Ситуаційні задачі

Розрахувати клiренс плазми кровi по iнулiну та сечовині i по їх клiренсу визначити величину клубочкової фiльтрації якщо вiдомо, що:

а) концентрацiя iнулiну в сечi - 1450 мг/л

концентрацiя у плазмi кровi - 26 мг/л

дiурез за 20 хвилин - 40 мл

б) концентрацiя iнулiну в сечi - 360 мг/л

концентрацiя у плзмi кровi - 15 мг/л

дiурез за 20 хвилини - 33 мл

в) концентрацiя сечовини у сечi - 9500 мг/л

концентрацiя у плазмi кровi - 350 мг/л

дiурез за 20 хвилин - 40 мл

Клiренс розраховують по формулi: _{С =} М * Д , де

К

С - клiренс, М- концентрацiя речовини в сечi, Д - дiурез за 1 хвилину,

К - концентрацiя речовини у плазмi кровi.

Так як iнулiн вiльно фiльтрується, але не реабсорбується i не секретується, значення клубочкової фiльтрацii (Ф) по інуліну дорiвнює клiренсу (С) плазми вiд iнулiну, т.ч. Ф=С.

Нормальне значення клубочкової фiльтрацiї при дослiдженнi iнулiновим методом дорiвнює 110 - 120 мл/хв, а очищення вiд сечовини при дiурезi бiльше 2 мл/хв, дорiвнює 65-75 мл/хв.

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1. Виявити наявнiсть кровi у двох порцiях сечi та зробити висновок про наявнiсть або вiдсутнiсть патологiї.

Принцип методу заснований на отриманнi кольорової реакцiї з розчином бензидiну.

Хiд роботи. Пiпеткою наливають у центрифужну пробiрку 1 мл насиченого розчину бензидiна у концентрованiй оцтовiй кислотi, додають рiвну кiлькiсть 3% перекисі водню та 3-5 краплин сечi кролика. При наявностi кровi у сечi утворюється зелене пофарбування (або синє).

Завдання 2. Виявити наявнiсть патологiї нирок на основi визначення експрес-методом (по Ван-Слайку i Фiлiпсу) загального бiлка плазми кровi, гемоглобiну i гематокриту.

Принцип методу базується на визначеннi бiлкiв у плазмi кровi, гемоглобiну кровi i гематокриту по вiдноснiй густинi плазми кровi та цiльної кровi.

Хiд роботи. Набирають піпеткою 0,5 мл плазми № I та краплинами з висоти 10 мм спускають у пробiрку з розчином мiдного купоросу рiзної щiльностi (вiд 1,015 до 1,035) по краплинi у кожну пробiрку. При падiннi з такої висоти краплина руйнує поверхневу плiвку розчину, а далi виринає, чи тоне, в залежностi вiд того, менша чи бiльша вiдносна щiльнiсть плазми у порiвняннi з вiдносною щiльнiстю розчину купоросу. Якщо вiдносна щiльнiсть плазми спiвпадає з щiльнicтю, то краплина не виринає i не занурюється, а нiби-то "зависає" у розчинi. Вiдлiк проводять через 10-15 секунд пiсля падiння краплини. Вiдзначити вiдносну щiльнiсть розчину, в якому краплина затримується у середнiх прошарках. Плазма буде мати таку ж вiдносну щiльнiсть. Аналогiчно проводять дослiдження вiдносної щiльностi кровi №1, але для цього використовують пробiрки з вiдносною щiльнiстю розчину мiдного купоросу вiд 1,040 до 1,060. Знаючи вiдносну щiльнiсть плазми та цiльної кровi по номограмi визначають вмiст бiлка у плазмi кровi, гемоглобiну та значення (величину) гематокриту. На основi отриманих даних зробити висновок про можливу наявнiсть або вiдсутнiсть патологiї нирок. Аналогiчно роблять дослiд з плазмою № 2 та кров’ю № 2, плазмою № 3 та кров’ю № 3.

Примiтка: 1. Плазма i кров можуть бути здорової людини, хворого у другiй стадiї гострого ниркової недостатностi, хворого з нефротичним синдромом.

2. Плазму i кров перед тим, як набрати у піпетку, збовтати.