­зву­ко­вих хвиль і вилу­ченні цих ча­сти­нок інерційним пи­ло­влов­лю­ва­чем.

У наш час, крім ви­щео­пи­са­них прин­ципів усу­нен­ня пилу з по­вітря­но­го по­то­ку, в інже­нерній прак­тиці відомі також інші прин­ципи: ефект ко­а­гу­ляції під вп­ли­вом теп­ло­вих, гравітаційних, тур­булентних та елек­тро­ста­тич­них сил. У ру­кав­них і де­я­ких інших фільтрах (з во­лок­ни­сти­ми, гра­ну­ва­льо­ва­ни­ми, по­ри­сти­ми фільт­рувальними еле­мен­та­ми) для очи­щен­ня повітря за­сто­со­ву­ють ефект сита. Він ґрунтується на зби­ранні ча­сток пилу на фільтру­вальній решітці з от­во­ра­ми, мен­ши­ми за розміри ча­сти­нок.

8.

Охарактеризуйте масляні фільтри Е.В. Рекка

Пер­шим пред­став­ни­ком комір­кових мас­ля­них фільтрів став фільтр Е. В. Рекка. Фільтри цього типу - це ме­та­леві ко­роб­ки, за­пов­нені гоф­ро­ва­ни­ми ста­ле­ви­ми сітками. Ко­роб­ка закріплена у ме­та­левій вставній ко­робці. Висо­та гофрів сітки - 4 мм. Сітки вкла­да­ють у ко­роб­ку фільтрів так, щоб гофри суміжних сіток були пер­пен­ди­ку­ляр­ни­ми один до од­ного. За­пов­нен­ня фільтрів скла­дається із трьох шарів ста­ле­вих сіток різних номерів, розта­шо­ва­них таким чином, щоб розміри отворів у сітках змен­шу­ва­ли­ся в на­прям­ку руху очи­щу­ва­но­го повітря.

9.

Охарактеризуйте уніфіковані коміркові масляні фільтри Е.В. типу Ф_я

Внаслі­док недо­стат­ньої ефек­тив­ності та склад­ності в екс­плу­а­тації фільт­ри Е. В. Рекка були мо­дернізовані. На їх основі про­ми­словість стала ви­пус­ка­ти уніфіковані мас­ляні фільтри типу Фя. Такі фільт­ри за­пов­ню­ва­ли­ся гоф­ро­ва­ни­ми сітками, а також во­лок­ни­сти­ми та губ­ча­сти­ми матеріалами. Комірка фільтрів типу Фя (рис. 3.2) - знімна ме­та­ле­ва ко­роб­ка, закріплена в спеціальній рамці за допо­могою пру­жин­них защіпок. Знімна ко­роб­ка скла­дається з корпу­са, куди вкла­дається фільтру­валь­ний шар, і криш­ки, яка щільно встав­ляється в кор­пус і за­щем­люється в ньому. Рамка і криш­ка мо­жуть об­лад­ну­ва­ти­ся опор­ни­ми решітками, що підт­ри­му­ють фільтру­валь­ний шар від ви­па­дан­ня.

10.

Дайте визначення поняттю « пиловловлювання».

Називають вловлювання пилу в місцях його виділення та накопичення за допомогою місцевих відсмоктувачів витяжної вентиляційної системи (зонтів, рукавів, витяжних шаф). З подальшим очищенням повітря у спеціальних апаратах-пиловловлювачах. Очищене від пилу повітря викидається в атмосферу, піддається подальшому очищенню від газових складових або знову скеровується повністю або частково в технологічний процес для повторного використання.

11.

Опишіть ефективність пиловловлювання.

Характеризують загальним і фракційним показниками очищення повітря від пилу. Загальний показник ефективності пиловловлювання, що характеризує цей процес без урахування дисперсності вловлювального пилу, визначається за формулою: П_заг=G2/G1, де G1 – кількість пилу в повітрі, яке подається на очисну споруду; G2 – кількість осадженого пилу.

12.

Опишіть принцип дії та улаштування гравітаційних пиловловлювачів.

Такі пристрої є найбільш простими і дешевими пристроями. Їх виготовляють пустотілими, з горизонтальними полицями та вертикальними перегородками. Гравітаційні пиловловлювачі успішно використовуються в машинобудівній та деревообробній промисловості. Гравітаційні камери використовують лише для осідання крупного пилу. Частинки пилу менше 10 мкм практично не осідають у камерах пиловловлювача, а в межах 10-100 мкм ефективність осідання знижується, не перевищуючи 40 %.

13.

Опишіть принцип дії та улаштування інерційних пиловловлювачів.

Ці пиловловлювачі набули широкого застосування під назвою циклони. Циклони належать до установок сухого механічного очищення, простої конструкції, компактні, відрізняються від інших невисокою вартістю. Циклони застосовують як самостійні пиловловлювальні установки при вхідній запиленості повітря до 2-3 г/м³. При великій вхідній запиленості пилоуловлювачі такого типу не забезпечують потрібного ступеня очищення. У цьому випадку їх застосовують для першого ступеня очищення з метою зниження вхідної запиленості перед апаратами другого ступеня – більш тонкого очищення.

14

Опишіть принцип дії та улаштування Тканинні пиловловлювачі.

У цих пиловловлювачах очищення повітря від пилу здійснюється при фільтрації через тканинні матеріали. Вони застосовуються для очищення повітря від пилу всіх груп дисперсності. Найбільш поширеними є тканинні пиловловлювачі, в яких тканина використовується у вигляді циліндричних мішків-рукавів. На металургійних, гірничодобувних і машинобудівних підприємствах широко використовуються багатосекційні проти тічні тканинні фільтри.

15

Опишіть принцип дії та улаштування Жалюзійні пиловловлювачі.

Основним елементом цих пиловловлювачів є пластинчаста решітка, пластинки якої розміщаються під кутом до напрямку потоку повітря. Решітка встановлюється так, щоб потік запиленого повітря, що обтікає її, ділився на тоненькі струмені. Кожний із струменів здійснює поворот, при якому крупні частинки пилу під впливом сил інерції вдаряються в пластинки. Пружні частинки відбиваються від пластинки під кутом, близьким до кута падіння, і не проходять через жалюзі, а відскакуючи, збільшують концентрацію в основному потоці, який відводиться із апарата в циклон. Менш пружні частинки, що рухаються під великим кутом до лінії жалюзі, втягуються потоком і таким чином залишаються в очищеному повітрі.

16

Опишіть принцип дії та улаштування електричних пиловловлювачів.

Ці пиловловлювачі широко застосовуються для очищення повітря від дуже дрібних частинок пилу розміром 0,01 мкм і менше. Вони поділяються на одноступеневі та двоступеневі, живляться постійним струмом високої напруги – 60-100 кВ. Основними силами, що зумовлюють рух частинок пилу до осаджувального електрода такого пиловловлювача, є аеродинамічні сили, сили тяжіння та сили тиску електричного «вітру».

17

Опишіть принцип дії та улаштування Акустичні пиловловлювачі.

На машинобудівних, металургійних, гірничодобувних та інших підприємствах для очищення запиленого повітря часто використовують метод акустичної коагуляції, який базується на збільшенні розмірів і маси частинок пилу під дією ультразвукових коливань. Основними елементами цього пиловловлювача є генератор ультразвукових коливань, агломераційна башта і циклон.

18

Назвіть недоліки мокрих пиловловлювачів

Однак, слід відзна­чи­ти низку недоліків мок­рих пи­ло­влов­лю­вачів: утво­рен­ня шламу, що по­тре­бує спеціаль­них си­стем для його пе­ре­роб­ки; викид во­ло­ги в ат­мо­сфе­ру; необ­хідність ство­рен­ня зво­рот­них си­стем во­до­по­ста­чан­ня. Вод­но­час необхідно відзна­чи­ти, що вка­зані недоліки незнач­но зву­жу­ють сферу за­сто­су­ван­ня мок­рих пи­ло­влов­лю­вачів. Ці пи­ло­влов­лю­вачі часто можна по­ба­чи­ти на ма­ши­но­будівних, ли­вар­них, ме­та­лургій­них, наф­то­до­був­них, де­ре­во­об­роб­них та інших підприємствах.

19

Охарактеризуйте мокрі відцентрові пиловловлювачі

У пи­ло­влов­лю­ва­чах цьо­го виду ви­ко­ри­сто­ву­ють сили інерції, що ви­ни­ка­ють при плавно­му ви­крив­ленні по­то­ку за­пи­ле­но­го повітря.

20

Охарактеризуйте барботажно- пінні пиловловлювачі

На про­ми­сло­вих підпри­ємствах часто за­сто­со­ву­ють бар­бо­тажні пи­ло­влов­лю­вачі. Ці пи­ловловлювачі пра­ц­ю­ють за прин­ци­пом бар­бо­ту­ван­ня суміші води й піни. На рис. 3.​33 на­ве­де­на схема бар­бо­таж­но-​пінного пиловлов­лювача. Апа­рат працює таким чином. За­пи­лене повітря надхо­дить під решітку 3, а далі - через її от­во­ри, і, бар­бо­ту­ю­чи через шар води й піни, очищається від ча­сти­нок пилу їх осідан­ням на внутрішній по­верхні повітря­них буль­ба­шок, які спли­ва­ють на по­верх­ню води. Ефек­тивність про­це­су очи­щен­ня повітря в ос­нов­но­му за­ле­жить від швид­кості бар­бо­ту­ван­ня. Найбільша ефектив­ність очи­щен­ня повітря від дрібно­дис­перс­но­го пилу до­ся­гає 0,95.

21.

За­гальні прин­ци­пи кон­струкції вен­ти­ля­тор­них пиловловлю­вачів. 

Пи­ло­влов­лю­вачі цієї групи часто ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся на про­мислових підприємствах. За кон­струкцією вони прості та ком­пактні - це їх знач­на пе­ре­ва­га.

22.

Розкажіть про най­простіші вен­ти­ля­торні пи­ло­влов­лю­вачі.

У най­простіших кон­струкціях вен­ти­ля­тор­них пиловловлю­вачів виділення пилу із повітря­но­го по­то­ку здійснюється в кожу­сі вен­ти­ля­то­ра. Знач­но більше зацікав­лен­ня ви­кли­ка­ють венти­ляторні пи­ло­влов­лю­вачі, в яких ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся інерційні про­цеси, що відбу­ва­ють­ся в ка­на­лах ло­пат­ко­вих ро­бо­чих коліс.

Відомо, що ло­пат­ки радіаль­них вен­ти­ля­торів, які пере­міщують гази з твер­ди­ми ча­стин­ка­ми пилу, підда­ють­ся силь­но­му зно­шу­ван­ню. При за­сто­су­ванні дрібно­дис­перс­них ае­ро­золів, здат­них до на­ли­пан­ня, на по­верх­нях ло­па­ток утво­рюється кірка. Так, під час пе­ре­ка­чу­ван­ня кок­со­во­го газу на кок­сохімічних за­во­дах спо­стерігається ви­па­дан­ня з нього смоли, яка на­ко­пи­чується в ко­жусі екс­гау­стерів, силь­но уск­лад­ню­ю­чи їх екс­плу­а­тацію.

За ефек­тивністю вен­ти­ля­торні пи­ло­влов­лю­вачі не мо­жуть кон­ку­ру­ва­ти з цикло­нами, однак за нескладністю кон­струкції та екс­плу­а­тації вони от­ри­ма­ли значне по­ши­рен­ня в про­ми­сло­вості.

За­галь­ни­ми озна­ка­ми най­простіших вен­ти­ля­торів – пиловідо­крем­лю­вачів – є ви­ко­ри­стан­ня інерційних сил, що ви­ни­ка­ють у ре­зуль­таті дії на потік неру­хо­мих еле­ментів вен­ти­ля­то­ра.

23

Ту­ма­но­влов­лю­вачі та їх види

Для очи­щен­ня повітря від туманів кис­лот, лугів, ма­стил для інших рідин ви­ко­ри­сто­ву­ють во­лок­нисті фільтри, прин­цип дії яких ґрунтується на оса­д­женні кра­пель на по­верхні пор з на­ступ­ним стікан­ням рідини під дією сил маси.

Ту­ма­но­влов­лю­вачі поділя­ють­ся на низь­ко­швидкісні (w_ф < 0,15м/с), в яких пе­ре­ва­жає механізм дифузійного оса­д­жен­ня кра­пель, і ви­со­ко­швидкісні (w = 2-2,5м/с), де оса­д­жен­ня здійснюється пере­важно під дією інерційних сил.

24

Перерахуйте методи розрахунку рукавних пилоочисних установок

Серед відомих методів ро­з­ра­хун­ку пи­ло­очис­них уста­но­вок необхідно виділити:

-            тех­но­логічний ро­з­ра­ху­нок пи­ло­очис­них уста­но­вок;

-            тех­но­логічний та кон­струк­тив­ний ро­з­ра­ху­нок си­стем ім­пульсної ре­ге­не­рації;

-            ае­ро­ди­намічний ро­з­ра­ху­нок фільтру­валь­них апа­ратів;

-            ро­з­ра­ху­нок кор­пусів і запобіжних мем­бран на міцність пи­ло­очис­них уста­но­вок.

25

Тех­но­логічний ро­з­ра­ху­нок ру­кав­них пи­ло­влов­лю­вачів

-            площі фільтру­валь­ної пе­ре­го­род­ки;

-            гідравлічного опору фільтру­валь­ної пе­ре­го­род­ки та пилов­ловлювача в цілому;

-            ча­сто­ти й три­ва­лості циклів ре­ге­не­рації фільтру­валь­них еле­ментів;

-            по­туж­ності елек­тро­дви­гу­на вен­ти­ля­то­ра для транспорту­вання (подачі) очи­щу­ва­но­го повітря через пи­ло­влов­лю­вач (фільтр).

26. Назвіть основні джерела забруднення атмосфери та основні забруднюючі речовини, що вносяться в атмосферу промисловістю.

1. забруднювачі природного походження (мікробіологічні, тваринні, рослинні, мінеральні)

2. забруднювачі, що утворюються при спалюванні палива для потреб промисловості, при роботі транспорту та опалюванні житла

3. забруднювачі, які утворюють ся в результаті промислових викидів

4. забруднювачі, зумовлені переробкою побутових і промислових відходів.

Оксид вуглецю, діоксин сірки, оксиди азоту, вуглеводні та пил.

27. Охарактеризуйте джерела іонізуючого опромінення.

Джерела іонізуючого опромінення антропогенного походження: медичне обслуговування, ТЕС, АЕС, радіоактивні опади , телевізори та дисплеї, а також авіаційний транспорт на висоті 12 км.

Природний фон: космічне опромінювання та опромінювання від природніх джерел (внутрішніх та зовнішніх).

28. Дайте визначення поняттю «пил».

- зважені частинки твердих речовин, що утворюються при механічному подрібненні твердих матеріалів у порошкоподібний стан, у процесі механічної обробки, обпікання, висушування, завантажування, змішування, дозування, просіювання та транспортування насипних матеріалів, а також при спалюванні твердого палива.

Пил – полідисперсна система з розмірами частинок від 5 до 200 мкм і більше.

29. Що таке «повітряні фільтри»? Назвіть 3 важливі показники повітряних фільтрів.

- Установки, призначені для відокремлення (вилучення) пилу з повітря та газів. Важливі показники повітряних фільтрів: ефективність, пилоємність (або пилопродуктивність) та опір.

30. Охарактеризуйте фільтри 1 класу.

Фільтри 1 класу характеризуються здатністю вловлювати та достатньо надійно затримувати на сухих фільтрувальних поверхнях частинки пилу всіх розмірів – від частинок, що вимірюються десятими до великих часток, що затримуються у густому переплетенні тонких волокон фільтрувального матеріалу.

31. Наведіть приклади виробництв, які забруднюють атмосферне повітря. Які забруднюючі речовини є домінуючими?

1. Паливна та енергетична промисловість (добування твердого палива, буріння нафтових та газових свердловин, виробництво коксу та газу, моторного палива, мастил тощо) – зола, пил, оксиди азоту і сірки, оксид вуглецю, пари нафтопродуктів.

2. Харчова промисловість (виробництво харчових жирів та масел, цукру, спирту, молочних продуктів, м’ясна промисловість) – оксид вуглецю, пил, сірководень, сполуки вуглеводнів, пари етилового спирту.

3. Хімічна, гумова та азбестова промисловості (виробництво кислот, хлору, аміаку та сечовини, фарб та емалей, азотних та калійних добрив, фармацевтичних матеріалів, виробництво гуми, текстилю та шкіри тощо) – пари різноманітних кислот, хлор, оксиди сірки та азоту, оксид вуглецю, пари спиртів та розчинників, формальдегід, фенол, аміак тощо.

32. Назвіть основні методи очистки атмосферного повітря від промислових викидів поро і газоподібних речовин?

33. Коротко охарактеризуйте метод абсорбції?

34. Коротко охарактеризуйте метод адсорбції?

35. Коротко охарактеризуйте метод хемосорбції?

36. Коротко охарактеризуйте каталітичний метод?

37. Яку перевагу має метод каталітичний?

38. Коротко охарактеризуйте метод термічної нейтралізації?

39. Коротко охарактеризуйте біохімічний метод?

40. Опишіть принцип роботи установки для вогневого знешкодження технологічних викидів виробництва?

41. Які варіанти газоочисних каталітичних установок відомі в інженерній практиці?

42. Опишіть принцип роботи каталітичного реактора?

43. Дайте визначення поняттю нейтралізатор. Де його застосовують?

44. Розкажіть про принцип дії нейтралізаторів?

45. Які існують напрямки очищення газів від сірководню?

46. Як працює установка для сірчанокислотного очищення газу?

47. Як працюють установки, що вловлюють пари розчинників

48. Який метод очистки є найбільш простим і доступним для очищення газів від аміаку?

49. Розкажіть про класифікацію санітарно захисних зон? Навіщо вони потрібні?

50. Основні джерела забруднення повітря на деревообробних підприємствах.

Опоряджувальні, клеїльно-личкувальні, фанерні та сушильні цехи, а також цехи механічної обробки деревини з виробництва деревостружкових плит (ДСП), деревоволокнистих плит (ДВП), дерево шаруватих пластиків (ДШП), клеєної фанери, деревної муки, котельні, ремонтно-механічні майстерні, автотранспортні засоби.

51. Чи буде ефективним переведення котельних установок на рідке паливо?

Переведення котельних установок на рідке паливо суттєво зменшує золоутворення, але майже не впливає на викиди діоксиду сірки, оскільки мазут, що використовується як паливо, містить понад 2% сірки. І, необхідно відзначити, що при використанні саме рідкого палива утворюється найбільша кількість оксидів азоту.

52. Назвіть 4 групи викидів шкідливих для атмосфери речовин. Дайте коротку характеристику кожному з них.

Тверді, рідкі, паро газоподібні та теплові.

Тверді шкідливі речовини (промисловий пил) утворюються при виробничих процесах, таких як – механічна обробка різних речовин та матеріалів, транспортування сипких матеріалів.

Рідкі забруднення у вигляді крапель та туману утворюються при розпилюванні або розтіканні рідин, а також у результаті хімічних та фотохімічних реакцій.

Теплові викиди трапляються при спалюванні, обпалюванні, сушінні, плавленні, конденсуванні, газифікації, дистиляції тощо.

53. Перечисліть цехи в машинобудівній промисловості, які найбільше забруднюють атмосферу.

Ливарні цехи ,термічні цехи, гальванічні цехи, ковальсько-пресові цехи, цехи механічної обробки металів, цехи з виробництва неметалевих матеріалів, зварювальні цехи, фарбувальні цехи.

54. Які існують способи зниження токсичності вихлопних газів?

55. Опишіть найбільші джерела забруднення атмосфери в ливарних цехах.

Найбільшими джерелами пило- і газових виділень у ливарних цехах є: вагранки, електродугові та індукційні печі, дільниці складування, переробки шихти і формувальних матеріалів та ін.

При плавленні 1 т металу у відкритих чавуноливарних вагранках виділяється 900-​1200 м3 колошникового газу, до складу якого входять: оксиди вуглецю, сірки та азоту, пари мастил, полідисперсний пил та ін. При розведенні колошникового газу повітрям, що всмоктується через завантажувальне вікно вагранки, кількість газів, які виходять, збільшується в 1,5-3,5 раза.

56. Інші цехи …

Ливарні цехи ,термічні цехи, гальванічні цехи, ковальсько-пресові цехи, цехи механічної обробки металів, цехи з виробництва неметалевих матеріалів, зварювальні цехи, фарбувальні цехи.

57 В яких випадках виділяються шкідливі речовини в фарбувальних цехах?

• При знежиренні поверхонь органічними розчинниками перед фарбуванням;

• При підготовці лакофарбових матеріалів (ЛФМ);

• При нанесенні ЛМФ на поверхні виробів;

• При сушінні лакованих і фарбованих поверхноь

58. Забруднення атмосфери автотранспортом?

Потужним джерелом забруднення атмосфери є автотранспорт. Він, на відміну від промислових підприємств, належить до рухо­мих (переміщуваних) джерел забруднення атмосфери. Токсичними викидами двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) цього транс­порту є відпрацьовані й картерні гази, пари палива із карбюратора та паливного баку.

Застосування етилованого бензину, що містить сполуки свинцю, призводить до сильного забруднення атмосферного повітря. Близько 70 % свинцю, що додається до бензину з етиловою рідиною, потрапляє у вигляді сполук в атмосферу з відпрацьовани­ми газами, з них 30 % осідає на землі відразу за вихлопною трубою автомобіля, 40 % залишається в атмосфері. Один вантаж­ний автомобіль середньої вантажопродуктивності виділяє 2,5-3,0 кг свинцю в рік. Концентрація свинцю в повітрі залежить від вмісту свинцю в бензині.

Валові викиди шкідливих речовин в атмосферу автомобільним транспортом у колишньому СРСР у 1980 році становили: ван­тажні автомобілі - 30,63; легкові автомобілі - 4,23 і автобуси - 4,16 млн т/рік.

59. Концепція «джерела забруднення» атмосфери?

1 ) конкретна точка, в якій здійснюється викид шкідливих речовин у повітря (наприклад, димова труба або повітряний вихлоп), у тому значенні, що термін "джерело" застосовується для визначення кількості та типів забруднюючих речовин, для оцін­ки регіональних технічних проблем, таких як поширення забруднення і висота труби;

2) технологічний підхід, тобто врахування технологічного процесу, обладнання (бойлери, печі, коксові батареї, преси, лаконаливні машини, пульверизаційні кабіни, автоматизовані лінії тощо), для яких ця концепція застосовується при встанов­ленні меж викидів, а також оцінці рівня технічних засобів тощо;

3) регіональний підхід - ряд джерел у конкретному регіоні, що належать до категорій 1) і 2): контрольовані однією організацією, наприклад, хімічною, металургійною або цементною корпорацією, - ця концепція застосовується для дифе­ренціації джерел за величиною, для комплексної оцінки їх впливу на навколишнє середовище тощо.

60.Причини утворення твердих речовин?

а) механічна обробка різних речовин (буріння, розрівнювання, заповнення, подрібнення, розмелювання, полірування тощо);

б) транспортування сипких матеріалів (навантажувально-розвантажувальні процеси, просіювання, змішування тощо).