5.1. Класифікація ваговимірювального обладнання й вимоги до нього

 

На усьому шляху проходження товарного потоку непе­рервно відбувається якісний і кількісний облік товарно-мате­ріальних цінностей. Кількісні вимірювання проводяться в процесі приймання і відвантаження, підготовки до продажу на оптових і роздрібних підприємствах. Більшість продовольчих товарів і деякі непродовольчі товари зважують. Об'єм рідких товарів відміряють з допомогою мірних кухлів і мензурок, довжину деяких непродо­вольчих товарів — дерев'яними і металевими метрами. Вимірю­вальне обладнання широко застосовують також у технологічнихлініях при дозуванні і фасуванні товарів. Вимірювання фізичних величин здійснюють за Міжнародною системою одиниць (СІ), яку введено в нашій країні у 1963 р. Згідно з цією системою одиницею довжини є метр, маси —кілограм, об'єму —кубічний метр.

Подальше удосконалення торговельно-технологічних процесів в торгівлі пов'язане з удосконаленням і впровадженням нових ба­гатофункціональних вимірювальних приладів.

В торгівлі і ЗРГ найчастіше застосовують ваги для кількісного вимірювання маси товару з використанням ефекту гравітаційних сил. Тому в даній главі їм буде приділено основну увагу.

Ваги, що застосовуються в торгівлі і ЗРГ, класифікують за різними ознаками.

За призначенням вагове обладнання поділяється на такі основні групи: загального призначення, технологічне, лабораторне, метрологічне, для спеціальних вимірювань. До вагового обладнан­ня загального призначення належать ваги, що широко застосову­ються у різних галузях (в промисловості, торгівлі, сільському господарстві, на транспорті) для зважування вантажів з метою їх обліку і виконання комерційних операцій. До технологічного вагового обладнання належать ваги і дозатори, що призначаються для зважування й дозування продукції при фасуванні. До лабора­торного вагового обладнання належать лабораторні ваги, які від­різняються особливими умовами застосування і високою точністю вимірювань. Їх використовують у товаровипробувальних станціях, ювелірних магазинах, у лабораторіях консервних заводів і ков­басних цехів тощо. До метрологічного обладнання належать метрологічні ваги і пристрої, що призначаються для виконання перевірочних робіт. До обладнання для спеціальних вимірювань належить обладнання, що призначається для визначення пара­метрів, які непрямо пов'язані з масою тіла (необхідне для обчислення кількості однакових за масою виробів, наприклад, монет, для вимірювання скручувального момента при перевірці міцності закріплення колби електролампи в цоколі тощо).

За ступенем автоматизації процесу зважування ваги бувають автоматичні, напівавтоматичні і неавтоматичні. На автоматичних вагах зважування і всі пов'язані з ним операції виконуються без участі людини (дозатори). На напівавтоматичних вагах автомати­зований лише процес зважування (визначення маси на елект­ронних вагах). На неавтоматичних вагах зважування виконується повністю з участю людини.

За способом установки на місці експлуатації вагове обладнання поділяють на настільне, пересувне і стаціонарне. До настільних належать ваги: гирьові, циферблатні, електронні, оптичні. Їх уста­новлюють на прилавок, робочий стіл. До пересувних належать платформові ваги, що призначаються для зважування великих вантажів. Переважно їх установлюють на підлозі й за необхідності пересувають на інше місце. Платформові стаціонарні ваги установ­люють на постійне місце експлуатації і переміщення їх неможливе без попереднього демонтажу.

За видом покажчикового (відлікового) пристрою розрізняють ваги гирьові, шкальні, шкально-гирьові, циферблатні, циферблат­но-гирьові, оптичні, електронно-індикаторні. На гирьових вагах масу товару визначають досягненням рівноваги шляхом підрахування маси гир, які зрівноважують масу товару. На шкальних вагах величину маси товару визначають за шкалою (або шкалами) по досягненні рівноваги переміщенням по шкалі пересувної вмон­тованої гирі. На шкально-гирьових вагах до значення гир, установ­лених на гирьотримачі, додають показання шкали.  На циферблатних вагах масу товару визначають за шкалою циферблата. На циферблатно-гирьових вагах підсумовують показання шкали ци­ферблата й гир, установлених на гирьову площадку. Показання зважування на оптичних вагах знімають з екрана, що світиться. На електронно-індикаторних вагах при накладанні товару на цифрово­му табло загоряються цифри, що вказують ціну одного кілограма товару, його масу й вартість. Такі ваги ще називають цифровими або дискретними.

За видом відліку показань зважування розрізняють ваги з візуальним відліком і з документальною реєстрацією. При візуаль­ному відліку робітник зчитує показання з табло, циферблата,шкали або підраховує масу гир. На вагах з документальною реєстрацією маса і вартість товару друкуються на чеках і стрічках.

За способом зняття показань ваги бувають з місцевим (робітник перебуває поряд з вагами) й дистанційним (робітник перебуває на відстані) способами зняття показань.

За конструкцією зважувального пристрою розрізняють важільні й електронно-тензометричні ваги. Конструкція і дія важільних вагів основані на законах рівноплечих і нерівноплечих важелів. Найпростіші важільні ваги побудовані за принципом рівноплечого важеля. Щоб досягти рівноваги, на обидва плеча треба діяти однаковою масою гир і вантажу. Вони мають невисоку межу зважування. Для досягнення більшої точності, швидкості й зруч­ності зважування, забезпечення наочності показань застосовується система нерівноплечих важелів, що зв'язані з вантажоприйомними і покажчиковими пристроями. Співвідношення малого і великого плечей важелів буває 1:2; 1:4; 1:5; 1:10 і т.д. до 1:100.

В електронно-тензометричних вагах основним конструктивним елементом є тензометричний датчик. Сприймаючи масу вантажу, він фіксує зусилля й перетворює його в електричний сигнал певної частоти. Сигнал надходить в електронний блок, з якого інформація виводиться на блок індикації і блок виведення інформації на зовнішній носій. На цифровому табло засвічуються цифри, які показують ціну й вартість товару.

За ознакою границі зважування в стандартах розроблений параметричний ряд вагів з максимальним зважуванням: у кіло­грамах — 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10, 15, 20, 25, 30, 50, 60, 100, 150, 200, 250, 300, 400, 500, 600; у тоннах — 1, 2, 3, 5, 6, 10, 15, 20, 25, ЗО, 40, 50, 60, 100, 150, 200, 300 і т.д. до 1000. Для модернізованих вагів або заново розроблених, що виготовляються з 1989 р., найменша границя зважування повинна дорівнювати 5 % від найбільшої границі зважування.

 Для умовного позначення типорозмірів вагів застосовують ін­дексацію, що складається з букв і цифр. Перша буква в індексі характеризує конструкцію вантажо-приймального пристрою (В — важільно-механічні, Т — електронно-тензометричні). Друга буква характеризує спосіб установки вагів (Н — настільні, П — пере­сувні, С — стаціонарні). Цифра після цих букв визначає най­більшу границю зважування (до 1000 кг — в кілограмах, далі — в тоннах). Наступна буква характеризує вид покажчикового при­строю вагів (Г — важільні гирьові, Ш — важільні шкальні, Д —дискретно-цифрові, П — проекційні, Ц — циферблатні). Потім записують цифрові позначення виду відліку і зняття показань (1 — візуальний відлік, 2 — документальна реєстрація, 3 — відлік намісці установки вагів, 4 — дистанційний відлік). У деяких випад­ках після позначення відліку буквами позначають особливості вагів (А — автомобільні, В — вагонні, М — модернізовані, У —вдосконалену Наприклад, ВН-10Ц13У ваги важільні, настільні з найбільшою границею зважування 10 кг, циферблатні, з візуаль­ним відліком і місцевим способом зняття показань зважування;ВС-30Д24А — ваги важільні, стаціонарні, з найбільшою границею зважування 30 т, дискретно-цифрові, з документальною реєстра­цією і дистанційним відліком показань, автомобільні.

Також експлуатуються ваги, що мають іншу систему індексації. Наприклад, ВНВ-10 — ваги гирьові настільні відкриті з най­більшою границею зважування 10 кг; 9026 ВН-ЗД13 — 9026 —номер заводської розробки, ваги настільні з найбільшою границею зважування 3 кг, дискретно-цифрові, з візуальним відліком і місцевим способом зняття показань зважування; ВЦЛ-10М —ваги циферблатні, лоткові, з найбільшою границею зважування 10 кг, модернізовані.

Вимоги до вимірювального обладнання. Всі вимоги, що ставлять­ся до вагів, регламентуються стандартами на ваговимірювальне обладнання. Згідно з ними всі ваговимірювальні пристрої повинні відповідати визначеним метрологічним, торгово-експлуатаційним, санітарно-гігієнічним і естетичним вимогам.

До основних метрологічних вимог належать: точність зважування, стійкість, чутливість і сталість показань вагів.

До торгово-експлуатаційних і санітарно-гігієнічних вимог належать: висока швидкість зважуван­ня, наочність показань зважування, відповідність вагового приладу характерові товару, що зважується, міцність вагів, нейтральність матеріалу, зручність догляду за вагами.

Естетичні вимоги — це вимоги до форми кон­струкції і колірного вирішення. Ваги можуть бути червоними (для м'ясних відділів магазинів), синіми (для кондитерських віпділів), зеленими (для овочевих магазинів) тощо.