Основні питання теми

1. Визначення поняття та загальна характеристика алергії.

2. Принципи класифікації та загальна характеристика алергічних реакцій негайного та сповільненого типів.

3. Стадії патогенезу алергічних реакцій. Медіатори алергії.

4. Анафілактичні реакції, патогенез анафілактичного шоку.

5. Цитотоксичні реакції, механізми цитолізу, роль комплементу.

6. Імунокомплексні реакувї та імунокомплексні пошкодження.

7. Реакції гіперчутливості сповільненого типу. Роль лімфокінів.

8. Алергічні реакції стимулюючого та гальмівного типу.

9. Аутоалергічні (аутоімунні реакції). Причини і механізми їх розвитку. Роль аутоалергічного компоненту в патогенезі хвороб.

10. Співвідношення між імунітетом, алергією і запаленням.

Питання для самостійної позааудиторної роботи

1. Етіологія алергії, види екзо- і ендогенних алергенів.

2. Класифікація алергічних реакцій за Кумбсом і Джеллом

3. Види і механізми сенсибілізації

4. Псевдоалергічні реакції

5. Основні принципи запобігання і лікування алергічних реакцій. Десенсибілізація, види, механізми

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

Перевірка рівня підготовки до заняття за допомогою тестів виконується в комп’ютерному класі.

Ситуаційні задачі

Задача № 1. У медичноi сестри манiпуляцiйного кабiнету виникло ураження шкiри кiстей рук, яке посилюється пiсля її чергування у кабiнетi, коли вона робить ін’єкцiї пенiцилiну хворим. Який можливий механiзм ураження шкiри?

Задача № 2. У хворого незабаром пiсля введення сироватки проти правця пiдвищилась температура тiла, з’явились ознаки порушення серцевої дiяльностi, бiль у суглобах, шкiряний висип. Цi прояви зникли пiсля введення антигiстамiнного препарату пiпольфену. Який тип алергiчної реакцiї виник пiсля введення сироватки?

САМОСТIЙНА УЧБОВО-ДОСЛIДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання 1. Вивчити значення направленноi змiни реактивностi органiзму у розвитку гiпоксii.

Хiд роботи: у дослiд беруть трьох мишей (приблизно однаковоi ваги). Одну з них наркотизують пiдшкiрним введенням 1% розчину гексеналу (1 мл на 100 гр ваги). Другiй мишi (за 10 хв до початку дослiду) ввести пiдшкiрно 0,3 мл 1% р-ну кофеiну. Третя миша служить контролем. Помiщають тварин пiд ковпак апарату Комовського. Кожнiй мишi пiдраховують частоту дихання. Потiм починають знижувати тиск, вiдкачуючи повiтря на 0,5 атм. Пiд час дослiду ведуть спостереження за станом мишей, кольором слизових оболонок та шкiри. Декiлька разiв пiдраховують частоту дихання у кожнiй мишi, визначити момент з’явлення судом.

Рекомендована література

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. –К: Вища школа. –1995. – С. 117-140.

2. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н. Зайко. –Киев: Вища школа, -1985. –С. 100-122.

3. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н.Зайко и Ю.В.Быця, -К.: «Логос», - 1996. –С. 113-138.

Додаткова:

1. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и и ответах: Учебное пособие. – К.: Вища шк., - 2000. – С. 85-101.

2. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник. – М.: ГЭОТАР-МЕД., - 2002. – Т.1. – С. 557-585.

3. Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо, В.В. Новицкого. –Томск, 1994. –С.114-134.